Що таке ходьба, теренкур?

У сучасній медицині практикується величезна кількість терапевтичних методик і теренкур – одна з них. Незважаючи на незнайоме назва — теренкур, що це таке, знає кожен. Це ходьба по гористій місцевості. Теренкур — поняття комплексне, але в його основі закладена, грамотно розроблена спеціалістами, саме лікувальна ходьба, а додатковий терапевтичний ефект роблять кліматотерапія, ландшафтотерапія, аеротерапія. Займаючись теренкуром, людина може відчутно поліпшити своє самопочуття, настрій і стан здоров’я в цілому.

Зміст

• Трохи історії
• Особливості та правила теренкуру
• Показання для занять теренкуром
• Екіпіровка

Трохи історії

Ходьба, теренкур у якості лікувально-профілактичного засобу від різних недуг була запропонована в середині 19 століття доктором Хартвигом. Практично всім своїм пацієнтам він рекомендував піші прогулянки по горбистій місцевості і вздовж морського узбережжя. Паралельно з ним методикою цікавився і інший ескулап – професор медицини герр Вербер. Його рекомендації відрізнялися лише вибором місця для піших переходів, він вважав, що стежки курортів Швейцарії чи Німеччини ідеально підходять для оздоровлення.

Сама ж назва терапії дав німець доктор Макс Ертель: місцевість по-французьки «terrain», а курс лікування – «cours», звідси – «terraincours» – теренкур. Цей лікар став автором власної системи лікування серцевих захворювань та ожиріння, що ґрунтується на отриманні людиною дозованих фізичних навантажень у вигляді пішої ходьби певного темпу по певній траєкторії. У 1885 році Ертель проклав маршрут першого теренкуру, і з тих пір оздоровча ходьба по Эртелю стала неймовірно популярною серед всіх верств населення. Собі на озброєння її взяли провідні курорти Австрії, Швейцарії, Німеччини та інших країн з відповідним кліматом і ландшафтними умовами.

На території Росії теренкури або стежки здоров’я, як їх ще називають, вперше позначили на зорі 20 століття. Їх проклали по мальовничих гориста-морським шляхам Кавказу і Криму, діють вони по сьогоднішній день. Крім того, практично всі сучасні санаторії прагнуть створити відповідні умови для розвитку даного виду оздоровчо-лікувальної фізкультури на своїй території. Фахівці розробляють теренкури для пацієнтів з різним рівнем фізичної підготовки і стану здоров’я.

Особливості та правила теренкуру

Як вже згадувалося, заняття теренкуром передбачають наявність спеціально розроблених маршрутів, прокладених переважно в мальовничих місцях із змінним рельєфом: гірсько-рівнинні області, ліси, морські узбережжя, по можливості захищених від вітру і обов’язково розташовані в екологічно сприятливих зонах.

При цьому ступінь навантаження на людину буде залежати від довжини переходу, кількості привалов для відпочинку, кута підйому (для теренкуру вибирається місцевість, де він може становити від 3 до 20 градусів), а також, темпу пересування і погодних умов. Всі ці і ряд інших факторів враховує спеціаліст – лікар (методист ЛФК, фізіотерапевт), який займається розробкою маршрутів для різних пацієнтів, з урахуванням їх хронічних і гострих захворювань, поточного фізичного стану, віку, перенесених хвороб, наявності зайвої ваги або, можливо, виснаження, психо-емоційного стану, рівня витривалості та інших індивідуальних показників.

Правильно підібрана дорога буде максимально корисною в кожному конкретному випадку. Не буде надмірного навантаження на суглоби, судини і серце, легені, хребет, а тільки користь – всі системи органи отримають оптимальне напруга, підживлення киснем.

Стежки для прогулянок відкривають дивовижної краси ландшафти, можуть мати різне покриття – асфальт, бруківку, гравій, грунт або траву. Через певні відстані часто розміщені спеціальні лавки для відпочинку. Під час переходів є можливість не тільки насолодитися краєвидами, але зробити чудові фото. По складності маршрути діляться на три категорії:

• низької складності – довжиною не більше півкілометра;
• середньої складності – близько одного кілометра;
• високої складності – два і більше кілометра.

Кожен з маршрутів передбачає різний рельєф і певне число зупинок.

Ходьба по пересіченій місцевості в помірному темпі – це унікальний, простий і доступний спосіб попередження більшості хвороб, які провокуються малорухливим, нездоровим способом життя і нервовими перенапруженнями. Під час проходження маршруту передбачено гармонійне чергування відпочинку та активності, напруги і розслаблення, що самим позитивним чином позначається на кровообігу, диханні, травленні, органах нервової системи. Не тільки сама ходьба лікує і відновлює ресурси організму, з нею в унісон діють природа, повітря, клімат. Такий вид санаторно-курортної терапії є ідеальним доповненням до бальнеологічних процедур, водолікування.

Що стосується правил, яких варто дотримуватися під час теренкуру, то вони гранично зрозумілі і логічні:

• регулярність – запорука успіху, треба ходити часто, і з поліпшенням стану пробувати більш складні маршрути;
• під час ходьби краще не розмовляти, щоб не збити дихання;
• при підйомі переміщатися дрібними кроками, дихати носом;
• людям на реабілітації – вважати пульс;
• не можна гуляти відразу після прийому їжі, повинен пройти хоча б годину;
• також не можна відправлятися за маршрутом безпосередньо перед відвідуванням інших фізіотерапевтичних процедур – масаж, бруду, гідропроцедури і т. п., з походу потрібно повернутися мінімум за годину до їх початку;
• якщо присутня велика чутливість до метеорологічних змін, потрібно підбирати час, коли максимально хороше самопочуття;
• після процедур відправлятися по маршруту бажано через 1,5-2 години;
• якщо після прогулянки дихання рівне, настрій в нормі, немає жодних дискомфортних відчуттів, крім приємної фізичної втоми, то навантаження підібрана правильно;
• якщо сильно переутомляетесь, відчуваєте запаморочення, серцебиття, біль та інші неприємні симптоми, зверніться до лікаря, щоб переглянув ваш маршрут;
• краще всього планувати похід на ранок або безпосередньо перед сном;
• оптимально подолання визначеного маршруту 2, а то і 3 рази в день;
• час у дорозі від 15 хвилин до однієї години.

Показання для занять теренкуром

Говорячи про терренкуре, багато вважають, що це заняття, яке показано тільки людям з явними проблемами зі здоров’ям. Проте така думка в корені неправильне. Лікувальна ходьба корисна і рекомендована абсолютно всім, крім зовсім маленьких дітей – для них вона, швидше за все, буде не те що не корисною, а просто не цікавою. Зате для школярів і всіх, хто старше — це справжня панацея від цілого ряду станів і хвороб.

• Під час помірної ходьби по разнорельефному маршруту задіюється велика частина наявних на тілі м’язових груп.
• Значно підвищується рівень витривалості.
• Відбувається активне насичення тканин киснем, чистим цілющим повітрям, що містить велику кількість природних лікарських речовин – ароматів, фітонцидів, як наслідок, організм загартовується, імунітет підвищується, стимулюються основні метаболічні процеси.
• При щоденних прогулянках поступово нормалізується вага і обмін речовин, поліпшується сон.
• Знімаються наслідки стресів і перенапруги, активізується розумова діяльність, пам’ять, розумові процеси.
• Відновлюється робота органів дихання, очищаються легені.
• Прекрасна профілактика і лікування всіх серцево-судинних захворювань, поліпшення роботи всіх окремих органів системи.

Ефективність теренкуру за всіма заявленими напрямками доведена не одним поколінням пацієнтів. Його в обов’язковому порядку рекомендують:

• після операцій на серці та судинах, інфаркту, інсульту,
• гіпертонікам і гіпотонікам;
• при вегетосудинної дистонії;
• при малоактивному способі життя і статичної роботи;
• після різних травм і при захворюваннях опорно-рухового апарату;
• при остеохондрозі, проблеми зі спиною;
• при млявості кишечника, поганому травленні, поганому відтоку жовчі;
• людям з порушеним обміном речовин;
• слабким фізично і емоційно людям;
• для підвищення витривалості, повернення в спортивну форму, як елемент загартовування;
• при надмірній вазі;
• астматикам;
• курцям;
• перенесли запалення легенів і страждають частими бронхіти;
• людям, часто піддаються стресам, з підвищеною емоційністю і збудливістю нервової;
• вагітним і годуючим жінкам.

При наявності внутрішньосімейних проблем теренкур рекомендований психологами для зниження їх загострення та поступового усунення. Походи разом з рідними і близькими – хороший спосіб зблизитися і досягти взаєморозуміння.

Екіпіровка

Особливу увагу варто приділити екіпіровці для теренкуру. Вона включає в себе тільки зручну, дихаючу одяг і взуття. Остання без каблуків, звичайно, і на неслизькій підошві, з відповідною колодкою. З собою краще всього брати заплечник, в який покласти пляшку негазованої води, головний убір на випадок спеки або похолодання, можливо лікарські препарати за призначенням лікаря, телефон, фотоапарат. Ніщо не повинно тиснути, стискати руху на спуску або підйомі, сильно обтяжувати. Верхній одяг з капюшоном і на блискавці більш практична. Її можна зняти і зав’язати на поясі, капюшон врятує від примх погоди.

Доведено, що теренкур – самий бюджетний спосіб зберегти і відновити здоров’я. Напевно, при бажанні, кожна людина зможе знайти для себе слушно місце і час, щоб здійснювати такі корисні прогулянки. Будьте здорові.