Зелений пронос у новонародженого немовляти

Зелений пронос у грудничка може бути спровокований різними причинами, які залежать від віку, стану здоров’я і харчування малюка.

Перш ніж усунути пронос із зеленню, рекомендується обстежуватися у педіатра. Деякі фактори ризику вважаються нормою і про них повинні знати батьки.

Зміст:

• 1 Етіологія явища
• 2 Проявляється клінічна картина
• 3 Діагностика
• 4 Методи терапії
• 5 Профілактичні заходи

Етіологія явища

У грудничка може з’явитися пронос зеленого кольору з наступних причин:

• меконій, що пов’язано з особливістю роботи шлунка в перші дні після народження;
• процес становлення ШКТ – до формування ШКТ у немовляти йде пронос зеленого кольору;
• грудне годування – за рахунок всмоктування нежирного, первинного материнського молока спостерігається у новонародженого зелений рідкий кал;
• особливості маминих грудей – розглянутий симптом може спостерігатися у дітей матерів з тугою грудьми або втягнутими сосками. Така фізіологія затягує процес становлення стільця;
• харчування мами – якщо в раціоні матері присутні надмірна кількість вуглеводів і зелених овочів;
• ІВ – на тлі годування немовляти молочною сумішшю, в якій міститься залізо (Нутрилон), провокується зелений пронос;
• введення прикорму – на тлі первинного вживання яблука, брокколі і груші у дитини може змінитися колір калу.

До появи діареї зеленого кольору можуть призвести більш небезпечні причини. Якщо рідкий стілець йде частіше 12 разів на добу, при цьому дитина відчуває сильний біль в животі, педіатр може поставити діагноз «кишкова інфекція».

Для такої хвороби характерна блювота і висока температура. Її збудниками є віруси, бактерії і гриби.

Якщо батьки запідозрили кишкову інфекцію, рекомендується викликати лікаря, до приїзду якого немовляти поять електролітичним розчином.

Він сприяє поповненню втраченої рідини і мінеральних солей. При відсутності такої терапії підвищується ризик зневоднення, для якого характерні наступні ознаки:

• млявість;
• западання тім’ячка;
• суха шкіра;
• круги під очима;
• темний колір сечі;
• круги під очима.

На тлі вищеописаною клініці можуть виникнути судоми з зупинкою дихання. Щоб врятувати немовля, необхідно поставити крапельницю.

Якщо у малюка зелений пронос супроводжується постійною блювотою, його необхідно напоїти дрібно і часто.

Підвищена температура збивається жарознижуючим засобом (Нурофен). Немовляті протипоказаний прийом антибіотиків без консультації педіатра.

При кишкової інфекції дитині дають бактеріофаги:

• Энтерофурилл;
• Нифороксазид.

При наявності дизентерії і сальмонельозу показаний прийом антибіотиків.

Інша небезпечна причина появи діареї зеленого кольору – дисбактеріоз або дизбиоз, що пов’язано з порушенням якісного і кількісного складу кишкової мікрофлори.

Таке явище виникає у немовляти з наступних причин:

• низький імунітет;
• алергія;
• нераціональне харчування.

При вищеописаних станах розмножуються патогенні мікроби, провокується зелений пронос, здувається живіт.

Щоб призначити терапію, необхідно здати кал на дизбиоз. На основі розшифрованих даних призначається антибіотикотерапія.

Якщо виявлені патогенні бактерії, додатково немовляті прописують про – і пребіотики, сорбенти.

Для профілактики дисбактеріозу у немовлят до року життя рекомендується годувати груддю. При відсутності такої можливості малюкові дають кисломолочні або пробіотичні суміші.

Проявляється клінічна картина

Частіше у немовляти зелений пронос доповнюється іншими симптомами. Тому педіатри радять батькам постійно спостерігати за дитиною, щоб виявити в його поточному стані нові відхилення від норми.

Якщо зелений пронос супроводжується високою температурою, педіатр може поставити діагноз «дизентерія» або «сальмонельоз». Для постановки точного діагнозу проводиться диференціальна діагностика.

При наявності рідкого стільця з піною можна запідозрити дисбактеріоз або кишкову інфекцію. Для дизентерії характерним не тільки зелений пронос зі слизом, але і з кров’ю.

При сальмонельозі колір стільця темно-зелений, а при кишковому розладі – світло-зелений відтінок. Якщо у немовляти дисбактеріоз, тоді запах калу буде гнильный, а при кишкової інфекції – смердючий.

Часте зригування і зелений рідкий стілець вказують на дисбактеріоз у немовлят. Якщо рясна блювота і постійна, тоді можна припустити розвиток сальмонельозу.

При постановці точного діагнозу враховується загальний стан дитини. Плач, безсоння, відсутність апетиту, каприз – додаткова клініка кишкової інфекції.

Якщо зелений пронос не супроводжується лихоманкою і іншими вищеописаними симптомами, батькам не варто панікувати. Через певний час дискомфорт зникне.

Діагностика

Щоб усунути діарею, необхідно пройти лабораторне дослідження:

• бакпосів калу та блювотної маси;
• дослідження калу на дисбактеріоз;
• огляд прямої кишки;
• дослідження сечі і крові;
• копрограма.

Методи терапії

Якщо пронос зеленого відтінку спровокований захворюванням, немовля призначається наступна терапія:

• лікувальне харчування;
• від дисбактеріозу допоможуть пробіотики, бактеріофаги, включаючи Аципол, Ентерол, Біфідумбактерин;
• від кишкової інфекції допоможуть антибіотики та хіміопрепарати (Невіграмон, Канаміцин, Меронем), специфічні бактеріофаги, ентеросорбенти, лактоглобулины;
• при алергії допоможуть антиалергічні засоби.

Щоб усунути пронос, показаний прийом антидиарейных препаратів (Імодіум). З ферментних засобів допоможуть:

Креон.

Панкурмен.

Панкреатин.

Оральна регідратація проводиться з допомогою Регилрона, Оралитома, Гастролитома. Якщо пронос супроводжується болями в животі, немовля виписують Спазмомен 40.

У складних випадках пронос може бути спровокований захворюванням, що потребують оперативного лікування. Така терапія необхідна, щоб уникнути ускладнень виявленого захворювання.

При відсутності своєчасного лікування серйозної патології у немовляти можуть розвинутися такі ускладнення:

• судоми на тлі лихоманки;
• сильне зневоднення організму;
• дисбактеріоз може спровокувати дерматит і бронхіальну астму. У важких випадках розвивається хронічна форма гастродуоденіту, дискінезія кишечнику;
• при відсутності терапії кишкової інфекції розвивається нейротоксикоз, набряк ГМ, електролітне порушення, інфекційно-токсичний шок, сепсис, ГУС, токсичну і дистрофічне стан;
• на тлі дизентерії розвивається кишкова кровотеча, періколи, артрит, неврит, гіпотрофія, анемія, пневмонія, випадає пряма кишка.

Щоб запобігти розвитку вищеописаних захворювань і синдромів, рекомендується своєчасно показати немовляти лікаря. Сучасні педіатри радять попереджати подібні явища.

Батьки повинні займатися профілактикою вищеописаних недуг.

Профілактичні заходи

Педіатри виділяють загальні та індивідуальні принципи профілактики вищерозглянутих причин зеленого стільця.

Індивідуальні профілактичні заходи розробляються для кожної дитини окремо. При цьому враховується поточний стан дитини.

До загальних профілактичних заходів зеленого стільця у немовлят відносять:

• дотримання дієти – годуючі мами повинні дотримуватися правильного харчування;
• заборона годуючим мамам на прийом антибіотиків;
• немовля годують сумішшю, призначеної лікарем педіатром;
• поступове введення прикорму. Якщо з’явився зелений стілець – реакція дитячого організму на введений новий продукт. У такому разі його виключають з раціону. Його повторне введення припустимо після повноцінного формування ШКТ дитини;
• відмова від надмірного вживання вуглеводів і зелені;
• батьки не повинні облизувати пустушки і ложечки дитини. Доросла слина може містити в собі кишкову інфекцію.

Якщо при дотриманні вищеописаних заходів з’явився рідкий стілець зеленого відтінку, при цьому виявляються інші симптоми, рекомендується терміново проконсультуватися з педіатром.

У такому випадку батьки зможуть знизити ризик розвитку серйозних ускладнень.

Своєчасне лікування немовляти дозволить запобігти розвитку різних наслідків, для усунення яких потрібно госпіталізація, амбулаторне та оперативне лікування.