Важливим і необхідним етапом у годуванні малюка є введення прикорму при штучному вигодовуванні. Коли дитина або взагалі не вживає молока або ж на 13 частину харчується молоком, а на 23 — штучними сумішами, йдеться саме про штучному вигодовуванні.
Материнське молоко містить крім білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, також елементи, що забезпечують імунний захист малюка. Проте з часом стає очевидним, що для подальшого повноцінного розвитку дитини одного тільки молока (або молочної суміші) недостатньо. Тому поступово вводиться додатковий прикорм, причому в залежності від того, на якому харчуванні знаходиться на грудному вигодовуванні, схема введення прикорму при штучному вигодовуванні дещо відрізняється від схеми при звичайному грудному вигодовуванні.
Зміст
- 1 Кому потрібні зміни в харчуванні?
- 2 На що звернути особливу увагу?
- 3 Крупи або овочі?
- 4 Оптимальні норми
- 5 Можливі реакції
Кому потрібні зміни в харчуванні?
Розумне питання: раз молоко настільки ідеально, то навіщо вводити прикорм? Це необхідно, щоб:
- ввести нові вітаміни, мінерали, мікроелементи;
- підготувати до переходу на звичайне харчування, почати «тренувати» жувальний апарат і травну систему.
Для дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, прикорм вводять, як правило, раніше. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої Організації охорони Здоров’я, для тих, хто перебуває на грудному вигодовуванні, прикорм слід вводити з півроку, а для тих, хто на штучному — на півтора-два місяці раніше, тобто вже починаючи з 4 місяців.
Вважається, що діти-ті, хто на штучному більш пристосовані до введення прикорму. До цього віку це робити не рекомендується, так як травна система малюка ще зовсім не готова до того, щоб перетравлювати навіть незначна кількість продуктів.
На що звернути особливу увагу?
Відразу потрібно обмовитися: будь прикорм повинен вводитися підконтрольний і системно. Нерідкі випадки, коли знаходяться будинку родичі (чоловік, бабусі) так і норовлять непомітно від мами дати малюкові спробувати якісь цікаві на їх погляд продукти, наприклад, варення або крапельку борщу. Мотивують це тим, що «від грама нічого не трапиться» або «в наш час діти в півроку щосили їли супи» тощо.
Слід категорично уникати подібних випадків, так як, по-перше, саме мама несе відповідальність за малюка, по-друге, експерименти з грудними дітьми не доречні і, по-третє, вже є певний, накопичений роками досвід і його слід дотримуватися.
Отже, настав час прикорму. На що слід звертати увагу? Насамперед, загальний стан дитини. Якщо він не здоровий, є якісь розлади, порушення — з прикормом слід почекати або ж коригувати інтенсивність його введення.
Прикорм треба починати з кашеобразных продуктів, так як видно, що подрібнити їжу дитині поки що нічим, так і жувальний рефлекс не сформований. Перші прикормы повинні мати кашоподібну і досить рідку консистенцію, з часом (через 1,5-2 місяці) склад повинен ставати щільніше, і вже можливо зміст грудочок (загалом це повинно співвідноситися з прорізуванням зубів).
Такі ж правила введення прикорму діють і щодо розміру порції. Починаючи з чайної ложки, поступово порція повинна збільшитися аж до розміру, що заміняє один прийом їжі (це приблизно 150 грамів). Тобто, розмір порції в перший день становить 1 ложку (близько 10 грамів), потім подвоюється кожен день. Аналогічна ситуація пов’язана і з маслом: починаючи від однієї краплі і закінчуючи до 7 дня половинкою чайної ложки (150 грамів основного продукту).
У віці півроку режим годування дітей щодня складає близько 5-6 разів. Рекомендується вводити прикорм в ранкові години, перед годуванням звичними для дитини грудним молоком (сумішами) або ж на друге і третє годування.
Якщо прикорм тільки починається, вводити його потрібно обов’язково до годування, якщо дитина вже готовий отримати повноцінну порцію, то можна замінювати деякі з ранкових прийомів молока або сумішей. Такий спосіб прийому дозволить повноцінно спостерігати за реакцією дитини на той чи інший продукт.
Деякі продукти можуть викликати у малюків алергію. Тому вводити нові продукти потрібно не частіше разу на тиждень. Наприклад, перший тиждень — один продукт, другий тиждень — інший продукт і так далі. Не потрібно забувати, що травна система дітей ще поки не готова перетравлювати відразу багато різних продуктів. Якщо дитина звикла до одного продукту, добре переносить його (добре себе почуває, відсутнє блювання, пронос) — можна вводити наступний. І навпаки, при появі подібних симптомів продукт варто тимчасово прибрати з раціону.
Крупи або овочі?
Основна рекомендація для здорових дітей — починати прикорм з овочевих пюре. Також овочі будуть корисні дітям з надмірною вагою (або страждаючим запорами). А ось дітям із браком ваги або страждають нестабільним стільцем можна спробувати почати з каш.
Мами можу зіткнутися з небажанням малюка їсти овочеві пюре. Це небажання цілком закономірно випливає з того, що грудне молоко, так і штучні суміші досить солодкі. А овочі, як відомо, особливою насолодою не володіють. Тому малюк може в штики сприймати новий, невідомий і дивний для нього смак. В цілому потрібно проявити наполегливість і пропонувати новий продукт кілька разів.
Хочеться акцентувати увагу: не потрібно привчати дитину тільки до солодким прикормам! Від цих перших дослідів багато в чому залежить те, як малюк буде харчуватися далі і наскільки буде сприймати потім «нормальну» їжу з традиційними смаками (у тому числі з нейтральними смаками), адже відомо, що багато корисні продукти не мають яскраво вираженого смаку, але тим не менш рекомендуються до вживання.
Які овочі найбільш кращі? Звичайно ті, які багаті клітковиною: кольорова капуста, кабачки, брокколі, гарбуз. Краще всього починати з пюре з одного продукту, потім поступово вводити додаткові овочі, з більш яскраво вираженим смаком і кольором — типу моркви. Овочі повинні бути ретельно вимиті, очищені, відварені (краще всього на пару) і подрібнені (протерті). Якщо малюк не звик до грудочок, він з величезним задоволенням буде випльовувати їх.
Пюре з фруктів можна вводити навіть раніше пюре з овочів. Звичайно, дитина буде їсти їх з великим задоволенням і, як правило, ввести в раціон їх не становить труднощів, адже солодкі фрукти. Однак тут можливо зіткнутися з тим, що проблема введення овочів так і залишиться.
Овочеві пюре допустимо робити як з свіжих продуктів, так і з заморожених. Можна купувати готове, а можна готувати самому. В покупних пюре слід звертати увагу на ступінь його измельченности, на рекомендований вік і склад (зокрема, деякі включають сіль, рослинні олії). Крім того, різні виробники для різних віків пропонують свій асортимент овочів — до цього також потрібно ставитися уважно. Навіть пюре з одним і тим же складом, але різних виробників може по-різному припадати до смаку дитини.
Пюре, яким би воно не було, повинно бути свіжим, теплим (не надто гарячим і не занадто холодним). Можна додати трохи масла (вершкового або рослинного).
Крім пюре, наступним етапом може бути включення в раціон каш. Тут діють ті ж принципи: поступовість, розумність, нейтральність, склад компонентів. Починають прикорм з одного виду крупи, потім крупи можна комбінувати. В першу чергу підійдуть крупи, які не містять глютен: рисові, кукурудзяні. Можна вибрати вже готову кашу, яку слід розводити водою, або ж зварити самостійно з рисовим (гречаної) борошна або ж з цільних зерен. У разі, якщо каша вариться із зерен, після її обов’язково потрібно протерти. Гречана каша вважається дуже корисною, вона легко засвоюється і містить необхідні мікроелементи. В каші, як і овочеві пюре, можна додавати масла, рослинна або вершкове. Як варіант, можна варити каші на молоці або на воді. Молоко може виступати як алерген, тому молочні продукти рекомендується вводити дуже обережно. Не рекомендується старатися з додаванням в каші цукру.
Не слід забувати про соках. Крім традиційних соків з фруктів (наприклад, яблук), можна вводити овочеві соки або змішані фруктово-овочеві. Втім, соки не вважаються прикормом і його не заміняють.
Наступним етапом може бути сир і кисломолочним продуктам. Краще всього використовувати саме продукти, призначені для дитячого харчування. Сир в невеликій кількості перетирається з підігрітим кефіром і поступово, починаючи з 5 грамів, доводиться до 40 грамів на порцію.
Після півроку, на тлі впевненого вживання овочевих пюре і каш, можна вводити в раціон м’ясні, а потім і рибні пюре.
Зазвичай вибираються нежирні сорти м’яса, такі як індичка, курка. Те ж саме відноситься і до риби, це може бути хек, тріска, відварена і перетерта. Можна починати включати в раціон і жовток.
Оптимальні норми
Хто сумнівається молодим мамам може допомогти для повноцінного прикорму при штучному вигодовуванні таблиця, в якій вказані:
- найменування продуктів і страв;
- місяць введення того або іншого продукту;
- оптимальна кількість прикорму вводиться по місяцях від 0 і до року.
Потрібно мати на увазі, що в таблиці даються приблизні параметри, можна відштовхуватися від наступних розрахунків: у віці від 4-х місяців до півроку дитині потрібно близько 17 від його ваги (всього, в день), з півроку до року — приблизно 18 частина.
Можливі реакції
Цілком природним є зміна консистенції випорожнень у дитини з введенням нових продуктів. За цим треба уважно стежити.
В цілому по ньому можна зрозуміти, наскільки вдало підходять продукти, як добре вони перетравлюються, потрібно продовжувати їх вводити в раціон або ж замінити на інші. Якщо стілець набуває дуже характерний неприємний запах, рекомендується проконсультуватися у педіатра.
В цілому показником вдалого введення прикорму буде енергійний, здоровий малюк.
