Пухирчатка новонароджених — це хвороба шкірного покриву немовляти. При такому захворюванні ніжна шкіра нещодавно народженого малюка покривається червоними плямами і гнійними бульбашками. Звідки ж взялася ця патологія у невинного немовляти? Як лікувати захворювання? І чим небезпечна пухирчатка?
Зміст
- 1 Симптоми захворювання
- 2 Форми хвороби
- 3 Діагностика і лікування пухирчатки
- 4 Ускладнення
- 5 Як запобігти захворюванню?
Симптоми захворювання
Група ризику новонароджених, які можуть захворіти пемфигусом (пузырчаткой) — малюки з недостатньою вагою, семимісячні діти. До цієї групи ставляться діти, що отримали родову травму або народилися важко. Захворювання схильні і ті, чиї мами під час вагітності перенесли важкий токсикоз, хворіли на інфекційні захворювання.
Пухирчатка у новонароджених характеризується проявом симптомів, помітних неозброєним оком. На шкірі з’являються почервоніння, які протягом кількох годин переростають в пухирці, заповнені гноєм або безбарвною рідиною. Вони дуже дрібні і часто зосереджені групами на таких ділянках тіла:
- руки;
- шия;
- низ живота;
- навколо пупка;
- між ніг;
- рідше на слизовій рота і статевих органах.
Хвора дитина стає неспокійним, у нього піднімається температура. Епідемічна пухирчатка новонароджених проходить інкубаційний період від 3 днів до 1 тижня. Залежно від імунітету і моменту зараження, новонароджений захворює пузырчаткой на 3-7 день життя. Бульбашки, що виникають під час захворювання, лопаються, а на їх місці з’являються червоні виразки, які незабаром заростають корочками. Тривалість захворювання складає від 6 до 8 днів.
Форми хвороби
Причиною недуги є вірус золотистого стафілокока. Ця бактерія може мешкати на тілі людини, зовсім не діючи на здоров’я дорослих людей. На шкіру немовляти мікроорганізм здатний мігрувати від матері або медперсоналу. Найчастіше таке відбувається, якщо у когось з них є гнійні рани, де бактерія добре себе почуває.
Доброякісна пухирчатка у новонароджених супроводжується злегка підвищеною температурою тіла немовляти, а також появою пухирів, що швидко лопаються і гояться. Така форма легко піддається лікуванню і не має небезпечних наслідків.
Злоякісна пухирчатка у новонароджених носить назву ексфоліативний дерматит Ріттера. Протікає така форма з рясним утворенням бульбашок по всьому тілу дитини. Стан малюка настільки важке, що може обернутися летальним результатом.
Діагностика і лікування пухирчатки
Діагноз ставить педіатр, іноді потрібна додаткова консультація дитячого дерматовенеролога. Основний фактор постановки діагнозу — наявність симптомів. Якщо у перший тиждень життя у дитини з’являються бульбашки в районі живота, паху, шиї або на складках кінцівок, а температура тіла піднімається, то це цілком схоже на пухирчатка.
Природно, потрібно підтвердити діагноз шляхом досліджень вмісту пляшечки. Аналізи визначають, чи є там стафілокок. Цю рідину перевіряють на чутливість до антибіотичну препаратів. Після призначають оптимальне лікування.
Лабораторна діагностика необхідна, щоб виявити, який викликана бактерією пухирчатка, або визначити, чи це дійсно дана патологія. Епідемічну пухирчатка можна сплутати з іншими захворюваннями шкіри немовлят. Вроджений епідермоліз, сифілітична пухирчатка і вітряна віспа — всі ці захворювання схожі з симптомами на пемфігус. Проте вони мають дещо іншу природу і лікуються різними способами і засобами.
Малюка, хворіє пузырчаткой, переводять у відділення патології новонароджених. Він знаходиться в ізоляції від інших хворих дітей. До нього підпускають лише перевірений медперсонал, який регулярно здійснює гігієнічні процедури по догляду за дитиною. Там займаються і лікуванням захворювання:
- обробляють водянки зеленкою;
- ставлять уколи або крапельниці з антибіотиком, вітамінами.
При тяжкій формі, лікування проводять серйознішими препаратами. Медикаменти спрямовані конкретно на бактерію стафілокока (гамма-глобулін, альбумін та ін). В особливих випадках призначають переливання крові.
Ускладнення
Після лікування доброякісної форми захворювання недуг успішно усувається і не несе шкоди здоров’ю дитини. Але злоякісна епідемічна пухирчатка новонароджених може стати причиною зараження крові — сепсису, що тягне за собою запальні процеси по всьому організму.
Дитина, що перенесла дерматит Ріттера — важку форму пухирчатки, може захворіти на пневмонію, менінгіт та ін
Не виключено, що малюк разом з основним захворюванням перенесе бактеріальну інфекцію. Тоді терапія знадобиться більш широкого спектру дії: новонародженому можуть призначити кілька антибіотиків і гормональних препаратів.
Як запобігти захворюванню?
Не можна виключити збігу обставин, які можуть викликати пухирчатка у новонародженого. Однак можна звузити коло шляхів розповсюдження захворювання, якщо своєчасно лікувати жіночі хвороби до зачаття і пологів, а також дотримуватися елементарних правил гігієни. Малюка необхідно регулярно купати й міняти білизну.
Торкнеться дитини це захворювання, залежить від місця, де збирається народжувати жінка. Майбутня мати повинна бути на 100% впевнена, що в обраному нею пологовому будинку стежать за чистотою і стерильністю. Приміщення для новонароджених спеціально обробляють, а медперсонал пройшов медогляд і завжди користується стерильними рукавичками. А якщо у кого-то виявлять гнійні рани, його потрібно усувати від участі в пологах і від догляду за новонародженими.
Таким чином, розвиток пухирчатки багато в чому залежить від зовнішніх факторів. Але не варто забувати про те, що здатність справлятися з інфекціями передається від матері до дитини. Мама під час вагітності та пологів не повинна хворіти. Вона зобов’язана харчуватися якісними продуктами за двох і вести здоровий спосіб життя.
