Самогон з пророщеної пшениці: способи і правила приготування

Виробництво спирту неможливо без цукру, вуглеводів. Але, крім солодких ягід, варення або цукру в чистому вигляді, можна використовувати і крохмаль. Саме з його допомогою виходить самогон. З зерна, наприклад, теж можна отримати крохмаль, а потім і цукор, що дасть можливість приготувати смачний напій. Самогон з пророщеної пшениці був на піку популярності у вісімдесяті роки в СРСР, але і сьогодні напій цінують за натуральність і економію коштів.

Самогон з пророщеної пшениці: способи і правила приготуванняПророщена пшениця

Процес пророщування зерна тривалий, він складається з декількох етапів. А приготування браги займає близько 25 днів. Рецепт самогону коротко можна описати так:

  • одержання солоду;
  • видобуток сусла з сировини, варіння сусла;
  • приготування солодового молока, оцукрювання сусла і зброджування;
  • перегонка бражки та отримання самогону.

Пророщування зерна

Першим етапом виробництва є отримання солоду з пшениці в домашніх умовах. Можна використовувати й інші культури зерна. Це необхідно для подальшого перетворення крохмалю в цукор. А ще в солоді є натуральні ферменти, які стимулюють процес зброджування напою. Пшеницю пророщують так:

  • Відбирають зерно. Воно не повинно бути свіжим, якщо його тільки зібрали, то йому варто полежати близько двох тижнів. Якість зерна має бути високим. Вимоги до нього включають чистоту і відсутність цвілі.
  • Замочування зерна у воді.
  • Пророщування сировини.
  • Ловлення зерна.

Найпоширенішими видами зерна для пророщування і приготування самогону є ячмінь, пшениця й овес. Іноді в цих цілях використовують просо або жито. Але процес для них подібний.

Зерно треба засипати в ящики висотою до 10 сантиметрів. Ці ящики не повинні пропускати воду. Затока зерно в перший раз, потрібно прибрати з нього сміття і бруд, а погану воду повністю злити. Жорсткість води також має значення, оскільки впливає на ферментативні процеси зерна, тому рідина потрібно брати пом’якшену.

Кількість води повинно бути таким, щоб вона на три сантиметри покривала шар зерна. Якщо потрібно збільшити швидкість проростання, то зміна води повинна відбуватися до двох разів на добу, а взимку можна просто перемішувати зерно. Через добу всю воду зливають і дають сировини «подихати».

Після процедури вода зливається повністю. При цьому сировина повинна бути злегка вологим, але не мокрим. Важливо не переборщити з водою, оскільки зерно може просто запліснявіти від вологості. А якщо у зерна на зламі присутня рідина білого кольору, це означає, що сировина перетримали в воді і воно непридатне для солоду.

Подальше пророщування вимагає часу і сил. Зерно, яке було залишено на 6-8 годин, необхідно перемішувати кожні два-три години. Саме пророщування різний для кожного виду. Від різновиду сировини залежить час, температура та вологість зовнішнього середовища. Тривалість процедури — 6-12 діб.

Готове зерно пересипають в ящики шаром в 10 сантиметрів, їх можна додатково накрити вологою тканиною або залишити відкритими. Причому кожні 12 годин потрібно перемішувати його руками.

Якщо волога накопичується всередині ящика, зерно потрібно підсушити і злити зайву воду. На третю добу температура зерна піднімається до 24 градусів. Щоб не перегріти сировину, його охолоджують або розкладають тонким шаром. Саме на третю добу у вівса з’являється збільшення зерна в обсязі, а ось у пшениці довжина корінців досягає сантиметри.

Через тиждень пророщування можна помітити корінці вівса розмірами в сантиметр, а ще через три дні зерно можна вважати готовим. Процес завершується для ячменю через тиждень, при цьому зерно віддалено пахне огірком. Також процес закінчується і для зерна пшениці, паростки досягають довжини більше сантиметра. За смаком готове зерно солодкувате, не відчувається домішки борошна.

Ще одним важливим моментом пророщування є процес знезараження зерна. На поверхні під час пророщування, крім сировини, розросталися і бактерії — від них треба позбутися перед приготуванням солодового молока або перед сушінням зерна. Для цього солод замочують у розчині марганцівки на одну годину.

Зберігається в первозданному вигляді солод близько двох днів. Якщо потрібно зберегти сировину довше, то солод можна висушити при температурі 40 градусів. Якщо перевищити температуру, то ферменти загинуть, подальше приготування браги стане неможливим. Солод після сушіння стає білого кольору, а ще його активність падає на 20%.

Як зробити солодове молоко?

Приготування солодового молока — черговий процес в приготуванні самогону в цілому. Це потрібно для того, щоб витягти з солоду максимальна кількість ферментів. Солодове молоко, або закваска, є сумішшю молока з водою. Потім ці ферменти перемішаються з сировиною, що містить крохмаль.

Щоб поліпшити якість процесу, можна використовувати кілька видів зерна одночасно. Ферменти в кожному виді різні. Використання солоду з того ж зерна, що переробляється, не рекомендується.

В якості складу солоду можна вибрати такі суміші:

  • Основна сировина — пшениця. Солод: 50% — ячмінь, 25% — овес, 25% — жито.
  • Основна сировина — жито. Солод: 50% — пшениця, 40% ячменю, 10% — овес.

Пропорції досягаються методом проб і помилок, а також з урахуванням смаку напою. Солод необхідно подрібнити і розчинити в теплій воді. Кілограм зеленого солоду розчиняється у двох літрах води, а кілограм білого — в трьох літрах води. Термін зберігання молока — до трьох діб.

З приготованого солодового молока потрібно отримати сусло. Для цього проводиться розварювання за допомогою пари. Якщо робити це на відкритому вогні, то солод пригорить. В процесі знадобляться барботер і парогенератор, а також ємність для сусла.

Зерно у вигляді дробленки або борошна заливається водою при температурі 50 градусів, перемішується, щоб не утворилися грудочки. На кілограм сировини потрібно 4 кілограми води (оптимальний гідромодуль). Доводимо суміш до температури 60 градусів і фіксуємо на 15 хвилин. Далі включається парогенератор, температуру сусла потрібно підняти на 5 градусів, після чого парогенератор включається на повну потужність і сусло доводять до кипіння. Варіння відбувається протягом години в залежності від величини помелу сировини.

Сусло після розварювання слід охолодити, але зробити це швидко перед тим, як воно почне охолоджуватися самостійно. При температурі 65 градусів вносять солодове молоко і розмішують розчин. Розмішати можна навіть дрилем зі спеціальною насадкою. Пропорції внесення солодового молока становлять 1 кілограм на 4 кілограми основної сировини, якщо солод зелений. Якщо солод білий, то слід внести на 20% більше, щоб збільшити активність ферментів.

Час оцукрювання — близько 2 годин. При цьому ємність потрібно укутати і поставити в тепле місце. Якщо знизити температуру, то можливий швидкий ріст бактерій, а якщо перевищити, то ферменти не подіють і оцукрювання не відбудеться. Етап можна вважати завершеним, коли сусло набуває солодкий смак, а от проба з йодом не є показником.

Тільки потім осахаренную рідину готують до бродіння. Для цього дуже швидко її охолоджуємо до температури 28-30 градусів Цельсія і вносимо дріжджі. Не допускається самостійне, тобто пасивне охолодження напою.

Для процесу використовується труба з міді до 20 міліметрів у діаметрі, скручена в спіраль. Вона опускається в затор, який постійно розмішується, а по самій трубі з максимальним напором проходить холодна вода. Цей етап важливий для того, щоб бактерії не встигли почати розмножуватися в суміші.

Звичайно, готування браги із пшениці для самогону вимагає використання дріжджів. Температура процесу при цьому повинна бути в межах 26-30 градусів: якщо вийти за межі, то дріжджі або не будуть активними, або загинуть від спеки. Кількість сухих дріжджів — 1 грам на 300 грам сировини, а пресованих — 1 грам на 70 грам сировини.

Щоб додатково стимулювати роботу дріжджів, потрібно збільшити їх активність з допомогою попереднього замочування. Для цього штами розводять у теплій воді. На кілограм дріжджів необхідно 10 літрів води. Іноді до цієї суміші додають цукор і частина солоду. Через півгодини ці дріжджі разом з водою вливаються в сусло.

Ємність для зброджування герметично закривається і ставиться в тепле місце. До того ж ємність для приготування браги не рекомендується заповнювати повністю, оскільки в процесі утворюється піна, яка займає до 15% обсягу сусла. А ще слід підтримувати температуру в межах 26-30 градусів.

Приблизний час приготування браги — 5 діб. Після завершення процесу потрібно перевірити готовність напою. Зробити це можна за допомогою спірометра. Фортеця бражки повинна знаходитися в межах 7-12%.

А також візуально припиниться виділення газу з трубки через гідрозатвор. Сама брага на пшениці стає нерухомою і зверху спливають частинки зерна, рідина світлішає порівняно з початковими етапами. Кислотність такий бражки буде перебувати в межах 4,8-5,5. Солодкість повинна повністю зникнути з напою, смак готової браги — кисло-гіркий.

Можна солод використовувати відразу для браги без підготовки молока. Щоб зробити брагу на пшениці таким способом, потрібно дотримуватися пропорцій для змішування. Для цього пророщене зерно змішують з дріжджами і додають цукор. Розчин залишають на три тижні, після чого переганяють по апарату.

Проста перегонка браги з пшениці

Перегонка готової браги практично нічим не відрізняється від інших видів напою. Але є певні нюанси, які дотримуються заради поліпшення органолептичних властивостей напою. Для початкового етапу перегонки використовується парогенератор, брага закипає. До моменту закипання нагрівання проводиться швидко, але під час ознак кипіння потужність необхідно зменшити. Надалі для конденсації можна використовувати стандартний самогонний апарат. Або ж всю процедуру проводять тільки з допомогою апарату.

А ще при перегонці такий бражки обов’язковий фракційний відбір, тобто виключення «голів» і «хвостів» з напою. Відсоток відбору «голів» приблизно становить близько 3-5% від загальної кількості спирту. В якості харчового продукту використовується напій міцністю близько 40 градусів, який ще можна очистити або профільтрувати. А ще рекомендується проводити перегонку неодноразово, так збільшиться чистота напою і його фортеця.

Навіть за смаком самогон з пшениці або іншого зерна відрізняється в залежності від сировини:

  • самогон з пшениці володіє м’якістю і насолодою;
  • жито робить самогон жорсткішим і міцнішим;
  • ячмінь додає смакові особливості віскі або пива;
  • овес досить різкий для напою.

Використання зерна в якості сировини для самогону актуально і по сей день. Воно дозволяє заощадити кошти, але сам спосіб дійсно трудомісткий. Напій можна зробити натуральним, а за смаком підібрати необхідний вид зерна.

Настанова - Корисні поради