Трав’яний настій є, по суті, універсальним добривом оскільки містить в собі масу живих бактерій які покращують структуру грунту роблячи її більш аеробної. Крім цього трав’яний настій здатний боротися з патогенними грибками і бактеріями при включенні до його складу трохи прілого сіна.
Для цього 200 — 300 грам прілого сіна заливають гарячою водою і після охолодження додають в ємність з трав’яним настоєм, технологія приготування якого описана нижче.
Що це нам дає? Сінна паличка яка є на сіні розмножується дуже швидко, і виходить практично відомий фітоспорин, який пригнічує патогенні грибки і бактерії.
Але в теж час основною складовою будь-якого трав’яного настою є азот. І він корисний для рослин не на всіх періодах його розвитку. Тобто він необхідний рослинам на початку вегетації і абсолютно даремним або навіть я б сказав шкідливий в період формування і дозрівання врожаю.
Таким чином було помічено що внесення азото містять добрив в період дозрівання врожаю призводило до його втрат в середньому на 15%. Тому користуватися трав’яним настоєм для підживлення рослин слід тільки в період їх активної вегетації.
Технологія приготування трав’яного настою.
У двохсот літрову бочку на три чверті засипати зелену травою. Буде дуже добре якщо ви покладете в бочку як багато більше пирію, так як на ньому мешкає сінна паличка, яка нам буде дуже корисна в нашому настої. Можна додати і прелое сіно. Додаємо пів кіло цукру. Цукор буде відмінним живильним середовищем для бактерій. Замість цукру можна додати непотрібне варення.
Потім бочку заливаємо водою. Таким чином, щоб вона покрила всю траву. Прикриваємо бочку мішковиною і залишаємо настоюється від 3 до 5 днів, в залежності від температури навколишнього повітря. Розчин необхідно періодично перемішувати (2 рази на добу) для променів аерації, адже размножающимся мікро організмів в розчині необхідний кисень.
Коли настій буде готовий до вживання рослинами він буде пахнути силосом. У цій фазі трав’яний настій буде приносити рослинам максимальну користь. Якщо його трохи перетримати він придбає гниловатый гнойовий запах. У такому вигляді теж можна використовувати для підгодівлі ваших рослин.
Але користь від такого настою буде знижуватися, тому що основна мікрофлора (бактерії) містяться в трав’яному настої до того часу загинуть. До того ж у такому настої буде міститися велика кількість аміаку, які виділяють анаеробні бактерії, які живуть у відсутності кисню.
Як довго можна зберігати рідке добриво з трави?
Мульчуємо і поливаємо грядки.
Після того, як настій буде готовий беремо 1 літр настою змішуємо з 10 літрами води і поливаємо їм рослини. Періодичність таких підживлень — не рідше ніж раз у десять днів. Перед таким поливом розчин ретельно перемішують, щоб вміст піднялося знизу бочки.
Травою залишилася після приготування настою можна мульчувати грядки. І звичайно краще буде якщо ви проллєте її водою поклавши на грядку для того щоб змити з неї всю корисну мікрофлору, яка залишилася на підлозі прілою траві. Таким чином вона піде вся в ґрунт а не залишиться гинути на сонці. І буде виконувати свою корисну роботу.
По мірі подгнивания даної мульчі вона буде передовать грунті ще масу корисних речовин, якими багаті практично всі органічні добрива. Крім того грунт під шаром такий мульчі залишається пухкої і вологою.
ВАЖЛИВО. Для того що б знати який мінеральний склад буде мати ваш трав’яний настій необхідно знати мінеральний склад закладається для бродіння сировини тобто нашої трави.
Крім чистого використання трав’яного настою для підживлення рослин багато садівники і городники люблять міксувати і змішують його з зольним настоєм і отримують прекрасне азото — фосфорно-калійне добриво, яке легко засвоюється рослинами.
Крім цього деревна зола самостійно є прекрасним фосфорно-калійним добривом.
Переваги використання трав’яного настою.
Це безкоштовної ефективне добриво яке в найкоротші терміни забезпечує рослини азотом, а при додаванні золи і доломітового борошна ще й фосфором, калієм і кальцієм. Воно абсолютно безпечно для людини, так як складається з органіки.
Крім азоту, фосфору, кальцію і калію рослини потребують в основному будівельному матеріалі – вуглеці. Ефективність тих або інших органічних добрив оцінюється за співвідношенням вуглецю до азоту (C:N).
Вуглець переважає в деревних відходах, для яких співвідношення C:N становить 208. Для порівняння: цей показник для гною значно нижче – 0,8. Порівняно з нею, компостувати зелена маса має співвідношення C:N 7 порядку, скошена газонна трава – 12, стебла бобових культур – 15.
Але чим вищий вміст вуглецю в рослинних залишках, тим довше триває його переробка мікроорганізмами. Приготування трав’яного настою дозволяє прискорити процес вилучення корисних речовин, хоча їх кінцевий вміст у ньому, звичайно, нижче, ніж в компості.
