Багато хто задається питанням, що собою являє самогон і що в нього входить? Чому серед одних людей поширена думка, що самогон корисніше горілки, а інші вважають інакше? Люди цікавляться складом алкоголю, а найцікавіші з них і його формулою. Що ж собою являє формула самогону і варіюється його складу в залежності від технології виробництва і початкового підбору сировини?
Самогон являє собою алкогольний напій, який готують в домашніх умовах за допомогою перегонки сировини. В якості останнього для приготування використовують брагу — продукт бродіння різних речовин на основі цукру і крохмалю. Виходить, що можна визначити поняття самогон двома іншими: брага і дистиляція.
Що входить до складу самогону?
Деякі вважають, що формулою самогону є C2H5OH, але насправді це лише формула етилового спирту. Справжня хімічна формула самогону виглядає наступним чином: C12H22O11 = C2H5OH + H2O + CO2, де H2O — це вода і CO2 — двоокис вуглецю або вуглекислий газ. Крім цього, в самогон входять і деякі інші шкідливі складові, які і називаються загальним терміном «сивушні масла». Це такі: уксусноетіловий ефір, оцтовий ангідрид, н-пропанол, ізобутанол і так далі. До речі, серед багатьох любителів спиртних напоїв вважається, що найкращий алкоголь — це той, що містить тільки чистий спирт і воду. Насправді, давно доведено, що чим чистіше алкоголь, тим його вплив на організм людини більш згубний.
Хімічний склад браги
Для того щоб визначитися з реальною формулою самогону, потрібно в першу чергу дізнатися, з чого його готують. Як ми вже з’ясували, основою для самогону є брага. З чого роблять брагу? Краще всього виготовити з цукру, в якості заміни якого можуть виступати продукти, що містять велику кількість сахарози. Наприклад, деякі фрукти або варення.
Продукти розбавляються водою і додаються дріжджі. В залежності від якості води і дріжджів, брага по-різному може бродити, і вихід алкоголю буде менше або ж доведеться дуже довго чекати. Краще всього використовувати спиртові дріжджі, але можна взяти і хлібні.
Що стосується води, то перевага віддається джерельної, бутильованої або питної. Якщо немає можливості дістати таку воду, можна використовувати воду з-під крана. Але тільки їй необхідно дати 10-12 годин відстоятися, щоб осел хлор. Не рекомендується використовувати для браги кип’ячену воду, оскільки в ній дуже мало кисню. Те ж саме стосується і дистильованої води, але, крім цього, в ній відсутні і поживні мікроелементи.
Приготування браги наступне. Всі інгредієнти змішують в спеціальній ємності і ставлять на бродіння; в якості такої підійде будь-яка, головне, щоб вона була харчової. Кращий варіант — скляна. Ємність для бродіння обов’язково потрібно накривати спеціальним пристроєм, який буде відводити вуглекислий газ і не пропускати повітря. Це дуже важливий момент: з повітря можуть потрапити бактерії, крім того, він дасть цукру бродити.
Бродіння повинно проходити при температурі 20-30 градусів. Деякі навіть використовують спеціальні термостати для того, щоб температура трималася на цьому рівні, тому що в цьому діапазоні бродіння проходить максимально ефективно. Якщо температура нижче 18, то процес може і зовсім не розпочатися.
Як термостата добре підходить акваріумний нагрівач. Бродіння триває близько 3-10 днів. Прискорити цей процес може підживлення. Остання являє собою продукти, які підсилюють життєдіяльність дріжджів. У домашніх умовах це може бути, наприклад, кукурудзяна та житнє борошно.
Існують численні рецепти браги. Наведемо найбільш простий з них. На 4-5 л води береться 100 грам пресованих дріжджів і один кг цукру. Якщо ви віддаєте перевагу сухі дріжджі, знадобиться в п’ять разів менше. Цукор необхідно розчинити у воді, так як у звичайному вигляді він осяде на дно і в процесі бродіння брати участь не буде.
Сухі дріжджі також готуються. В окремому посуді необхідне їх кількість заливається водою з температурою 25-30 градусів і додаються дві-три ст. ложки цукру. Через годину дріжджі оживають і все змішується в пляшки зі скла. Отриманий розчин ставиться в тепле місце і встановлюється гідрозатвор. В якості основи для браги використовуються зернові, наприклад, ячмінь чи пшениця, а також варення і фрукти.
Взагалі, практично не існує обмежень по сировині для підготовки браги. Для того щоб визначити, які продукти підходять для цієї мети, потрібно згадати основне визначення самогону. Тобто для приготування браги підійде будь-який харчовий продукт, який містить велику кількість цукру чи крохмалю. Популярним продуктом, як вже говорилося, є цукор, але насправді кількість використовуваних продуктів обмежується тільки фантазією.
Всі вони поділяються на дві категорії — містять крохмаль або цукор. Крохмалю найбільше в зернових культурах: вівсі, житі, пшениці, рисі та картоплі. А з фруктів найбільше міститься цукру в яблуках, вишнях, сливах, горобині, черешні, груші, полуниці, малині та інших. Найбільш якісний самогон виходить з найкращої сировини.
Як з браги виходить самогон?
Після приготування браги, хоч вона й сама є продуктом, який можна вживати, робити цього не варто, краще перегнати. Це робиться для того, щоб отримати більш чистий напій. Як визначити, що брага готова? Це можна дізнатися за її смаком, вона не повинна бути солодкою.
Після цього починаємо процес перегонки. Для цього необхідно мати хоча б елементарний дистилятор або самогонний апарат. Самогонний апарат в основному складається з трьох частин: перегінного куба, де нагрівається і випаровується брага, змійовика, де вона охолоджується, і приймальні ємності.
Для кращого відділення сивушних масел і інших компонентів можуть також використовуватися сухопарник, ректіфікатор, дефлегматор та інше. Перегінний куб зазвичай являє собою 10 або 20-літрову ємність з нержавіючої сталі або міді. Як перегінного куба часто використовується каструля, молочний бідон, пивний кег або інші ємності. Такий посуд може нагріватися за допомогою газової або електроплити, мати вбудовані тени, а також за допомогою індукційної та звичайної грубки.
Змійовик найчастіше робиться з міді і являє собою трубку, зігнуту в спіраль, яка знаходиться в холодильнику. В холодильник надходить проточна холодна вода, яка постійно охолоджує і конденсує пари браги.
Після того як починається процес закипання, першими починають випаровуватися фракції, які містять більш легкі компоненти (багато з них дуже шкідливі) та високий відсоток спирту. Вони мають запах ацетону і зазвичай відсікаються при першій або другій перегонці. Мають назву «голови».
Після отримання «тіла» самогону, починають виходити «хвости» — фракція, яка містить велику кількість сивушних масел. Вони також не надто корисні і бажано їх відсікати при обох перегонках. Крім того, для відсікання сивушних масел може використовуватися сухопарник.
Як відбирати «голови» і «хвости»?
Це питання дещо складніше, ніж може здатися на перший погляд. Справа в тому, що чим більше відібрати «голів» і «хвостів», тим вищою буде якість готового напою, але вихід продукту буде нижче. Таким чином, кожен для себе повинен знайти компроміс між якістю і кількістю. Крім того, кількість шкідливих фракцій змінюється і залежить від багатьох факторів, таких як температура, швидкість і тривалість бродіння, якість дріжджів і цукру.
Виразно можна сказати, що чим більше «голів» і «хвостів» відсікається, тим якість напою буде вище. Основні методи розрахунку застосовуються в залежності від самої браги. Для цукрових браги найбільше підходить розрахунок цукру, для всіх інших — по чистому спирті й для самих просунутих самогонників — по запаху. Експериментально було обчислено оптимальна кількість голів по цукру. Відбирається 60-100 мл на кілограм, бажано розділити цю кількість на два рази і кожен раз відбирати по 30-50 мл
Якщо вміст цукру в бразі невідомо, використовується відбір по спирту. Перша перегонка проводиться без поділу на фракції. При другій перегонці відбирають 8-15 % виходу на один літр спирту. Наприклад, для самогону фортеці 40 градусів в одному літрі міститься 400 мл спирту. Таким чином, з кожного літра самогону потрібно відібрати 60 мл
Однією з варіацій методу є просто відбір 1 % загальної кількості браги. Але так як вона може бути різною, така методика буде дуже неточною. Самогонники з великим досвідом відбирають «голови» за запахом. Вони мають виразний запах ацетону. Але для того щоб його відрізнити, потрібно набратися певного досвіду. Що ж стосується «хвостів», то тут теж існує кілька методів.
Наприклад, фортеця самогону визначається за спиртометру і, залежно від бажання самогонника, починаючи від 40 або 30 градусів, можна закінчувати відбирати «тіло». Якщо немає спірометра, перевіряється так: папір змочують у самогоні і намагаються її підпалити. Якщо легко загоряється, значить, ще можна відбирати. Якщо вже немає — вміст спирту невисока.
Внаслідок кількох перегонів і подальшого очищення виходить самогон високої міцності. Зазвичай для вживання необхідний стандартний 40-градусний напій. Щоб його отримати, потрібно знати, як правильно розбавляти самогон водою.
Яку воду для цього використовувати, кожен вирішує сам для себе. Звичайно, як і при приготуванні браги, — питну, можна взяти воду з-під крана, але дуже важливо, щоб вона отстоялась. Є формула для розведення, визначає необхідну кількість води. Але для цього потрібно знати початкову міцність продукту:
А/В*С, де С = кількість води.
А — фортеця самогону початкова.
В — фортеця самогону бажана.
З — обсяг.
Після цього, згідно з формулою, розбавляємо водою до потрібної концентрації. Приклад розрахунку виглядає наступним чином. Припустимо, у нас є два літри продукту, міцність якого 85 %, а на виході потрібно отримати — 40. Необхідний обсяг води вважається таким чином (85/40)*2 л-2 л = 2,25 л.
На виробництві для цих цілей використовується таблиця, в домашніх умовах вона не потрібна. Досить буде порахувати кількість алкоголю за формулою. Важливий момент: завжди необхідно лити воду в самогон, інакше напій може помутніти.
Таблиця Фертмана для розведення самогону
Користь і шкода самогону
Як відомо, основна користь самогону полягає в тому, що в його складі міститься спирт. А ось присутність сивушних масел говорить як раз про його шкоду. Однак не все так просто. Справа в тому, що чистий алкоголь набагато швидше всмоктується в кров і викликає швидке сп’яніння, що не дуже корисно для організму людини. Тому можна вважати, що його складу є одночасно одним з достоїнств і недоліків.
Лікувальна властивість, якою володіє самогон, аналогічно такому в спирту. Його рекомендується приймати на ранніх стадіях простудних захворювань. Для цього в 30-50 грамах самогону розчиняється щіпка червоного перцю і випивається.
Крім того, самогон використовується і як компрес на область грудей і шиї. Важливо пам’ятати про те, що перед використанням обов’язково необхідно розвести самогон водою. Робиться це для того, щоб уникнути опіку.
Марлю змочуємо в розведеному продукті і прикладаємо до горла. Далі необхідно накрити харчовою плівкою і теплим шарфом і залишити до ранку.
Деякі народні цілителі вважають, що можна з допомогою самогону лікувати виразку, приймаючи його по столовій ложці натщесерце зранку. Варто звернути увагу, що спосіб досить сумнівний, так як натщесерце будь алкоголь викликає більш сильне сп’яніння.
Однозначна користь спиртовмісних продуктів полягає в їх дезінфекційних здібностях. Самогон можна використовувати в якості засобу для обробки будь-яких ударів, ран і подряпин, щоб на місці травми не виникало запалення і інфекції. Крім цього, він має і слабку знеболювальну дію. А також зручно використовувати вдома приготований напій для настоїв. Часто готують настої з таких трав, як ромашка, звіробій, м’ята та інші. Такі настої можна буде без проблем прикладати до рани, і приймати всередину, адже ви завжди точно знаєте, з чого вони зроблені.
Звичайно, не обійшлося і без негативних моментів. При приготуванні напою обов’язково дотримуватися санітарно-гігієнічні норми. Надмірне вживання алкоголю веде до залежності і виникненню таких захворювань, як цироз печінки, пакреонекроз і так далі. Не рекомендується лікуватися або вживати алкоголь дітям, які не досягли повноліття, вагітним жінкам і годуючим матерям, а також людям, які приймають препарати і страждають хворобами серця.
Крім того, при недостатній очищення шкоду приносять і сивушні масла, які при таких умовах входять в самогон у великій кількості. Вони можуть викликати посилені симптоми похмільного синдрому: нудоту, блювоту, запаморочення. Дуже висока доза сивушних масел може призвести до летального результату.
Звідки з’явився напій?
Історія походження самогону тягнеться з далекого минулого. Він здобув свою популярність завдяки алхімікам, які проводили досліди з хімічними сполуками та мінералами і додавали їх у продукти харчування. Зрештою вони прийшли до висновку, що веселощі після вживання дає саме спирт. Після чого його активно використовували в якості різних настоїв.
Велику популярність в Росії самогон отримав при Івані Грозному. У цей час було відкрито перший кабак для багатих та знатних людей. У той час алкоголем самогон не вважали, він був еліксиром життя. Епіцентр самогоноваріння перебував у монастирях. Після деякого часу самогон стає популярним і в середовищі простого населення, особливо тому, що власники шинків відпускали його в борг.
У XIX столітті російський самогон був краще навіть французького коньяку. Гнали його дуже повільно, заради високої якості викидали близько 95 % сировини, тому вартість напою була аналогічна золота.
Цікаві факти
- До революції вироблену в кустарних умовах горілку називали корчмою, а слово самогон застосовувалося для іншого поняття і означало «добувати звіра за допомогою погоні». Тільки після 1917 року відбулася підміна понять і корчма стала самогонкою.
- Самогон — не споконвічно російський напій, як вважають багато. Він існує у великій кількості країн, але скрізь має різну назву. Наприклад, на Україні — це горілка, в Угорщині — палінка, в Англії — хуч і так далі.
- Такі напої, як абсент, граппа, ром, коньяк, віскі також являють собою самогон. Насправді часто те, що продається в магазині, має не більше хороша якість в порівнянні з тим, що можна приготувати самостійно.
- Самогонний апарат та людина, яка готує в Англії, називаються місячним сяйвом. А, взагалі, різновиди самогонного апарату існують практично у кожного з народів світу, і всі вони мають один принцип.
- Самогоноваріння в Росії з 2002 року офіційно дозволено. Можна варити, зберігати і пити, проте без ліцензії не можна займатися торгівлею.
- Горілка, яка вважалася кращою в царські часи, за принципом приготування не відрізнялася від звичайного самогону. Катерина II возила з собою по Європі цей напій, а на смак він перевершував елітний алкоголь.
Формула самогону досить складна. Вона залежить від його складу, від рецепту приготування браги, від умов бродіння і від точного виконання технологій процесу перегонки. Точно сказати, з чого він складається, досить складно, та й користь його не зовсім однозначна. Головне, що при вживанні будь-якого алкогольного напою необхідно знати міру.
