- Причини затяжного «сидіння»
- Зайва вага
- Генетична схильність
- Темперамент
- Клімат
- Перші невдалі спроби
- Часте перебування в ходунках
- Стрес
- Інфекційні захворювання
- Неврологічні відхилення і патології розвитку опорно-рухового апарату
- Загальні рекомендації
- Оптимальний вік
- Попередня підготовка до ходьбі
- Техніка безпеки
- Підготовчий етап: інвентар і вправи
- Навчання
- Вибираємо взуття
- Психологічний настрой батьків
- Часті помилки. Як не допустити
- Відео про те, як швидко навчити дитину ходити
- Корисна інформація
Багато батьків стурбовані питаннями: як навчити дитину ходити, як це правильно робити і з чого почати? Цей етап дуже важливий в житті всієї родини, тому сьогодні ми детально розглянемо ці питання і спробуємо розібратися в них.
Зміст
- 1. Причини затяжного «сидіння»
- 1.1. Зайва вага
- 1.2. Генетична схильність
- 1.3. Темперамент
- 1.4. Клімат
- 1.5. Перші невдалі спроби
- 1.6. Часте перебування в ходунках
- 1.7. Стрес
- 1.8. Інфекційні захворювання
- 1.9. Неврологічні відхилення і патології розвитку опорно-рухового апарату
- 2. Загальні рекомендації
- 2.1. Оптимальний вік
- 2.2. Попередня підготовка до ходьбі
- 3. Техніка безпеки
- 4. Підготовчий етап: інвентар і вправи
- 5. Навчання
- 6. Вибираємо взуття
- 7. Психологічний настрой батьків
- 8. Часті помилки. Як не допустити
- 9. Відео про те, як швидко навчити дитину ходити
- 10. Корисна інформація
Причини затяжного «сидіння»
Існує цілий ряд причин, чому дитина, досягнувши певного віку, все ж не квапиться вставати і ходити, навіть якщо батьки всіляко намагаються навчити дитину цьому і витрачають чимало зусиль.
Зайва вага
На перший погляд здається, що малюк пухкенький – це так здорово і чудово, але разом з цим, зайві кілограми можуть позначатися на загальному самопочутті і навіть на стан здоров’я. Дітям з надмірною вагою складніше рухатися і робити різні фізичні навантаження, у тому числі, вчитися ходити.
Тому не варто нехтувати рекомендаціями вашого педіатра, який радить стежити за набором маси. Якщо він їсть небагато, але повнота присутній, необхідно перевірити роботу щитовидної залози та стан обміну речовин, адже існують різні захворювання, на фоні яких з’являється даний симптом.
Генетична схильність
Якщо мама чи тато почали ходити в більш пізньому періоді (після року), не варто очікувати, що малюк почне це робити раніше, тому і тривожитися теж не варто, особливо якщо у ваших подружок дітки вже навчилися ходити.
Докладно дізнайтеся у своїх батьків, як ви вчилися ходити, що вони робили в цей період, і ви зможете проаналізувати і передбачити, як це буде відбуватися у вашого карапуза, і як його навчити даного навику .
Темперамент
У перший рік життя у дитини відбувається активне психомоторний розвиток, тому рухова функція тісно взаємопов’язана з розвитком і роботою нервової системи.
Спокійний і повільний карапуз навряд чи буде поспішати займатися ходьбою, а ось активний і спритний малюк стане на ноги набагато швидше, при цьому, він не буде активно потребувати вашої допомоги, адже захоче зробити це сам.
Клімат
Доведено, що діти, які проживають в південних широтах, розвиваються швидше, ніж живуть у північних широтах, тому місце проживання і кліматичні умови також важливо враховувати.
Перші невдалі спроби
Можливо, дитина вже намагався ходити, або ви вже починали вчити, але щось пішло не так або не вийшло (спіткнувся, впав, вдарився або ін). Він може запам’ятати цю ситуацію, і надалі у нього не буде бажання знову встати і ходити.
Часте перебування в ходунках
Педіатри в цьому питанні розділилися на два основні табори: одні стверджують, що ходунки позитивно впливають на розвиток дитини, інші ж не поділяють цю думку.
На практиці ми бачимо, що занадто часте перебування в ходунках робить його ледачим, в цьому пристосуванні набагато легше пересуватися, і дитина це не тільки добре розуміє, але і активно використовує.
Крім цього, багато помічають, що після постійного перебування в ходунках дитина не повністю стає на стопу під час самостійного ходіння, і це дійсно може завдати шкоди здоров’ю надалі.
Стрес
Нестабільна атмосфера в сім’ї дуже впливає. Якщо у батьків немає миру, і вони постійно з’ясовують стосунки, дитина страждає, і це може спровокувати психологічну травму, а це негативно позначиться не лише на вміння ходити, але і на загальному стані здоров’я.
Інфекційні захворювання
Під час різних інфекційних захворювань імунітет слабшає і погіршується загальне самопочуття. В цей період малюк може бути пасивним і неохоче займатися ходьбою. Не варто його підганяти, необхідно, щоб він одужав, і тільки тоді рекомендується застосовувати спроби навчити дитину ходити.
Неврологічні відхилення і патології розвитку опорно-рухового апарату
На жаль, але не завжди все проходить гладко, бувають різні ситуації (складна вагітність, важкі пологи, родові травми), в результаті яких дитина може постраждати.
З цієї причини можуть виникнути різні відхилення в розвитку, в т. ч. несвоєчасна ходьба, тому важливо вчасно виявити подібні відхилення, звернутися до кваліфікованого лікаря і пройти необхідне лікування.
Загальні рекомендації
На сьогоднішній момент можна знайти безліч хороших і перевірених методик, як навчити дитину ходити самостійно без підтримки, проте існують загальні рекомендації, які допоможуть у цій нелегкій і дуже важливій праці.
Оптимальний вік
Кожен розвивається індивідуально, тому немає якихось певних рамок, придатних для всіх дітей. Оптимальним вважається вік від 10 до 18 місяців.
Фахівці також стверджують, що не варто підганяти, це може зашкодити нормальному розвитку опорно-рухового апарату. Важливо уважно стежити за своїм малюком і не пропустити момент, коли він вже буде здатний до активного навчання. Основними ознаками є:
- Здатність підніматися, стояти і ходити, тримаючись за опору.
- Вміння повзати і активно пересуватися рачки.
- Подолання нескладних перешкод.
- Здатність залазити на невисокі стільці або інші меблі.
- А також отримання задоволення від перших спроб ходьби і зацікавленість у подальшому розвитку своїх навичок.
У більшості випадків дитина стає підготовленим до року, але якщо ваш малюк ще не вміє чогось, переживати не варто, у вас ще є час для того, щоб освоїти всі.
Попередня підготовка до ходьбі
Підготовка до ходьбі починається ще з пелюшок, оскільки вже з першого місяця життя опорно-руховий апарат дитини активно розвивається, тому існують різні вправи, які необхідно робити вже з перших днів життя.
- Протягом першого місяця життя рекомендується кожен раз перед годуванням викладати малюка на животик. Це хороша профілактика не лише від сліз, але і чудова можливість зміцнювати м’язи живота і спини.
- У 2-4 місяці можна навчити дитину перевертатися на спину з положення лежачи на животику. Це вправа досить легко зробити: візьміть улюблену іграшку і почніть повільно відводити її в бік. Дитина почне тягнутися за нею і буде тренуватися спочатку лягати на бік, а потім і перевертатися. Є також різноманітні вправи, які допомагають дитині освоїти навички перевертання.
- В 4-8 місяців обов’язково варто робити дитині вправи для зміцнення м’язів і робити все, щоб він якомога більше рухався. Можна повісити цікавлять іграшки так, щоб дитина намагалася до них дотягнутися, також можна викладати його улюблені іграшки на різні відстані. Це сприяє тому, щоб малюк спочатку міг до них дотягуватися, а потім навчився повзати. І обов’язково влаштовувати щоденне плавання. Це не тільки розслабляє м’язи, але й сприятливо впливає на розвиток нервової системи, що теж важливо для успішної ходьби.
- У 8-12 місяців, якщо дитина активно встає і намагається ходити, тримаючись за опору, можна допомагати йому освоювати ходьбу, притримуючи за пахви або ручки.
Техніка безпеки
Техніка безпеки дуже важлива: коли дитина вчиться ходити, він часто падає і вдаряється, а щоб пом’якшити падіння і зробити їх максимально комфортними, потрібно підготуватися.
- Коштувати прибрати в кімнаті всі потенційно небезпечні предмети (наприклад, гострі і крихкі речі, до яких дитина може дотягнутися, і в підсумку, нашкодити собі).
- Всі кути можна оснастити спеціальними насадками або заглушками, і навіть якщо малюк зачепиться за нього, він не травмується.
- Можна постелити на підлогу м’який килимок, щоб пом’якшити падіння.
- Також варто звернути увагу на меблі. Карапуз буде спиратися на неї, і якщо є виступаюча фурнітура (ручки, прикраси), при падінні він може за неї зачепитися і нашкодити собі, тому варто звернути на це увагу.
- Зараз навіть є спеціальні шапки з поролону, які захищають голову при ударі, і деякі батьки активно використовують таке пристосування для своїх крихіток. Неважливо, що це не естетично, головне, щоб дитина був цілий і неушкоджений.
Підготовчий етап: інвентар і вправи
Для того, щоб навчити дитину ходити, можна використовувати різний інвентар, який також допомагає і захистити маленького карапуза.
- Повідець. Це чудовий засіб допомагає страхувати від падінь, і при цьому, вчитися ходити самостійно, без будь-яких опор, що важливо.
- Ходунки. Існують спірні думки, щодо ходунків, але одне можна сказати точно: вони допомагають пізнавати навколишній світ, знаходячись у вертикальному положенні, значно полегшують життя мамі, яка навіть може щось зробити по будинку, поки дитина в них, але занадто довго перебувати в них не варто. Як кажуть: «Все добре в міру».
- Обруч. Це проміжна ланка між повідцем і ходунками.
- Щоб навчити малюка ходити, в цій справі ефективно допомагає фитбольный м’яч і різні дитячі палиці-ходулі.
Важливу роль грає ще і гімнастика. Можна використовувати різні вправи із застосуванням вищевказаного інвентарю. Наприклад:
- Похитування на фітболі. Такі вправи можна починати робити з 6-місячного віку. Дитину можна укласти на фітбол животиком вниз, так, щоб він почав упиратися ручками, далі притримувати за стегна і похитувати. Тримати необхідно добре, щоб малюк не впав і не забився.
- З 9 місяців можна притримувати малюка за спину і груди або за пахви, підняти так, щоб він вирівнявся, і тримати в такому положенні декілька секунд.
- Покласти улюблену іграшку в таке місце, щоб дитина зміг її дістати тільки у вертикальному положенні. Здоровий малюк з величезним інтересом буде намагатися стати на ніжки і дістати цікавить його предмет. А це відмінне заняття для успішної ходьби надалі.
- Різні вправи на подолання перешкод. Спочатку без допомоги батьків не обійтися, але в подальшому він з легкістю це освоїть і зможе самостійно долати такі перешкоди.
- Вправи на опорі. Можна запропонувати дитині спертися на який-небудь предмет (коляска або щось подібне), щоб він міг триматися за опору, штовхати і робити невеликі кроки.
Навчання
Щоб навчити дитину ходити, важливо дотримуватися наступних принципів:
- Процес навчання не повинен бути занадто довгим (спочатку досить буде 20-ти хвилин в день).
- Організуйте, щоб у дитини була опора, за яку він міг би триматися і пересуватися по кімнаті. Спочатку вона буде дуже корисною, а потім малюк зможе ходити самостійно.
- Дитині має бути цікаво, тому батькам варто попрацювати і організувати все так, щоб зацікавити його.
- Важливо розуміти, що дитина бере приклад з навколишніх, так що не соромтеся ходити в його присутності, для нього це буде додатковим стимулом для того, щоб вчитися ходити.
- Давайте можливість своїй дитині робити самостійні руху, але завжди будьте готові підстрахувати, щоб не було падіння.
Вибираємо взуття
Перш за все, взуття повинна бути стійкою, зручною і зробленої з якісного матеріалу. Наприклад, м’які босоніжки і красиві вязані пінетки не підійдуть для прогулянок, а от взуття з м’якої шкіри та з стійкою підошвою буде підходящим варіантом. Також важливо, щоб вона не була слизькою, інакше дитина під час ходьби може посковзнутися і травмуватися.
Вдома краще освоювати ходьбу босоніж, так і, за можливості, варто дозволяти ходити без взуття (якщо це безпечно). Це загартовує і сприяє правильній постановці стопи і розвитку опорно-рухового апарату.
Психологічний настрой батьків
Це дуже відповідальний момент у житті вашого маленького людини, важливо максимально захистити його, але в той же час, дати можливість проявляти самостійність.
Не варто надмірно переживати і боятися. Процес навчання ходьбі не буває без падінь і травм, завдання батьків – максимально убезпечити простір, а якщо дитина впаде, не панікувати.
Не варто боятися хвалити. Добре слово приємно будь-кому: і дорослому, і дитині. Не варто боятися хвалити і заохочувати, це тільки принесе користь.
Вчіться разом. Покажіть, що вам також цікаво, вчіться вже в цьому віці будувати відносини, і станьте для своєї дитини справжнім другом.
Часті помилки. Як не допустити
Існують певні рамки і норми, але важливо розуміти, що кожен індивідуальний, хто починає ходити рано, а хтось починає освоювати цю справу вже після року. Це нормально, тому не варто підганяти, вимагати і дратувати таким чином.
Не потрібно порівнювати його з ким-то, не потрібно очікувати, що ваш карапуз буде надходити точно так само, як діти ваших знайомих. Батьки часто допускають подібну помилку.
Як тільки батьки бачать, що дитина починає стояти і пересуватися за допомогою опори, вони поспішають посадити його в ходунки. Ми вже говорили, що при розумному використанні ходунки можуть бути корисними, але от якщо він буде в них постійно, у подальшому можуть виникнути проблеми з умінням ходити (багато дітки не можуть повністю поставити стопу, т. к. звикли постійно відштовхуватися).
Відео про те, як швидко навчити дитину ходити
У даному відеоматеріалі представлено кілька порад про те, як допомогти своїй дитині освоїти ходіння і зробити це правильно, тому рекомендуємо ознайомитися ще й з цією інформацією.
Корисна інформація
Багатьох батьків хвилює не тільки розглянута нами тема, але і безліч інших питань. Наприклад, —як навчити дитину малювати, або ще один важливий момент, а саме, —як навчити писати,що особливо актуально для майбутніх першокласників.
Деяких матусь цікавить інформація про те, як навчити сидіти— малюка, і необхідно це робити, а також, як навчити перевертатися, адже всі ці навички, за ідеєю, малюк повинен освоїти самостійно. Щоб дізнатися більше про це, достатньо перейти по запропонованих посиланнях.
В якому віці ваш малюк зробив свої перші кроки? Якою була ваша реакція, і допомагали ви освоювати йому або їй цей важливий навик? Будемо раді, якщо ви поділитеся своїми історіями і враженнями, а також не забувайте залишати ваші коментарі щодо запропонованої інформації.