Частою причиною виклику швидкої медичної допомоги є гострі критичні стани – гіпертонічні кризи, нерідко закінчуються інвалідністю або смертю пацієнтів.
Зміст
- Що таке гіпертонічний криз
- Класифікація
- Причини та патогенез
- Симптоми гіпертонічного кризу
- Наслідки
- Невідкладна допомога
- Особливості лікування
- Відновлення
Що таке гіпертонічний криз
Стан діагностується при підвищенні нижнього діастолічного тиску вище 120 мм рт. ст. Іноді в залежності від індивідуальних особливостей організму, навіть більш високе ПЕКЛО не супроводжується ознаками кризового стану і навпаки. Жінки страждають частіше за чоловіків.
Перепади артеріального тиску викликають значні перевантаження серцевого м’яза, які призводять до розвитку серйозних ускладнень. За статистикою 89% хворих гіпертонією вмирають від інфаркту або інсульту. Причому 2/3 хворих гинуть протягом перших п’яти років розвитку хвороби.
Класифікація
Гіпертонічний криз може викликати інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, набряк легенів, гострий енцефалопатію (відмирання клітин головного мозку). У таких випадках пацієнти потребують госпіталізації.
В залежності від клінічних проявів у відповідності з класифікацією Кушаковского М. С., виділяють кілька типів гіпертонічного кризу:
Американські вчені запропонували методику диференційної діагностики для підбору препаратів при терапії кризових станів в залежності від патогенезу, розділивши їх на ренін-ангіотензин-залежні і натрій-обсяг-залежні.
Причини та патогенез
Гіпертонічний криз виникає у хворих з високим артеріальним тиском при безграмотному лікуванні гіпертонії або відмову від нього. Крім того, викликати різкий стрибок тиску може вторинна гіпертензія, що виникає при наступних захворюваннях:
- ішемії серця;
- патології нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит, ниркова недостатність, нирковокам’яна хвороба);
- пошкодження головного і спинного мозку;
- деяких пухлинах;
- інсульті;
- гіпертиреозі;
- алкоголізмі;
- гормональних порушеннях;
- атеросклерозі аорти;
- цукровому діабеті;
- системному червоному вовчаку;
- нефропатії вагітних.
Висока вірогідність такого стану у післяопераційних хворих кардіологічного профілю, які перенесли операції на основних кровоносних судинах голови і шиї.
До другорядних факторів ризику, здатним викликати різкий підйом тиску, відносять:
- самолікування або порушення призначень лікаря при гіпертонії;
- малорухливий спосіб життя;
- зайва вага;
- кавоманія;
- хвороби передміхурової залози;
- клімактеричні зміни у жінок;
- феохромоцитома (гормонально активна пухлина надниркових залоз);
- шийний остеохондроз;
- вегетосудинна дистонія;
- психоемоційні перевантаження;
- вживання великої кількості солі і рідини;
- кліматичні зміни;
- порушення схеми прийому гіпотензивних препаратів гипертониками;
- відсутність повноцінного нічного сну;
- передозування деяких ліків (адреноміметиків, препаратів для підвищення потенції).
Особливо небезпечні шкідливі звички: алкоголізм і куріння. Випивають люди в два рази частіше страждають від гіпертонічних кризів, а викурена сигарета здатна збільшити тиск на 30 мм рт. ст. Крім того, нікотин призводить до погіршення кровообігу, особливо в дрібних судинах.
Симптоми гіпертонічного кризу
- головний біль;
- запаморочення;
- часте серцебиття;
- підвищене потовиділення;
- прискорене сечовипускання;
- тремтіння рук;
- брак повітря;
- біль в області серця.
Пацієнти відчувають перебої серцевого ритму, неспокій і тривогу.
При ускладненому гіпертонічному кризі з’являються:
- нудота і блювання;
- відчуття мурашок на тілі;
- оніміння в руці;
- короткочасне погіршення зору.
При наявності декількох з перерахованих ознак, необхідно викликати швидку медичну допомогу. При відсутності своєчасного лікування, можливий розвиток серйозних ускладнень.
Наслідки
Різкий підйом артеріального тиску травмує клітини внутрішнього шару артерій. На пошкодженій ділянці накопичуються тромбоцити і фібрин, згустки яких становлять основу тромбу при згортанні крові. Такий тромб може згодом перекрити кровотік і порушити надходження кисню і поживних речовин в серце і легені.
При відсутності необхідної медичної допомоги зазвичай відбувається пошкодження органів-мішеней (серця, головного мозку, нирок, очей). Можливі такі наслідки:
- інсульт;
- серцевий напад;
- набряк легенів;
- амнезія;
- втрата свідомості;
- погіршення зору;
- ниркова недостатність;
- розрив аорти;
- еклампсія (важка форма токсикозу вагітних з судорожними припадками і подальшим коматозним станом).
При підйомі діастолічного тиску понад 130 мм рт. ст. ураження органів-мішеней відбувається майже в 100% випадків.
Тому таких хворих терміново госпіталізують у палати інтенсивної терапії, де надають невідкладну медичну допомогу.
Невідкладна допомога
До приїзду лікаря необхідно:
- укласти пацієнта, піднявши верхню половину його тулуба, підкласти під голову кілька подушок;
- уникати будь-якої фізичної або інтелектуальної активності;
- виключити алкоголь і куріння;
- перемістити хворого з сонця в тінь або з теплого приміщення в прохолодне;
- прийняти звичайні для пацієнта препарати, що знижують тиск. Підходять таблетки-спазмолітики (Но-шпа, Папаверин, Папазол);
- випити заспокійливі краплі (екстракт валеріани, Валіум, Лібріум, Новопассит);
Важливо знизити діастолічний тиск до 100-110 мм рт. ст. Рекомендована класична тріада: холод, голод і спокій.
Головним завданням при кризі є поступове зниження артеріального тиску. Різке зниження тиску може призвести до колапсу, непритомності, інсульту і навіть смерті.
Про це ми писали докладніше – перша допомога при гіпертонічному кризі.
Особливості лікування
Більшість неускладнених гіпертонічних кризів лікуються вдома. Лікарська допомога в цьому випадку полягає у внутрішньовенному введенні гіпотензивних засобів. Подальше лікування гіпертонії відбувається в амбулаторних умовах.
Купірування кризу в домашніх умовах
В першу чергу необхідно вивести хворого з небезпечного стану, для чого за 2-3 години поступово знизити тиск на 20-25% (до показників 170/100– 160/90).
Надалі, протягом 6 годин тиску можна довести до верхніх меж нормального для пацієнта стану.
Заборонено приймати великі дози ліків, тим більше незнайомих для хворого.
Потрібно враховувати, що не всі гіпотонічні засоби діють швидко. Наприклад, препарати групи сартанов або блокатори АТ1-рецепторів, мають тривалий період всмоктування в кров і не підходять для купірування кризу.
Найбільш ефективний Каптоприл (Капотен). Він безпечний, слабо впливає на мозковий кровообіг, не має побічних ефектів. Діяти починає через 15 хвилин після прийому. Зазвичай приймають у дозі 25-50 мг.
Деякі лікарі вітають застосування Ніфедипіну (Корінфара) у дозі 10-20 мг. Але для постійного вживання препарат не годиться, із-за можливих побічних проявів.
При тахікардії приймають бета-блокатори – Тенорик, Анаприлін або Атенолол.
В якості додаткового препарату можна використовувати ліки центральної дії Клонідин (Клофелін) в дозі 0,3 мг. Вони ефективні при будь-яких різновидах кризів. Клофелін не збільшує серцевий викид, тому підходить при тахікардії. Не слід забувати про побічні ускладнення таких препаратів. Наприклад, поєднання Клофеліну з алкоголем призводить до тяжких отруєнь.
Обов’язкові при кризах сечогінні препарати, наприклад Фуросемід.
В ускладнених випадках, для запобігання ураження органів-мішеней, показана госпіталізація.
Лікування в стаціонарі
Лікування ускладнених кризів проводиться у відділенні кардіології або терапії.
Таким пацієнтам зазвичай призначають гіпотензивні препарати внутрішньовенно:
- Сульфат магнію;
- Нітрогліцерин;
- Каптоприл;
- Ніфедипін;
- Клофелін;
- Гідралазин;
- Триметафан камсилат;
- Азаметония бромід;
- Фенолдопам;
- Натрію нітропрусид.
Для купірування тривожності призначають Реланіум, Аміназин. Для зняття спазмів м’язів артерій і використовують спазмолітики – Дротаверин, Но-шпа, Для активізації мозкового кровообігу застосовують Еуфілін. Необхідні і діуретики – Фуросемід, Гідрохлортіазид, Клопамид.
Препарати, що застосовуються в стаціонарах, вимагають точного дозування та постійного контролю медперсоналу.
Дієта
Вже при початкових ознаках гіпертонії слід змінити спосіб життя: відмовитися від шкідливих звичок, регулярно виконувати посильні фізичні вправи, переглянути в меню користь здорового харчування.
Дієта є необхідною умовою одужання, особливо ретельно потрібно ставитися до їжі під час кризів: зменшити вживання солі до 5 г на добу, виключити жирну, смажену, гостру їжу, соління, маринади, кондитерські вироби, газовані напої, кава, алкоголь.
Основу харчування повинні складати свіжі овочі, фрукти, соки, зелень, розсипчасті каші, вегетаріанські супи, кисломолочні нежирні продукти, варені м’ясо і риба, рослинні олії (особливо лляна та оливкова).
Вживання води важливо обмежити – не більше літра на добу. Харчуватися потрібно невеликими порціями, 5-6 разів на день. Для виведення рідини корисні розвантажувальні дні (фруктові або кефірні).
Відновлення
Гіпертонічний криз, тим більш ускладнений, вимагає особливого відновного періоду. Різкі скачки артеріального тиску змушують працювати серце і судини з великими перевантаженнями, що не проходить безслідно.
Практично у половини хворих, що перенесли криз вперше, протягом наступних трьох місяців траплялися рецидиви.
Щоб їх уникнути, необхідно виконувати наступні правила:
- повністю виключити фізичні навантаження, різкі рухи;
- уникати стресів і конфліктів;
- забезпечити повноцінний нічний сон;
- виключити прийом алкоголю;
- кинути палити;
- виключити споживання солі;
- випивати оптимальну кількість води хорошої якості.
Обов’язково повернутися до постійного прийому гіпотензивних препаратів, призначених лікарем.
Корисно змінити обстановку, взяти відпустку, відпочити в санаторії.
Прогулянки на свіжому повітрі, масаж, водні процедури, лікувальна гімнастика, дієтичне харчування позитивно позначаться на стані серця та судин і загальному самопочутті. Рекомендовані трав’яні чаї, методи нетрадиційної медицини, фізіотерапевтичні процедури.
