Бачачи деякий поведінка малюка, батьки активно пропонують йому пустушку, навіть не замислюючись над тим, як і коли відучувати дитину від пустушки. Ще в утробі матері у майбутнього малюка виробляються перші рефлекси: він вчиться ковтати, стискати і розтискати кулачки, моргати. Одним з основних рефлексів новонародженого є смоктальний. Відразу після народження малюк намагається присмоктатися до всього, що виявляється поруч з його ротиком, адже цей процес асоціюється у нього з їжею і з комфортом.
Зміст
- 1 Для чого взагалі потрібна пустушка? і так вона корисна?
- 2 У якому віці легше пережити розставання з пустушкою?
- 3 Чого не варто робити в процесі відлучення від пустушки?
Для чого взагалі потрібна пустушка? і так вона корисна?
Наявність добре розробленого смоктального рефлексу у дитини свідчить про його гармонійному розвитку і є вагомим показником для педіатрів.
Однак буває, що потреба в ссанні у малюка задовольняється не повністю. Від цього діти часто бувають примхливими і неспокійними. У таких випадках рекомендують давати пустушку.
Суперечки про користь або шкоду соски ведуться постійно.
Основні аргументи на користь пустушки:
- хороше заспокійливе для малюка;
- допомагає малюкові (особливо искусственнику) розвинути м’язи особи, які дозволять йому почати розмовляти;
- допомагає задовольнити потребу в сосательном рефлексі.
Основні аргументи проти:
- формування неправильного прикусу;
- затримка мовного розвитку;
- психологічна залежність від пустушки.
Проте рано чи пізно все ж приходить пора розлучатися з «другом». І тоді перед батьками постає питання: а скільки потрібно відучувати дитину від пустушки?
У якому віці легше пережити розставання з пустушкою?
Якщо 
дитина після народження добре себе почуває, не намагається тягнути в рот пелюшку або пальці, спокійно засинає і не вередує, то пропонувати йому соску немає необхідності. Малюки чудово виростають і без неї.
3 — 6 місяців: якщо в цьому віці дитина не виявляє активного інтересу до пустушки, спокійно засинає або взагалі обходиться без неї, саме час починати відучувати. Однак все ж не варто робити цього різко. Спробуйте почитати перед сном дитині казки, співати колискові. Днем більше приділяйте увагу на ігри, прогулянки на свіжому повітрі. Найімовірніше, відучити від шкідливої звички не складе праці.
6 місяців — 2 роки: якщо обставини склалися так, що до однорічного віку малюк все ще не в змозі обійтися без пустушки, не варто мучити себе, з’ясовуючи, чи не піде це на шкоду дитині і коли потрібно почати процес відлучення. Не варто брати до уваги поради люблячих бабусь і «знаючих» подруг. Тим більше процес відлучення дитини від настільки полюбилася йому іграшки не повинен бути різким.
До однорічному віком звичка малюка смоктати соску перетворюється в стійку психологічну залежність від неї, і велика ймовірність того, що розставання з пустушкою буде надто важким. Варто уважніше придивитися до малюка і його потребам, всіляко відволікати його увагу і не упустити момент, коли дитина буде готовий самостійно розлучитися з соскою.
Щоб процес відвикання відбувався як можна легше, варто звернути увагу на такі рекомендації:
- привчайте дитину пити з чашки, а їсти з тарілочки, щоб швидше забути пляшку;
- якщо дитина сама не вимагає пустушку, то не варто її пропонувати;
- розвивайте дрібну моторику дитини, частіше грайте з ним.
2 роки і старше: подолавши віковий рубіж в 2 роки, дитина вже стає досить дорослим, щоб іти з ним на «переговори». У цьому віці в процесі відлучення від соски вирішальну роль відіграє кмітливість і фантазія батьків, і, коли приходить пора відлучати дитину від пустушки, хтось йде на різноманітні хитрощі.
Придумайте малюкові казку про добру фею або чарівника, які відносять до пустушки ще зовсім крихітним діткам чи забирають їх в обмін на виконання бажань. Непогано працює прийом з пропажею соски: вона може загубитися, зникнувши під ліжечко, випавши з коляски, пустушку можуть унести пташки, зайчик, вовк та інші тварини. Можна «подарувати» соску випадкової тітці, яка тільки чекає появи малюка.
Можна розрізати або вкоротити пустушку, а після пояснити дитині, що з часом речі псуються і ламаються (для наочності можна підкріпити до розмови зламані іграшки).
Спробуйте замінити пустушку чим-небудь іншим, наприклад, яблуком.
Приділяйте дитині якомога більше уваги, частіше гуляйте з ним на свіжому повітрі, займайтеся творчістю, читайте книги. Не варто забувати, що відмова від пустушки — це завжди стрес для дитини, тому слід діяти дуже обережно. Завдання батьків полягає в тому, щоб правильно зорієнтувати дитину, вселити йому, що рішення відмовитися від соски він прийняв самостійно, тоді і процес розставання пройде не так болісно.
Чого не варто робити в процесі відлучення від пустушки?
Не варто користуватися бабусиними радами, мазати пустушку чимось несмачним або фарбувати в якийсь колір (гірчиця, перець, часник, зеленка — погані помічники в цій справі). Смакові рецептори малюка нічим не відрізняються від дорослої людини, так що спробуйте поставити себе на його місце, сподобалося б вам покласти таку собі в рот?
Не можна розрізати край пустушки, адже дитина може випадково відгризти один з дрібних шматків і вдавитися.
Не варто кричати на малюка, це провокує додатковий стрес.
Забороняється лякати і дражнити дитини. Спровоковані такою поведінкою батьків образи і страхи можуть надалі розвинути у дитини почуття власної неповноцінності та різні фобії.
Не варто обманювати малюка. Адже є велика ймовірність того, що, одного разу викривши батьків у брехні, дитина надовго втратить довіру до них.
Як би там не було, процес відлучення від пустушки досить складний, і не варто забувати, що в цей період дитині, як ніколи потрібна підтримка і турбота. Так що любите його і всіляко підтримуйте. І успіх не змусить себе довго чекати.
