Діарея мандрівників – захворювання, від якого страждають особи, котрі подорожують в інші кліматичні зони. Подібна діарея діагностується у 20-50% мандрівників, які виїжджають в інші держави.
Розлад зустрічається протягом 1-2 тижні після приїзду, що пов’язано з вживанням місцевої їжі або води. Ризик розвитку недуги підвищується у осіб, що відвідують Африку, Азію, Латинську Америку.
Зміст:
- 1 Етіологія розлади шлунка
- 2 Клінічна картина
- 3 Обстеження пацієнтів
- 4 Методи терапії
- 5 Профілактичні заходи
Етіологія розлади шлунка
Діарея мандрівників розвивається на тлі проникнення в організм туриста незвичних для нього штамів лямблій, кишкової палички, зараження місцевим вірусом.
Частіше діарея у мандрівників викликається кишковою паличкою Esherichia coli. Дані бактерії живуть при наявності в середовищі кисню.
Вони стійкі до висихання і здатні довго жити у воді, землі і фекаліях.
Фактори, що провокують розлад шлунка у туриста:
- незвичне харчування;
- нестандартний сольовий склад води;
- споживання сезонного продукту;
- стрес на тлі нового клімату.
Діарея мандрівників частіше розвивається після вживання в їжу місцевих фруктів, овочів, салатів, м’ясних продуктів без термічної обробки, морепродуктів.
За статистикою максимальну кількість випадків розглянутого недуги зареєстровано в країнах Африки, потім йдуть країни Близького Сходу, Південна Азія, Австралія, Північна Америка.
Клінічна картина
У діареї мандрівників спостерігається різна ступінь прояву симптомів, що залежить від збудника і реакції організму на токсини:
- ЭТКП – провокують гострий розлад. Інкубація – 16-72 годин. Температура тіла може доходити до субфебрильної, проявляючись тривалий період. Пацієнти скаржаться на загальне нездужання, мігрень, біль у животі. До цій клініці часто приєднується нудота, блювота, гурчання. Діарея часто турбує – до 15 разів на добу. Саме захворювання триває 5-10 днів;
- ЭИКП – провокує захворювання, схоже на дизентерію. Інкубація – 6-48 годин. Пацієнт скаржиться на озноб, м’язовий біль, мігрень. Температура підвищується до 39 градусів. Стілець частий, на початковому етапі водянистий, а потім у калі з’являється слиз. Якщо діарея мандрівників протікає у важкій формі, стілець набуває вигляду «ректального плювка». Він проявляється разом з лихоманкою 2 дні, іноді довше;
- ешеріхіоз – інкубація – 1-7 днів. Пацієнт скаржиться на гострий біль у животі, пронос. На 4 день стан пацієнта погіршується, в калі з’являється кров. Важкий перебіг діареї провокує симптоми уремії, анемії, гострої ПН;
- лямблії – така діарея мандрівників розвивається після повернення туриста додому. Інкубація – до 20 днів. На початковому етапі хвороба проявляється гостро.
У деяких пацієнтів розглянута патологія провокує симптоми подразненого кишечника. Хворі скаржаться на нерегулярну дефекацію, діарея чергується запорами.
Кульмінація діареї мандрівників припадає на 7-10 день знаходження в новій державі, при цьому спостерігається наступна клініка, незалежно від збудника:
- пронос;
- лихоманка;
- біль у суглобах і м’язах;
- блювання;
- озноб.
Частіше патологія носить сприятливий прогноз. Її тривалість – 14 днів. Рідко діарея мандрівників супроводжується наступною клінікою:
- шлункова різь;
- зміна частого і уповільненої акту дефекації;
- здуття.
У медичній практиці виявлені випадки, коли діарея мандрівників перейшла в синдром Гійена-Барре.
Обстеження пацієнтів
Для підтвердження діареї у туриста лікар вивчає клініку хвороби, а також дані епідеміологічного анамнезу. При цьому враховується факт перебування в субтропічній і тропічній країні.
Якщо симптоматика хвороби зберігається у пацієнта більше 2 тижнів, потрібно лабораторна діагностика.
Матеріал досліджується до проведення етіотропного лікування. Потрібно провести посів на середовище Ендо. З імунологічних методик застосовують РА, РНГА.
Якщо лікар підозрює протозойні захворювання, показано мікроскопічне дослідження калових мас.
Якщо спостерігається дегідратація 2-4 ступеня, оцінюється рівень електролітів КС. У важких випадках досліджують внутрішні органи, стан ГМ, для цього призначають КТ і МРТ.
Методи терапії
Діарея мандрівників лікується в стаціонарі при наявності клінічних та епідеміологічних показань. Госпіталізації підлягають пацієнти в середньотяжкому і тяжкому стані. Легке прояв діареї лікується вдома.
При зверненні пацієнта за медичною допомогою лікар повинен не упустити запалену форму діареї туриста. Гострий перебіг недуги вимагає дотримання дієти, що щадить.
Легка діарея мандрівників вимагає орального прийому ре гідратаційних коштів:
- Глюкосалан;
- Регідрон;
- Хумана Електроліт.
Таке лікування ефективне в 95% випадків при зневодненні 1-2 ступеня. Розчин необхідно пити по 150 мл кожні 15 хвилин. Пацієнти, які проходять лікування в стаціонарі, страждають від дегідратації 2-3 ступеня.
Їм показано внутрішньовенне введення ре гідратаційних коштів. Для цього застосовують розчини Хлосоль, Ацесоль.
Діарея мандрівників лікується в 2 етапи:
- ліквідація зневоднення;
- корекція поточної втрати води.
При розглянутій діареї розчин вводять з дотриманням швидкості в межах 60-80 мл/хв з урахуванням ступеня зневоднення. Лікування в стаціонарі також включає прийом ентеросорбентів:
- Поліфепан;
- Полісорб;
- Ентеродез;
- Ентеросгель.
Така терапія триває 3 дні. Пацієнту показана від діареї туриста терапія ферментами:
Лікування діареї туриста включає в себе прийом препаратів, що регулюють рівновагу кишкової флори – пробіотики:
- Бактисубтил;
- Біфі-форм;
- Біфідумбактерин;
- Біфідумбактерин форте№
- Лінекс;
- Пробифор.
Терапія перерахованими вище препаратами триває 7-10 днів. Часто при діареї мандрівників проводиться лікування Лоперамидом.
Даний препарат сприяє зниженню тонусу і моторної функції кишечника за рахунок зв’язування з опіоїдними рецепторами кишечнику. При цьому виявляється антидіарейний ефект.
На початковому етапі терапії пацієнту призначають по 4 мг препарату, а потім його дозування скорочується двічі. Максимально добова доза – 16 мг. Препарат Лоперамід протипоказаний при інвизивній формі діареї.
Пацієнту також можуть призначити Вісмуту Субсаліцилат в дозуванні 528 мг. Препарат приймається раз на 60 хвилин, з дотриманням максимальній добовій дозі – 4,2 мг.
Даний медикамент протипоказаний при вагітності та хворим, які приймають антикоагулянти або Доксициклін.
При даному захворюванні показаний прийом антибіотиків. Через труднощі проведення лабораторних досліджень на першому етапі лікарі призначають емпіричну терапію.
При цьому призначений препарат повинен володіти широким впливом, досягаючи максимальної концентрації в кишечнику.
До проведення такої терапії лікар повинен знати чутливість збудника до медикаменту в цьому регіоні.
Якщо більше 80% штамів чутливі до призначеного медикаменту, його включають у емпіричне лікування.
Профілактика виїзду туриста в санітарно небезпечні регіони, а також лікування вже розвиненою діареї мандрівників, включає в себе проведення антибіотикотерапії.
Хіміопрофілактика проводиться наступними препаратами:
- Офлоксацин по 300 мг;
- Ципрофлоксацин по 500 мг;
- Норфлоксацин по 400 мг;
- Левофлоксацин 500 мг;
- Рифаксимин по 200 мг двічі на день.
Подібна профілактика проводиться до від’їзду туриста та її тривалість не повинна перевищувати 30 днів. Антибактеріальна профілактика показана тим особам, у яких спостерігається імунодефіцит.
Також вона призначається пацієнтам, не схильним до дотримання правил гігієни та харчового режиму в поїздці.
Вчені виявили, що в Таїланді присутні стійкі штами до препаратів фармакологічної групи фторхінолонів. Тому для терапії даного стану використовують Азитроміцин.
Лікування антибіотиками зберігають, якщо у пацієнта є температура вище 39 градусів, при цьому наростає клініка інтоксикації, а в калі присутня кров зі слизом.
У таких випадках показаний прийом наступних медикаментів:
- Рифаксимин або Альфа нормикс по 200 мг тричі на день або по 400 мг двічі на день. Терапія даними препаратами триває 3 дні;
- Ципрофлоксацин, Ципролет або Ципробай призначають у дозі 500 мг двічі на день. Лікування триває 1-3 дні;
- Офлоксацин у дозі 300 мг приймається двічі на день протягом 1-3 днів;
- Норфлоксацин в дозуванні 400 мг приймається двічі на день протягом 1-3 днів;
- Левофлоксацин 500 мг приймається одноразово, але протягом 1-3 днів;
- Азитроміцин або Сумамед призначається в дозі 500 мг одноразово на 1-3 дні.
Якщо у пацієнта виявлені лямблії, показана терапія Тинидазолом по 2 г протягом дня.
У Мексиці розглянуте захворювання частіше провокують ешерихії, тому пацієнтам, які прибули з цієї країни, лікування включають Рифаксимин.
У Таїланді ураження ШКТ чаші провокується кампілобактерій, тому пацієнтам, які прибули з цієї країни, призначають Азитроміцин.
Прогноз
Діарея мандрівників – не захворювання, що загрожує життю пацієнта. Її прогноз позитивний. Важкий перебіг хвороби може спостерігатися у пацієнтів зі слабким імунітетом і у осіб із супутніми захворюваннями ШКТ.
У групу ризику також входять діти та вагітні. Пацієнт з виявленою діареєю мандрівника одужує протягом першого тижня в 90% випадків і протягом місяця в 98% випадків.
Профілактичні заходи
Важливий принцип профілактики хвороби – дотримання особистої гігієни, включаючи харчового режиму в поїздці. Туристи, які їдуть в тропічну і субтропічну країну, повинні бути проінформовані про можливу хворобу.
Рекомендується відмовлятися від прийому їжі, яка продається на вулиці. Особливу небезпеку для туристів представляють салати і холодні закуски. Також не можна їсти м’ясо, і інші продукти, що пройшли погану термообробку.
Заборонено чистити зуби водопровідною водою. У поїздці краще пити чай і каву, їсти фрукти, з яких можна зняти шкірку.
Особам, яким необхідно відвідати країни, що входять у групу ризику за течією діареї туриста, повинні брати з собою медикаменти, купирующие основну клініку даного захворювання.
Антибіотики беруть із собою з урахуванням регіональних особливостей розповсюдження збудника, що викликає хвороба туриста.
Щоб провести хіміопрофілактику з розвитку діареї мандрівників, застосовують такі препарати, як Офлоксацин, Норфлоксацин, Рифаксимин.
Найчастіше дана патологія провокується неінвазивними штамами, включаючи E. Coli. У таких випадках показаний прийом Рифаксимина.
При прояві вышерассмотренной клініці рекомендується проконсультуватися з інфекціоністом.
