- Особливості розвитку хвороби
- Механізм та причини виникнення гіпертонічної хвороби
- Можливі ускладнення гіпертонії
- Групи ризику при гіпертонії 2 ступеня
- Діагностика захворювання
- Особливості лікування
- Народні методи у боротьбі з гіпертонією
- Лікування насінням льону
- Настоянка з червоних соснових шишок
- Лікування часником
- Інші рецепти
- Дієтичне харчування при гіпертонії
Друга стадія гіпертонії, при якій спостерігається підвищення тиску від 140/90 до 160/100 мм рт.ст. є кордоном між легким і тяжким перебігом захворювання.
За величиною показників систолічного і діастолічного тиску розрізняють чотири ступені хвороби. Інструментальне вимірювання тонометром іноді є єдиним підтвердженням патології.
Зміст
- Особливості розвитку хвороби
- Механізм та причини виникнення гіпертонічної хвороби
- Можливі ускладнення гіпертонії
- Групи ризику при гіпертонії 2 ступеня
- Діагностика захворювання
- Особливості лікування
- Народні методи у боротьбі з гіпертонією
- Дієтичне харчування при гіпертонії
Особливості розвитку хвороби
На першій, початковій стадії хвороби 74% хворих зазвичай не приймають всерйоз незначні погіршення самопочуття, втрачають можливість легко відновити похитнулося здоров’я.
Клінічні прояви хвороби посилюються, змушують хворого усвідомити, що гіпертонія представляє небезпека для його здоров’я. Патологія характеризується порушенням обмінних процесів, нирковою недостатністю, функціональними змінами органів. Проявляються такі симптоми:
- регулярні головні болі (в потиличній і скроневій областях);
- періодичний біль в очах;
- тахікардія;
- нудота;
- набряклість особи;
- почервоніння шкіри обличчя;
- підвищена стомлюваність;
- набряклість кінцівок;
- темрява і «мушки» перед очима;
- почастішання серцевого ритму;
- проблеми з пам’яттю;
- шум в голові;
- підвищена збудливість;
- розширення очних судин (склер);
- ущільнення стінки шлуночка серця;
- неконтрольоване сечовипускання при нирковій недостатності.
Порівняно з хворобою першого ступеня, гіпертензія 2 ступеня характеризується більшою тривалістю періодів підйому артеріального тиску. Нормального тиску практично не спостерігається.
Загальний стан пацієнта погіршується: частіше виникають напади головного болю, запаморочення, порушення просторової орієнтації. Посилюються набряки, припливи крові, потемніння в очах, оніміння пальців кінцівок. З’являється безсоння, наростають швидка втома, занепад сил. Якщо тиск не знижувати, з’являються болі в грудях, розвивається атеросклероз, виявляється ниркова недостатність.
Після обстеження і встановлення діагнозу, призначають медикаментозне лікування. На цій стадії пацієнти змушені приймати ліки постійно.
Механізм та причини виникнення гіпертонічної хвороби
Однозначно назвати причину розвитку гіпертонії поки не вдається.
Незаперечно, що в регулюванні тонусу судин беруть участь медіатори нервового збудження – біологічно активні хімічні елементи, що передають нервові імпульси. Акумуляція у центральній нервовій системі таких речовин (норадреналін і серотонін), посилює тонус симпатичного відділу нервової системи, сприяє підвищенню тонусу артеріол (розгалужень основних артерій, транспортують кров у живляться органи). Це призводить до підвищення периферичного опору, вважається відправною точкою у розвитку гіпертонії.
Є версія, що пусковим механізмом розвитку гіпертонії зазвичай є глибоке емоційне потрясіння:
- кидає в жар або б’є озноб;
- тремтять руки або ноги;
- кров пульсує в скронях.
Практично завжди в такий момент, у людей підвищується артеріальний тиск. Тільки у здорової людини воно швидко приходить в норму. У хворих гіпертонією або схильних до захворювання такий стан триває тривалий час. Причому кожен наступний випадок триває довше попереднього, виникає дедалі частіше, за будь дріб’язкового приводу.
Поступово підвищений тиск стає нормою для організму. На її підтримку витрачається чимало сил. У роботу включаються гормональні механізми. Гіпертонія стає стійким станом, і, переходить в хронічну форму.
Прихильники спадкової теорії стверджують, що існує пряма залежність між показниками артеріального тиску батьків і дітей. Половина хворих гіпертонією мають спадкову причину патології.
Наступне припущення: надмірна вага є основною причиною хвороби, так як кожен додатковий кілограм тіла додає два кілометри судин. Це гіпотеза не витримує критики, так як існують сухощавые гіпертоніки. Хоча в більшості своїй повні люди мають підвищений тиск.
Гіпертензію називають хворобою літніх людей. Судини з віком втрачають еластичність, їх просвіти звужуються, потік крові в них сповільнюється. Серце із зусиллям прокачує кров по судинах. Це викликає підвищення тиску. Але в даний час хвороба значно помолодшала. Це пов’язують з малорухливим способом життя сучасної молоді, прикутою до комп’ютерів.
Узагальнивши всі існуючі теорії, можна з упевненістю сказати, що на розвиток патології впливають кілька факторів:
- постійні нервово-психічні навантаження;
- спадкова схильність;
- зрілий вік;
- зайва вага;
- цукровий діабет;
- алкоголізм;
- куріння;
- вживання солоних продуктів (сіль перешкоджає виведенню рідини з організму);
- малорухливий спосіб життя;
- вживання міцних кави, чаю;
- захворювання судин;
- патології нирок;
- ендокринні захворювання;
- гормональні збої;
- недолік магнію, калію.
Чим більша кількість з перерахованих факторів властиві людині, тим вище ризик розвитку гіпертонії. Всі вони призводять до активізації симпато-адреналової гормонального комплексу, що викликає стійкий спазм судин, підвищення артеріального тиску.
Основний удар на себе беруть нирки. Їх ішемія запускає ренін-ангіотензинову систему, що представляє собою комплекс ферментів і гормонів, які регулюють тиск, водний баланс організму. Це призводить до подальшого підвищення тиску завдяки спазму судин, затримці рідини в судинному басейні. Коло замикається, потрібні спільні зусилля лікаря і пацієнта на зупинку цього процесу.
Можливі ускладнення гіпертонії
При відсутності лікування, гіпертонія може призвести до серйозних ускладнень:
- порушень мозкового кровообігу;
- серцевих нападів;
- атеросклерозу;
- інфаркту міокарда;
- інсульту;
- ураження судин очей;
- хвороб нирок.
Групи ризику при гіпертонії 2 ступеня
Вчені поділяють гіпертонію за ступенем ризику, яку вона викликає. Під ризиком розуміють прогнозовану ймовірність розвитку ускладнень. На оцінку впливають наступні критерії:
- фактори, що погіршують стан здоров’я;
- ймовірність стійкої втрати функцій мозку;
- можливість нанесення шкоди органам, в першу чергу страждають від перепадів тиску (їх називають ” органами-мішенями: мозок, серце, нирки, очі).
Обтяжують прогноз наступні передумови:
- вік: чоловіки – старше 55 років, жінки – після 60 років;
- холестерин – вище 6,2 ммоль/л;
- куріння;
- генетична схильність;
- надмірна вага;
- діабет;
- нездоровий спосіб життя.
Якщо хворий об’єктивно оцінює небезпеку свого стану і приймає відповідне лікування, ризики зменшуються.
2 ступінь відноситься до помірного варіанту гіпертонічної хвороби.
Пацієнти з подібною патологією, які ведуть здоровий спосіб життя, що спостерігаються у кардіолога, можуть повноцінно жити довго.
Діагностика захворювання
У 89% випадків гіпертонія завершується гострими станами, такими як інфаркт, інсульт або смерть. В даний час дві третини пацієнтів помирають протягом перших п’яти років захворювання.
Гіпертонічна хвороба діагностується на підставі огляду хворого, складання анамнезу захворювання та його підтвердження інструментальними методами діагностики. Зазвичай виконують:
- Контроль артеріального тиску. Проводиться вранці і ввечері в один час протягом однієї або двох тижнів. Хворий повинен знаходитися в стані спокою, не вживати міцних кави, чаю, не приймати препаратів, що підвищують тиск.
- Електрокардіограму (ЕКГ). За клінічними можливостями не має конкурентів. Це запис електричної активності міокарда, записана з його поверхні. Планову ЕКГ призначають пацієнтам стаціонару, що спостерігаються амбулаторно гіпертонікам, строкову – при підозрі на інфаркт або інші гострі патології серця.
- Ультразвукове дослідження (УЗД). Дозволяє виявити всі пороки серця, нирок, підшлункової залози, печінки, залоз ендокринної системи.
- Доплерографію. Сучасний метод дослідження. Визначає стан судин, виявляє їх патологію на ранніх стадіях, діагностує стеноз судин.
Дослідження крові і сечі допомагають оцінити загальний стан здоров’я хворого, а також діагностувати супутні захворювання.
Загальноклінічне вивчення крові – визначає концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів і лейкоцитів, швидкість осідання. Досліджують показники згортання крові, кількість тромбоцитів. Автоматичні аналізатори можуть одночасно вивчати від 5 до 36 параметрів. Здають кров натщесерце через 8-12 годин після останнього прийому їжі.
Аналіз сечі допомагає оцінити роботу нирок, ступінь їх ураження. Для цього ранкову сечу досліджують не пізніше 2-х годин з моменту збору.
Особливості лікування
Якщо початкову стадію хвороби можна підкоригувати відмовою від шкідливих звичок, лікувальною дієтою, то гіпертонія 2 ступеня вимагає серйозного медикаментозного лікування.
Рекомендована комбінована терапія з застосуванням декількох препаратів.
Вибір препаратів, дози та тривалість прийому призначає лікуючий терапевт або кардіолог, після комплексного обстеження з урахуванням супутніх патологій.
Методика лікування захворювання передбачає прийом таких препаратів:
- Діуретики (або сечогінні препарати) Тиазид, Равел, Верошпірон, Диувер, Фуросемід.
- Гіпотензивні засоби, що знижують тиск: Лізиноприл, Бісопролол, Хартія, Физиотенз.
- Препарати, що зменшують концентрацію «шкідливого» холестерину – Аторвастатин, Зовастикор.
- Для зниження в’язкості крові застосовують Кардіомагніл, Аспикард.
Обережно! Самолікування при гіпертонії вкрай небезпечно. Скачки тиску викликають значні перевантаження серцевого м’яза в 10-20 разів, що може призвести до зупинки серця.
Тривалий прийом лікарських препаратів негативно позначається на роботі органів травлення. Особливі навантаження бере на себе печінку. Тому під час ремісій за погодженням з лікуючим лікарем можна переходити на лікування за народними рецептами.
Народні методи у боротьбі з гіпертонією
Народна медицина добре зарекомендувала себе при лікуванні початкових форм гіпертонії.
Лікування насінням льону
Американські вчені довели, що заповнить своє меню насінням льону, можна значно поліпшити якість життя, її тривалість. Насіння льону знижують ризик раптової смерті від серцевих нападів, знижують кількість онкологічних захворювань.
Присутні в них Омега-3 жирні кислоти легше засвоюються, сприяють нормалізації ліпідного обміну, зміцненню стінок судин, запобігають жирове переродження печінки, знижують артеріальний тиск. Клітковина оболонки насіння своїми абсорбуючими властивостями, сприяє виведенню шлаків і токсинів, стимулює процеси очищення організму.
Застосовують всередину по три столових ложки в день, попередньо подрібнивши. Можна додавати в салати, каші, посипати бутерброди, десерти.
Настоянка з червоних соснових шишок
Швидко відновлює функціональність серця у пацієнтів після інфаркту, стабілізує артеріальний тиск, запобігає розвитку онкологічних утворень.
Шишки, зібрані в червні-липні, промивають, засипають в літрову банку, заливають горілкою або спиртом, настоюють 2-3 тижні в темному місці. Перед вживанням, проціджують.
Приймають три рази в день по чайній ложці за 20-30 хвилин до їжі. Можна змішати з водою або теплим чаєм.
Лікування часником
Часник багато років використовується для лікування гіпертонії, сприяє розрідженню крові, стимулює поліпшення кровообігу в судинах, перешкоджає утворенню на їх стінках холестеринових відкладень.
Систематичне вживання часнику по 2-3 зубчики в день знижує артеріальний тиску на 7-8%. Це ефективніше, ніж прийом настоянок пустирника або глоду, що використовуються в подібних випадках.
Рецепт часникового настою: ввечері два зубчики свіжого часнику подрібнюють, заливають склянкою кип’яченої води, настоюють до ранку. Вранці половину часниковою води випивають. Увечері допивають настоянку і готують наступну порцію. П’ють протягом місяця.
Інші рецепти
- Відвар з сирих соняшникового насіння. В емальовану каструлю засипають півлітрову банку соняшникового вимитих неочищених насіння, заливають півтора літрами води, кип’ятять на маленькому вогні дві години. Після охолодження, відвар остуджують. Приймають по склянці протягом дня невеликими порціями. Тиск швидко приходить в норму, що утримується досить довго.
- Лимон з журавлиною і медом. Столову ложку натертого лимона змішують зі столовою ложкою перетертої журавлини, половиною столової ложки розмеленого шипшини і склянкою меду. Вживають вранці і ввечері по одній столовій ложці.
- Настоянка подорожника. Чотири столові ложки листя подорожника наполягають в склянці спирту два тижні. Проціджують складу, приймають тричі на день по тридцять крапель.
Для пониження тиску корисні свіжі соки з буряка, моркви, огірка, шпинату, селери, петрушки. Вони не лише насичують організм вітамінами, мінералами, амінокислотами, але і підтримують імунітет, знижують ризик розвитку злоякісних утворень. Знаходиться в них холін перешкоджає відкладенню холестерину на стінках судин.
Органічні кислоти розчиняють всі сторонні речовини, що ускладнюють кровообіг: холестеринові бляшки, вапняні відкладення, невеликі тромби.
При вживанні соків потрібно чітко дотримуватися призначені дієтологом дози, враховувати кислотність шлункового соку.
Дієтичне харчування при гіпертонії
Заборонені копченості, консерви, міцні чай, кава, здоба, солодощі.
Основу харчування повинні складати варені нежирні сорти м’яса, риби, розсипчасті каші, вегетаріанські супи, знежирені молочні продукти, велика кількість фруктів, овочів, зелені.
Дуже корисні морепродукти, гарбузове насіння, кунжут, лляні насіння, що містять багато магнію.
Досить цього мінералу в м’ясі яловичини, індички, домашньої курятині, сирі. У помірних кількостях дозволений картопля, хліб, боби, мед. Рідина обмежена до 1-1,2 літра в день.
Дуже важливо для гіпертоніків не хвилюватися, дотримуватися щадний режим сну та відпочинку, виконувати посильні фізичні навантаження, дотримуватися всіх рекомендації лікаря. Корисні санаторне лікування, водні процедури (особливо контрастні душі, зміцнюють судини), масаж, фізіопроцедури, гірудотерапія, фітолікування.