ПЕП у новонароджених — досить поширене явище. Половині з вперше оглянутих невропатологом дітей ставлять цей діагноз. ПЕП, або перинатальна енцефалопатія — це вроджена патологія, що виникла у дитини ще в період вагітності матері або в момент пологів. Вона пов’язана з порушенням діяльності мозку.
Проявляється захворювання лише в період дитинства деякими психомоторними ознаками. У кожної дитини воно виражається по-різному. Високий ризик клінічних ускладнень існує, якщо хвороба ігнорувати. Сильно пошкоджений мозок при ПЕП може стати причиною розвитку епілепсії та інших непоправних психічних і нервових захворювань.
Зміст
- 1 Як виявити захворювання?
- 2 Діагностика хвороби
- 3 Лікування патології
- 4 Імовірність помилкового діагнозу
Як виявити захворювання?
ПЕП виникає з причини обмеженості доступу кисню в головний мозок дитини — кисневого голодування. Таке захворювання може бути наслідком недостатнього кровопостачання при ішемії (закупорки кровоносних судин). Мозок новонародженого може бути пошкоджений під час пологів.
Термін ПЕП об’єднує в собі масу нервових розладів. При кожному з них виявляються різні ознаки і симптоми. Для захворювання характерні збої в нервовій системі.
Симптоми ПЕП у кожної дитини індивідуальні, але до основних належать такі:
- рухові розлади;
- підвищена нервова збудливість (гіперактивність, поганий сон, нервовий тик);
- малорухливість, слабкий смоктальний і ковтальний рефлекс;
- збільшено джерельце і сама голова немовляти;
- судоми, тремтіння, мимовільні рухи щелепою, гикавка;
- підвищений слюноиспускание, часте зригування.
Якщо у новонародженого малюка систематично проявляється хоча б один симптом, постарайтеся негайно проконсультуватися з лікарем.
Діагностика хвороби
Діагноз ПЕП найчастіше ставить педіатр при першому медогляді малюка. Якщо пологи були важкими, навіть здоровій новонародженій можуть приписати хвороба для перестраховки. Але це не означає, що потрібно ставитися до хвороби легковажно. За трьома літерами можуть ховатися небезпечні наслідки.
Для підтвердження діагнозу, крім скарг мами, необхідно обстеження організму новонародженого.
Спочатку дитину оглядає невропатолог. В залежності від того, які у малюка прояви і ознаки захворювання, він призначає апаратне діагностування.
Новонародженого можуть оглядати методами нейросоннографии, ехоенцефалографії, електроенцефалографії, доплерографії, томографії головного мозку. Сучасна апаратура допомагає виявити причини захворювання, і розпізнати особливості пошкодження тканини мозку. Завдяки огляду, лікарі побачать структуру головного мозку, щільність сірої речовини, виявлять проблемні місця на артеріях при ішемії.
Залежно від причини ПЕП, а так само від форми перебігу хвороби, невролог призначає певне індивідуальне лікування.
Лікування патології
Успіх та ефективність боротьби із захворюванням буде залежати від того, наскільки сильно пошкоджені ділянки головного мозку. Лікувати захворювання треба негайно, як тільки підтвердиться діагноз, оскільки ризик розвитку ускладнень значно зростає.
Звичайне протягом ПЕП відбувається в три етапи:
- гострий період — в перший місяць життя малюка;
- відновлювальний період — з першого місяця життя до 1 року (у семимісячних — до 2 років);
- підсумок ПЕП.
Своєчасно виявлену хворобу, що протікає при некритичному пошкодження головного мозку, можна вилікувати.
У перший місяць захворювання новонародженим досить добре допомагають лікарські препарати.Так, для покращення кровообігу мозку призначають Пірацетам, Актовегін. Протисудомні препарати призначають при епілептичному синдромі. Препарати Пантогам, Ноотропіл, Кортексин призначають при порушеннях психомоторного розвитку.
На другому етапі призначають фізпроцедури, лікувальну фізкультуру, масаж, плавання. Дані процедури повинні проходити під наглядом фахівців. В цілях лікування так само призначають сольові або трав’яні ванночки.
Найефективнішим з цих способів лікування вважають спеціальний масаж.
Рефлексомассаж — це спосіб впливу на активні точки. Виконувати процедуру повинен досвідчений, спеціально навчений масажист. За тим, як він робить масаж, можуть спостерігати батьки. Більш того, можна навчитися в нього робити це правильно.
Крім того, дуже корисно плавання в ранньому віці. Новонароджений під час цього розвиває свої м’язи і рефлекси. У такому віці можна, навіть потрібно, вчити пірнати. Вода має властивість масажу тіла дитини за допомогою рівномірного тиску — бароэффекта, що сприятливо впливає на загальний стан організму. Плавання нормалізує внутрішньочерепний і артеріальний тиск, позитивно впливає на роботу кишечника, дихальних органів.
Після закінчення строку лікування багато новонароджені повністю одужують. Для того щоб результат був саме таким, захворювання потрібно виявити своєчасно і якомога швидше почати лікування.
Іноді у дітей, які перенесли захворювання, спостерігаються утруднення у навчанні, спілкуванні. Вони бувають загальмовані або гіперактивні. У дітей можуть проявитися затримки розвитку, неуважність. Таке найчастіше трапляється при неправильному лікуванні.
При несвоєчасному лікуванні і при значних пошкодженнях мозку навіть кваліфіковані фахівці не завжди в силах позбавити дитину від ускладнень. На жаль, медицина не завжди призводить до зцілення, і здоров’я дитини можуть загрожувати психічні захворювання різного ступеня тяжкості. ПЕП готовий перерости в епілепсію, гідроцефалію, нервозы, ДЦП. Захворювання також може стати причиною фізичної і розумової відсталості: загальмованого розвитку мовлення, психіки.
Ймовірність помилкового діагнозу
Як вже було сказано, іноді ПЕП ставлять для підстраховки абсолютно здоровій дитині. Якщо ставлять діагноз майже половині новонароджених, то в дійсності хворими виявляється лише десята частка з них.
Гіпердіагностика захворювання часто пов’язана з порушенням процедури огляду невропатологом або з помилковою оцінкою деяких явищ формується дитячого організму.
Як правило, навіть дорослій людині іноді холодно перебувати без одягу перед лікарями. Тремтіння малюка може бути викликано температурою в приміщенні, а не схильністю до нервового тику.
Коли дитина хоче спати, то це може здатися зниженою активністю, відсутністю реакції на зовнішнє середовище. І навпаки, під час неспання дитина дуже рухливий, що може викликати думку про підвищеної активності. Таким чином, у одного і того ж малюка при огляді в різний час, можуть спостерігати полярні стани (гіперактивність і загальмованість).
Часто діагноз ставлять помилково при плачі дитини. ПЕП може бути викликаний надмірною чутливістю нервової. Але дитячий плач не завжди є ознакою хвороби: іноді це лише збіг обставин. Зовнішні подразники при постановці діагнозу не враховують.
Різні порушення можна пояснити несформованістю дитячого організму. Іноді часте зригування — це лише прояв несформованість травної системи, що нормально для дитини віком до трьох років, особливо для новонародженого. Симптом поганого сну теж не виняток для ритму життєдіяльність немовляти: новонароджені сплять чуйно. Не можна не враховувати і фактор психологічного типу дитини. Флегматик — не загальмований і відсталий, а холерик — не гіперактивний хворий.
Мати повинна розуміти, що дитина не робот. Він цілком може проявляти поведінка, яке здасться симптоматичним. Не треба накручувати себе, що діагноз вірний на всі 100%. Малюка варто не тільки добре оглянути в комфортних для нього умовах, але і провести якісну діагностику за допомогою сучасної медичної апаратури.
Однак і тут можуть бути помилки. За основу беруть норму дорослої людини або дитини старше, ніж новонароджений. Між тим, немовля ще не сформувався: у нього можуть бути відхилення в порівнянні з повноцінною людиною.
Підвищена статистика помилкового діагностування — не привід відмовлятися від допомоги кваліфікованого невропатолога. Навіть якщо діагноз був поставлений дитині помилково, в медицині ще не було випадків заподіяння шкоди здоров’ю при лікуванні ПЕП. Всі діти тільки позитивно реагували на препарати і процедури. Для здорової дитини не буде неприємних наслідків.
