Профузний пронос: що це таке

Діарея, не будучи самостійним захворюванням, в якійсь мірі стосується будь-якої людини.

Профузний пронос супроводжують неприємні відчуття, вносячи в звичний розпорядок значні зміни.

Лікування недуги залежить від факторів, що викликали це явище в організмі.

Зміст:

• 1 Профузний пронос: причини виникнення
• 2 Профузний пронос: різновиди, симптоми
• 3 Лікування профузного проносу
• 4 Зневоднення при діареї: лікування, профілактика
• 5 Діагностичні заходи

Профузний пронос: причини виникнення

Діарея – це значне збільшення загальної кількості рідини в калових масах. Порушення водного всмоктування при проходженні через кишечник призводить до дисбалансу електролітів.

Пронос супроводжує різкий біль в животі, прискорене спорожнення кишечника.

За характером перебігу виділяють пронос:

• гострої форми;
• хронічний – триває більше 21 дня.

Причини, що викликають діарею, різноманітні:

порушення перетравлення їжі, пов’язане з панкреатитом – збоями в роботі підшлункової залози;

інфекції – дизентерія, сальмоноллез;

отруєння харчові, хімічні. Отрути, солі важких металів, що потрапляють в організм, викликають токсичний пронос;

гормональний дисбаланс;

запальні захворювання кишечника – целіакія;

неспецифічний виразковий коліт;

ендокринні порушення.

У деяких пацієнтів спостерігається профузний пронос, який вказує на приховані дисфункції нервової системи.

Причиною діареї виступає сильне емоційне напруження, викликане різними стресовими ситуаціями. Психологічний стан впливає на консистенцію, кратність випорожнень.

Одна з причин діареї – синдром роздратованого кишечника при відсутності ознак патології у калі. Рідкий стілець виникає, якщо в організмі не вистачає вітамінів, мікроелементів.

Профузний пронос: різновиди, симптоми

Розлад стільця, що супроводжується багаторазової дефекацій, має такі характерні ознаки:

• гострий біль у животі;
• бурчання;
• надмірне газоутворення;
• нудота;
• блювота.

В окремих випадках може спостерігатися зміна звичної температури тіла у бік збільшення або зменшення.

Профузний пронос розрізняється за характером виділень калу:

• водянистий – 95% маси становить рідина. Вона буває прозора або каламутна. Такий вид спостерігається при проносі, що викликані бактеріями, вірусами, токсинами.
• кров’янистий – є ознакою дисбактеріозу, пошкодженням слизової оболонки кишечника. Вытекаемая вода набуває червоний колір. Після кожного акту дефекації у калі виявляється кров.

Причиною кровянистого проносу виступає прийом деяких медикаментів: антибіотиків, протимікробних засобів. Пацієнти після операції на шлунково-кишковому тракті можуть скаржитися на подібний стан.

Причини утворення гострої діареї укладені в отруєння, інфекції, алергічної реакції на незвичні продукти.

Хронічний профузний пронос викликається діабет, панкреатит, гемороєм, виразковою хворобою. Тривала діарея в обов’язковому порядку підлягає діагностуванню.

Лікування профузного проносу

У разі виникнення рідкого стільця, що супроводжується больовим синдромом, необхідно прийняти термінові заходи для відновлення організму, нормалізації діяльності внутрішніх органів.

Спочатку випити 2 склянки чистої рідини. Це дозволить запобігти зневоднення організму.

Комплексне лікування проносу включає прийом медичних препаратів для усунення інфекції, що викликала пронос.

У противодиарейную терапію входять:

• засоби для регулювання моторики кишечника;
• спазмолітичні медикаменти;
• сорбенти, очищають від токсинів;
• жовчогінні медикаменти, якщо пронос викликаний нападом холециститу;
• ферменти – рекомендовані до застосування при діареї на тлі панкреатиту;
• пробіотики, які відновлюють мікрофлору кишечника.

Пацієнтам слід дотримуватися постільного режиму, вживати велику кількість рідини.

Больові спазми у ділянці живота, метеоризм, супроводжувані багаторазове спорожнення кишечника, переважно проходять без звернення за медичною допомогою.

Випадки, коли необхідно піти до лікаря:

• наявність чорних домішок, слизу в калових масах;
• чітко видно прожилки крові;
• сильні напади блювоти, що призводять до зневоднення організму;
• рідкий стілець світлого кольору свідчить про наявність серйозного захворювання – гепатиту, цирозу печінки;
• тривалість проносу більше трьох тижнів.

Наявність хоча б одного з цих ознак вимагає невідкладного звернення за кваліфікованою медичною допомогою.

Зневоднення при діареї: лікування, профілактика

Пронос – не тільки житейська незручність, що вносить певний дискомфорт у звичний життєвий уклад. Це зневоднення організму. Є тяжким наслідком діареї.

Разом з водою втрачаються живильні речовини, мікроелементи, які підлягають подальшому поповненню.

Рясне питво – основа лікування проносу, профілактики зневоднення. Недотримання цього правила знижує ефективність прийнятих медичних препаратів. Починати слід відразу після виникнення діареї.

Дозволено пити:

• чисту воду;
• готові сольові розчини – продаються в аптеках;
• відвар шипшини, ромашки;
• компот із сухофруктів;
• морс, кисіль з брусниці, чорниці, журавлини.

До заборонених при проносі напоїв відносяться солодкий чай, молоко, вода з газом. Вживати рідину слід після кожного походу в туалет, не забуваючи при цьому мити руки з милом.

Обсяг разової дози – 150-300 мл Якщо діарея супроводжується блюванням, слід пити маленькими ковтками.

Під час діареї необхідно відкоригувати звичне харчування. Виключити з раціону жирне м’ясо, гострі продукти, яйця. Неприпустимі деякі овочі – капуста, редис, огірок.

Лікування супроводжується психоемоційним спокоєм, помірними фізичними навантаженнями.

Діагностичні заходи

Часто турбує хронічна діарея вимагає звернення до лікаря-гастроентеролога для виявлення справжніх причин, призначення відповідного лікування.

Діагностика включає:

• лабораторний аналіз крові;
• дослідження калу на наявність прихованої крові;
• копрограма – аналіз випорожнень на присутність жиру, неперетравленої їжі, грубих залишкових волокон;
• аналіз калу на паразитів – лямблії, аскариди, гострики.

В окремих випадках потрібні додаткові функціональні дослідження:

• колоноскопія – огляд, оцінка стану внутрішньої поверхні товстого кишечника ендоскопом;
• комп’ютерна томографія органів черевної порожнини;
• ультразвукове дослідження;
• взяття лабораторного матеріалу з шлунка на предмет наявності бактерії.

В анамнезі враховується спадкова схильність. Можлива консультація ендокринолога.

Сильний пронос небезпечний значною втратою рідини, що призводить до серцевої, ниркової недостатності.

Дотримання правил санітарної гігієни, регулярне очищення організму від шлаків, токсинів дозволить уникнути неприємних ситуацій.

Вживання в їжу якісних, свіжих продуктів – дієва міра профілактики.