Запор у новонародженого малюка при грудному вигодовуванні – Запори у новонароджених на ГВ: причини запору у немовлят

Запор у малюка при грудному вигодовуванні виникає нерідко. Він може служити ознакою серйозного захворювання внутрішніх органів, але іноді виникає без вагомої причини.

Запор у новонародженого при грудному вигодовуванні може діагностувати тільки лікар, оскільки стандартні мірки частоти дефекації не підходять для дітей.

Дорослі вважають, що запор – це явище, при якому випорожнення у немовляти не відбувається більше 3 днів. Однак вони не враховують, що у новонароджених особлива перистальтика кишечника.

Запор у немовлят на натуральному вигодовуванні може виникати на тлі неправильної дієти матері або невеликий інфекції кишечника, є й інші причини.

Точно визначити причину відхилення у немовляти допоможе аналіз та огляд у дитячого педіатра. Але як в домашніх умовах зрозуміти, чи варто бити тривогу при появі запору або перистальтика у новонародженого в нормі?

Які заходи терапії вжити у разі запору при грудному годуванні і чому він виникає?

Зміст:

• 1 Частота дефекації у дітей різного віку
• 2 Головна помилка батьків при діагностиці запору
• 3 Справжні симптоми запору
• 4 Причини виникнення проблеми
• 5 Заходи лікування
• 6 Профілактика запорів
• 7 Особливості діагностики запору

Частота дефекації у дітей різного віку

Обов’язково потрібно враховувати, що частота дефекації у дитини і дорослого сильно відрізняється. Більш того, у новонародженого вона змінюється від місяця до місяця, що може природним чином привести до появи запору.

Існує кілька основних періодів до початку прикорму, по мірі розвитку яких частотність випорожнення поступово зменшується:

Меконій. Так називається перший стілець немовляти, при якому з ШКТ виводяться останні продукти внутрішньоутробного травлення. Перший кал має темний вигляд, не володіє запахом, адже всередині утроби дитина харчувався речовинами без бактерій. Перша дефекація в нормі відбувається при першому вигодовуванні, і якщо вона не відбулася, то слід звернутися до лікаря. Запору при меконію бути не повинно.

До 2 місяців. Дитина з моменту народження і до досягнення віку приблизно 2 місяців випорожнюється досить часто. Він може робити це після кожного годування протягом півгодини, а може і двічі в день. Занепокоєння у батьків з’являється, якщо малюк не виводить з організму калові маси вже 1-2 дні. У такому разі слід виявити причини запору шляхом звернення до лікаря.

2-6 місяців. Це період перебудови. Травлення дитини сповільнюється, період від моменту прийому їжі і до виведення продуктів її переробки через анальний отвір збільшується. Малюк ходить в туалет 1-2 рази в день.

Деякі діти можуть відрізнятися особливим травленням, при якому корисні речовини засвоюються з більшою силою.

Такі новонароджені випорожнюються кілька разів на тиждень, і це вважається нормою. Запори з’являються частіше у дітей від 6 місяців.

Головна помилка батьків при діагностиці запору

Запор – це зовсім не стан, при якому у новонародженого відсутні дефекації протягом певного періоду часу.

Основний діагностичний фактор, який допомагає констатувати наявність запору у дитини – це зниження набору ваги.

Як допоміжні симптоми використовуються порушення в поведінці дитини, які прямо вказують на запори.

Саме на ці фактори ґрунтується терапевт, коли проводить огляд дитини з підозрою на запор.

Батьки новонароджених при натуральному вигодовуванні роблять помилку, вважаючи, що якщо їхня дитина не ходив в туалет добу (або в інший час, в залежності від віку), то це явна ознака забившегося кишечника.

Насправді перистальтика малюка постійно змінюється під впливом зовнішніх факторів, введення нового прикорму або додаванням нового продукту в дієту матері.

На тлі зовнішніх змін травлення у грудничка може стати більш або менш активним, в результаті чого термін від прийому їжі до моменту дефекації у дитини істотно збільшиться.

Так, дитина, чия мати різко почала вживати морепродукти, може перейти до частоти дефекації 2-3 рази в тиждень, тоді як раніше ходив в туалет стабільно двічі в день. І це буде вважатися нормальним для грудничка.

Про те, які ознаки свідчать саме про наявність запору при грудному вигодовуванні у новонароджених, а не про простий перебудові системи травлення, нижче.

Справжні симптоми запору

У новонародженого можна помітити ознаки багатьох недуг, але запор діагностувати складно з-за високої індивідуальності показників.

Діти одного віку можуть ходити в туалет з абсолютно різною частотою і все відчувати себе нормально.

Тому звертають увагу більше на чинники поведінки:

Малюк плаче під час годування і червоніє, що прямо вказує на наявність запору. Немовлята до 2 місяців випорожнюються майже відразу після прийому молока при грудному харчуванні. Плач і почервоніння обличчя може свідчити, що дитина безрезультатно тужиться.

Потуги без помітного результату. Дитина піднімає ноги, напружується, але дефекація не відбувається.

Зниження апетиту. Дитина, яка постійно відчуває перешкоду, втрачає апетит і відмовляється від їжі із-за дискомфорту в кишечнику.

Різке зниження ваги при нормальному грудному харчуванні. Дитина в ранньому віці має постійно зростати. Якщо у нього відмічена негативна динаміка ваги, це говорить про проблеми травлення. Можливо, серед них запор.

Зрідка терапевти під час діагностики використовують аналізи, якщо клінічна картина виявляється недостатньою для діагностики. Ставиться клізма, щоб усунути запор.

Тверді калові маси темного кольору, з гнильним запахом – ознака того, що дефекація відбувалася недостатньо часто, і немовля почав страждати від внутрішнього розкладання калу, що і являє собою запор.

Причини виникнення проблеми

Чому з’являється ускладнена дефекація? Запор відбуваються з багатьох причин, зрідка може з’являтися навіть без вагомого аргументу.

В основному лікарі називають такі приводи до порушення розвитку:

Неправильна дієта матері або її різка зміна. При вагітності та годуванні потрібно дотримуватися особливих правил раціону, не вживати в їжу шкідливі продукти, алкоголь, деякі медикаменти. Якщо мати порушує ці правила, її дитина може страждати від закрепів. При нерівномірному введення нової їжі в раціон організм немовляти може теж негативно зреагувати.

Захворювання кишкового характеру. Якщо в ШКТ потрапила кишкова паличка, шкідлива бактерія, то у малюка починається або діарея або запор залежно від причини.

Занадто раннє початку прикорму. Дитина, в раціон якого, крім грудного молока занадто рано ввели дитяче харчування, з великою ймовірністю буде страждати від утрудненої дефекації.

Генетичні порушення у немовляти. У дуже рідкісних випадках дитина може народитися без анального отвору, з звуженим анальним отвором або порушенням товщини кишечника.

Захворювання нирок, кишечника, органів внутрішніх гормонального типу.

Порушення чутливості прямої кишки у немовляти. Проходить самостійно протягом перших двох місяців життя, виникає через недорозвиненість кишечника.

Заходи лікування

В основному при запорах не призначають немовлятам ніякі спеціальні медикаменти. У 80% випадків робота ШКТ самостійно нормалізується.

Однак якщо проблема викликана серйозними порушеннями внутрішніх органів, вірусні інфекції або запалення, то обов’язково потрібно їх нейтралізувати.

Для боротьби з кишковими інфекціями використовуються м’які препарати на основі трав. Антибіотики допомагають в даному випадку краще всього, але вводяться терапевтами неохоче: організм новонародженого занадто слабкий, щоб піддавати його такого впливу.

Дитина може страждати від закрепів при непереносимості грудного молока. У такому разі призначаються сухі суміші, які виготовлені на основі козячого або овечого молока.

При тривалому запорі у немовляти робиться клізма, або застосовується проносне. Проносні препарати для немовлят потрібно підбирати з особливою обережністю.

Вони не повинні викликати посилення дефекації, головне дія має бути спрямована лише на стілець.

Такі препарати, як «Микролакс», допомагають розм’якшити випорожнення немовлят за допомогою спеціальних ферментів, при цьому не викликають небезпечних для малюка проносу і порушення травлення.

Саме такі медикаменти потрібно купувати для новонародженого. «Микролакс» і аналоги можна використовувати з самого першого дня життя малюка.

Профілактика запорів

Закрепів можна уникнути, якщо годувати дитину тільки грудним молоком. Матері рекомендується виконувати наступні рекомендації:

• не зціджувати молоко, щоб уникнути запору;
• не давати дитині штучні суміші (за винятком випадків, коли це прописано лікарем);
• не нагрівати і кип’ятити молоко, не заморожувати, давати тільки свіжим;
• не вживати алкоголь;
• обмежувати споживання жирних продуктів, морепродуктів, кави, міцного чаю, рису;
• не вводити нові продукти різко в свій раціон, ні в раціон малюка.

Грудне вигодовування добре тим, що при ньому мінімальний ризик зараження дитини кишковими інфекціями і бактеріями, а як наслідок і запору.

З-за того, що не відбувається переливання в інші тари, мінімальний контакт з шкідливою середовищем. Тому для профілактики запорів строго рекомендується годувати новонародженого тільки грудьми, якщо дозволяють обставини.

Особливості діагностики запору

Застійне стан кишечника при грудному вигодовуванні може діагностувати тільки педіатр, спеціаліст з дитячої медицини.

Якщо намагатися визначити стан малюка самостійно, можна помилитися, що призведе до неправильного прийому медикаментів і зайвого стресу для дитини. Тому довіряти обстеження слід тільки професіоналові.

Фахівцю достатньо оглянути малюка, що знаходиться на грудному вигодовуванні, провести пальпацію живота і оцінити швидкість набору ваги, щоб прийти до певного висновку.

Для точної діагностики використовується таблиця зросту і ваги малюка в залежності від віку, піднімається інформація з карти малюка.

Ці заходи дозволяють з більшою впевненістю сказати, чи є недобір маси і чи варто батькам турбуватися про здоров’я малюка.

З запорами у новонародженого при грудному вигодовуванні боротися легко, а іноді і зовсім не потрібно. Але набагато складніше діагностувати проблему.

Тому при перших підозрах на погіршення перистальтики кишечника потрібно звернутися до фахівця, записатися на профілактичний огляд.

У деяких випадках своєчасний огляд може врятувати здоров’я малюка і усунути проблеми в його розвитку та роботі організму.