Інкубатор своїми руками – види інкубатора, технологія виготовлення

Розведення домашньої птиці в домашніх умовах починається з інкубатора. З метою «насиджування» яєць сьогодні широко використовуються як компактні промислові апарати, так і інкубатор своїми руками. У даній статті ми зосередимо свою увагу саме на саморобних інкубаторах. Для цього з’ясуємо, які на сьогоднішній день існують найбільш поширені конструкції, яким вимогам вони повинні відповідати і, нарешті, як виготовити своїми руками ту чи іншу різновид інкубатора.

Інкубатор своїми руками

Зміст статті

• 1 Переваги виготовлення інкубатора своїми руками
• 2 Види інкубаторів і найбільш загальні правила їх виготовлення
  • 2.1 Розмір інкубатора
  • 2.2 Загальні правила виготовлення
• 3 Основні вимоги, що пред’являються до інкубатора
  • 3.1 З чого почати створення інкубатора?
  • 3.2 Компоненти та інструменти, необхідні для роботи
• 4 Як визначити оптимальний розмір інкубатора?
• 5 Інкубатор з б/у холодильника
  • 5.1 Система вентилювання
  • 5.2 Монтаж обігрівальної системи і підбір терморегулятора
  • 5.3 Механізм перевертання яєць
  • 5.4 Послідовність дій
  • 5.5 Відео — Інкубатор з холодильника
• 6 Інкубатор з картонної коробки
• 7 Інкубатор з пінопласту
  • 7.1 Виготовлення пристрою з пінопласту
  • 7.2 Відео — Інкубатор з пінопласту своїми руками
• 8 Висновок

Переваги виготовлення інкубатора своїми руками

Виготовлення інкубатора своїми руками — варіант більш ефективний, ніж, купівля промислового пристрою, так як перший варіант враховує різні індивідуальні особливості місця розташування, конструкції пристрою та умов розведення домашньої птиці. У цьому зв’язку можна виділити кілька переваг саморобних інкубаторів:

• надійні в експлуатації;
• економні в енергоспоживанні;
• володіють достатніми обсягами для закладки до декількох сотень яєць;
• гарантують підтримання мікроклімату, необхідного для 90% виживання молодняку;
• цілком універсальні, можуть використовуватися для виведення різних видів домашніх, а також деяких різновидів екзотичних (папуги, страуси) птахів.

Інкубатор з яйцями

Види інкубаторів і найбільш загальні правила їх виготовлення

Важливою позитивною особливістю домашнього виготовлення інкубаторів за індивідуальними проектами є те, що їх можна робити з різних підсобних матеріалів і що вже побували у вжитку конструкцій. Зрозуміло, тільки з тих, які відповідають строгим санітарним вимогам ефективного та здорового розведення пташиного молодняку.

Разом з тим, досить поширена практика виробництва самими птахівниками-приватниками таких пристроїв показує, що вибирають, як правило, варіант з чотирьох найбільш популярних різновидів саморобних інкубаторів.

Вироби з старого непрацюючого холодильника.

Інкубатор з холодильної камери

Вироби з картонного короба.

Інкубатор з короба

Інкубатор з пінопластових листів.

Інкубатор з пінопласту

Інкубатор з фанери (дерев’яних дощок).

Інкубатор з фанерних дощок

Залежно від господарських потреб і можливостей виробника, інкубатори можуть бути одноярусними і багатоярусними.

Втім, «саморобний» статус компактних інкубаторів дозволяє розширити цей перелік, даючи можливість кожному птицеводу проявити всю свою технічну фантазію і кмітливість. Зауважимо,що велике значення має правильний вибір габаритів майбутнього інкубатора. При цьому слід чітко враховувати ряд факторів, перш за все, планований обсяг закладки яєць і точки монтажу ламп для обігріву інкубаційної камери.

Розмір інкубатора

Для успішного якісного виготовлення інкубаційного пристосування його розміри повинні бути розраховані (заплановані) заздалегідь. Між тим, зазначений параметр залежить від обсягів виробництва, на які націлений птахівник, і від кількості яєць, закладених в інкубатор за один раз. Причому другий фактор є вирішальним.

Інкубатор середніх розмірів (довжина – 450-470 мм, ширина – 300-400 мм) вміщує таке, приблизну кількість яєць:

• гусячих – до 40 шт.;
• качиних (індичих) – 55 шт.;
• курячих – 70 шт.;

  

  Курячі яйця в інкубаторі

• перепелиних – 200 шт.

Крім того, на габарити пристрою впливають тип нагрівальної системи і місце закріплення ламп розжарювання. Важливим для визначення розмірів є і матеріал, з якого передбачається робити апарат.

Загальні правила виготовлення

• При виборі заготовок будь-який з придатних для інкубатора матеріалів повинен мати суху, очищену від бруду, барвників і жирів поверхню, не заражену цвіллю (грибком).
• Незалежно від матеріалу, складання і обшивку каркаса слід робити так, щоб надалі не було витоків тепла з камери. Для цього, перш за все, всі можливі щілини ретельно зашпаровуються герметиком.
• Важливо заздалегідь передбачити в інкубаторі місце під ванночки для води (з її допомогою буде підтримуватись оптимальний рівень вологості).

  

  Один з етапів створення інкубатора своїми руками

• Достатній обігрів усередині конструкції забезпечують 4-5 ламп потужністю 25 Вт кожна. Для рівномірного поширення тепла по камері одну з лампочок рекомендується розмістити в нижній частині інкубатора.
• Інкубатор повинен мати кілька витяжних отворів.
• Контроль інкубаційного процесу неможливий без хорошого термометра і оглядового віконця, вмонтованого в верхню стінку пристрою.

Основні вимоги, що пред’являються до інкубатора

Приступаючи до виготовлення своїми руками домашнього інкубатора, завжди слід мати на увазі, що кінцевим результатом цієї роботи має стати апарат, в якому створені всі умови для повноцінного розвитку зародка в яйці і появи на світло в належні терміни здорового пташеня.

Іншими словами, конструкція інкубатора та його оснащеність повинні бути підпорядковані цілі формування в камері таких же умов, які створює для свого майбутнього потомства птах-квочка. І серед цих факторів найважливіші – температура і вологість.

Термометри для інкубаторів

Проектувати майбутній інкубатор необхідно так, щоб у птахівника була можливість постійно і без будь-яких перешкод контролювати температурно-вологісний режим інкубації. Тут треба мати на увазі, що витримування яєць більшої частини найпопулярніших у заводчиків видів домашньої птиці відбувається в діапазоні між 37,1 і 39С.

При цьому в перші дні інкубації яйця (до поміщення в камеру їх можна зберігати не більше 10 днів) прогріваються до максимальної температури, розрахованої для того чи іншого виду птиці (див. таблицю температур), а до кінця цього періоду температура знижується до мінімальних показників. І тільки при виведенні перепелів протягом усього 17-денного періоду інкубації підтримується постійна температура – 37,5 градуса.

Таблиця температурного режиму в інкубаторі

Недогрів яєць неприпустимий, перегрів – небажаний. У першому випадку розвиток зародків сповільнюється з усіма витікаючими наслідками, багато особини просто гинуть. При перегріві пташенята вижили напевно будуть страждати деформаціями серця, шлунка, печінки, каліцтвами різних частин тіла.

Що стосується іншого важливого параметра – вологості, то і вона впродовж усього періоду до виведення пташенят змінюється. Зокрема, оптимальний рівень вологості повітря всередині інкубатора до моменту наклева повинен становити 40-60%, а між наклевом і моментом виведення вона повинна залишатися на рівні 80%. І тільки перед вибіркою молодняку відносну вологість слід знову знизити до 55-60%.

Інкубатор з гігрометром

Гарною підмогою для якісного виведення курчат в домашньому інкубаторі стане монтаж системи примусової вентиляції. Робота електровентилятора забезпечить рух повітря всередині камери зі швидкістю 5-6 м/с, що сприятиме ідеального балансу між температурою і вологістю атмосфери в інкубаторі.

Більш детально про інкубації різного виду яєць ви можете дізнатися у статтях: «Інкубація курячих яєць«, «Інкубація перепелиних яєць«, «Інкубація качиних яєць«, «Інкубація цесарок«.

З чого почати створення інкубатора?

Всякий процес складання побутового інкубатора починається з визначення основного матеріалу, з якого буде виготовлений апарат. Наприклад, хороші для цієї мети великі шматки пінопласту (розміром не менш 25х40 см) або звичайна картонна коробка великого об’єму. Чи не ідеальним варіантом є наявність старого, яке відпрацювало свій термін, холодильника. У будь-якому випадку треба виходити з визначального чинника, який притаманний будь-якої конструкції – її теплоізоляційної здатності.

Листи пенопластирола

Порівнюючи матеріал для виготовлення інкубаторів, можна стверджувати, що вироби з пінопласту характеризуються найнижчою теплопотерей. У той же час, картонні коробки – найбільш дешева сировина.

Крім того, слід подбати про пристосування для обігріву інкубаційної камери (лампа або нагрівальний прилад) і про зручний контроль температури (термометр). Щоб не обтяжувати себе необхідністю вручну періодично перевертати яйця, варто обладнати інкубатор системою автоматичного перевороту. Такий механізм заощадить час людини. Правда, зазвичай подібні пристосування встановлюються у великих інкубаторах – на 200 і більше яєць.

Компоненти для створення інкубатора

Компоненти та інструменти, необхідні для роботи

• Корпус старого непрацюючого холодильника, картонна коробка, фанерні листи (дошки).
• Пінопластові блоки – в залежності від обраного проекту.
• Стандартні лампи розжарювання (потужність – від 25 до 40 Вт). Кількість лампочок знаходиться в прямій залежності від обсягів інкубатора. Так, порівняно невеликий апарат на сотню яєць нормально обігрівається 4 лампами. Замість лампочок можна використовувати електричні Тени.
• Лотки для яєць. Щоб яйця щільно утримувалися на своєму місці, лотки роблять з металевої сітки, дерева, пластику або аналогів зазначених матеріалів.
• Вентилятор, термометр.

  

  Приклад вентилятора, вбудованого в інкубатор

• Терморегулятор. Використовується при проектуванні автоматичного інкубатора. З цією метою можна застосовувати біметалічні пластини, барометричні датчики або електричні контактори.
• Моторедуктор, підшипники з хомутами (для обладнання пристрою механізмом перевороту).
• Гігрометр. З його допомогою відстежується поточна вологість.
• Монтажні інструменти (лобзик, плоскогубці, ніж, ізолента і т. д.).

Лампи для обігріву інкубаційної камери слід закріплювати не ближче 25 см від яєць.

Пам’ятайте, що перш, ніж підбирати все необхідне з наведеного вище списку, треба визначитися з оптимальними розмірами інкубатора.

Як визначити оптимальний розмір інкубатора?

• Щоб максимально точно виконати проектну підготовку, знадобляться креслення з заданими розмірами. Для наочного прикладу нижче наведено варіант креслення виробу, який відрізняється відносно невеликим обсягом (на 45 яєць), довжиною 40 см і шириною 25 див.
• При розрахунку оптимальних розмірів інкубатора треба мати на увазі, що на відстані 2 см від яйця термометр повинен показувати 37,3 — 38,6 градуси Цельсія.
• Найчастіше птахівники у своєму домашньому господарстві роблять пристрої, призначені для виведення пташиного молодняку, які розраховані на закладку до 100 яєць. При цьому осередку під яйця роблять діаметром 45 мм і глибиною 60-80 мм.
• У результаті виходить конструкція розміром приблизно 60х60 см і вагою близько 3 кг. до Речі, її можна зробити досить універсальною. Для цього передбачаються змінні лотки-решітки з отворами різних розмірів, завдяки чому при бажанні один і той же інкубатор легко переобладнується для розміщення не тільки курячих, але і качиних, гусячих, індичих, перепелиних яєць.

Для точного розрахунку габаритів можна скористатися наступною таблицею

Таблиця для розрахунку габаритів інкубатора

При одній і тій же місткості конструкцій під курячі яйця, виріб з пінополістиролу виявиться більш об’ємним, ніж картонний аналог.

Інкубатор з б/у холодильника

Корпус старого холодильника як не можна краще підходить для облаштування штучного «гніздування». Справа в тому, що це незамінний у повсякденному побуті обладнання спроектовано так, щоб надійно утримувати у внутрішньому просторі задану температуру. Цій меті, зокрема, служить спеціальна конструкція теплоїзолюючих стінок холодильника.

Саморобний інкубатор з холодильника

У той же час, наявні в холодильнику стелажі і полиці легко пристосувати під лотки для яєць. Кріпильні пази на внутрішніх стінках дозволяють без праці рівномірно розподілити закладку яєць по всій висоті камери холодильника. При цьому його обсягу цілком вистачить, щоб встановити внизу систему обміну рідини – з її допомогою буде забезпечуватися збалансований рівень вологості.

У кожного компонента саморобного інкубатора, виготовленого з старого холодильника, а також у етапів його складання є свої особливості. Познайомимося з ними детальніше.

Система вентилювання

Монтаж пристрою для штучного виведення молодняку свійської птиці не можна уявити без облаштування хоча б найпростішої системи вентиляції. Вона безпосередньо впливає на стан повітря всередині камери, в тому числі на температурний режим і вологість. Таким чином, формується ідеальний для визрівання яйця мікроклімат.

Встановлено, що оптимальною середньою швидкістю провітрювання є швидкість 5 м/с. Переміщення повітряної маси забезпечується роботою вентилятора. У верхній і нижній частинах корпусу обов’язково повинні бути просвердлені вентиляційні отвори.

Система вентиляції

Щоб повітря не «закачувався» в шар скловати під обшивкою, отвори рекомендується вставити пластикові (металеві) трубки відповідного діаметру. Частково або повністю перекриваючи ці отвори, можна регулювати процес вентиляції.

Зародок в яйці починає споживати кисень ззовні на шостий день інкубації.

Монтаж обігрівальної системи і підбір терморегулятора

Для формування найпростішої системи обігріву внутрішньої камери підбирають 4 лампи розжарювання потужністю 25 Вт або 2 лампи по 40 Вт. Хороший прогрів усього обсягу забезпечується рівномірним розподілом лампочок між нижньою і верхньою частинами холодильника. При цьому лампи, що закріплюються внизу, не повинні заважати ємності з водою, яка зволожує повітря всередині інкубатора.

Готовий терморегулятор

У процесі створення оптимального температурного режиму бере участь також терморегулятор. Традиційно птахівники використовують 3 види терморегуляторів – біметалічну пластину, электроконтактор (термометр на ртутної основі з електродом) або барометричний датчик. Перший вид замикає електричний ланцюг при досягненні заданого рівня нагрівання, другий відключає обігрів при певній температурі, третій виробляє замикання ланцюга з виникненням надмірного тиску.

Механізм перевертання яєць

Стандартний інкубаційний процес передбачає обов’язкове перевертання яйця з частотою 2-4 рази на добу. Цю функцію в домашньому пристрої замість птиці-квочки виконує спеціальний механізм.

Механізм повороту

Суть роботи даного механізму полягає в тому, що електродвигун приводить в дію спеціальний шток, який передає імпульс руху на лоток з яйцями. Щоб змонтувати найпростіший механізм, необхідно:

Встановити внизу камери редуктор.

Встановити дерев’яну раму, утримуючу лотки. Кріпити їх слід так, щоб був можливий нахил лотків на 60 градусів в сторону дверцят і на 60 градусів у зворотний бік.

Редуктор необхідно міцно зафіксувати.

Прикріпити до електродвигуна шток, з’єднаний іншим кінцем з лотком для яєць.

Отже, ми з’ясували деякі особливості виготовлення своїми руками побутового інкубатора на базі б/у холодильника. Тепер можна звернутися до покрокової інструкції щодо його складання.

Послідовність дій

В стелі корпусу висвердлити декілька отворів – для ламп системи обігріву і наскрізне для вентиляції.

У нижній частині просвердлити не менше 3 вентиляційних отворів діаметром 1,5 див.

Для більшого збереження тепла стінки всередині апарату бажано обробити пінополістиролом.

Переробити старі полки в лотки для яєць.

Зовні корпусу закріпити терморегулятор, всередині встановити датчик.

Для організації примусової циркуляції повітря біля ламп обігріву у верхній частині камери закріпити 1-2 вентилятора (наприклад, комп’ютера).

Вирізати у дверцятах холодильника невеликий отвір під оглядове віконце. Отвір закрити склом (прозорим пластиком).

Відео — Інкубатор з холодильника

Інкубатор з картонної коробки

Наступний варіант виробництва невеликого домашнього інкубатора – найдешевший із запропонованих. В середньому на його виготовлення йде всього кілька годин. Однак при всій дешевизні такого виробу і простоті збірки картон є і самим неміцним з найбільш поширених підручних матеріалів.

Інкубатор з коробки

Крок 1. Насамперед, знаходять непотрібний в господарстві короб, розмір якого становить, наприклад, 56х47х58 см (в залежності від кількості яєць в закладці розміри можуть бути змінені). Зсередини коробку акуратно обклеюють у кілька шарів папером або повстю.

Коробка для інкубатора

Крок 2. Далі слід виконати кілька отворів для електропроводки, всередині закріпити 3 лампи на 25 Вт кожна. Рівень установки ламп повинен бути на 15 см вище рівня укладання яєць. Щоб виключити непотрібні тепловтрати, зайві щілини, в тому числі отвори для проводки, закупорюють ватою. З іншого боку, необхідно передбачити кілька вентиляційних отворів.

Отвори для електропроводки та встановлення інших пристроїв на дні короба

Крок 3. Після цього виготовляються дерев’яні лотки для яєць, монтажні рейки (на них будуть встановлюватися лотки) і дверцята.

Лоток для яєць

Лоток для перепелиних яєць

Крок 4. Контроль за температурним режимом буде здійснюватися за допомогою термометра, який поміщають усередині інкубатора. Для підтримки заданого рівня вологості на дно коробки встановлюють резервуар з водою. За всім, що відбувається всередині картонної камери можна буде спостерігати через оглядове віконце 12х10 см, яке прорізають у верхній стінці.

Готовий інкубатор

Картонне виріб не рекомендується ставити на підлогу. Краще розмістити його на дерев’яних брусках розміром до 20 см. Таке розташування забезпечить природну повітряну циркуляцію.

Інкубатор з пінопласту

Одним з найбільш популярних і зручних матеріалів для виготовлення штучної «квочки» є пінополістирол (пінопласт).

Один з варіантів інкубатора з пінопласту

Він приваблює до себе не тільки цілком доступною вартістю, але і чудовими теплоізоляційними властивостями, настільки цінними при виробництві інкубаційних конструкцій, а також незначною вагою. Не можна не згадати і про простоту роботи з даним матеріалом. Виготовлення пенопластового виробу багато в чому нагадує виробництво картонного аналога.

Виготовлення пристрою з пінопласту

Лист пінополістиролу необхідно розрізати на чотири однакові частини. Отримані частини використовуються для формування боковин корпусу.

Лист пенопластирола, розрізаний на 4 частини

Другий лист розділяють на дві однакові половинки. Одну з них ще раз поділяють на дві частини так, щоб ширина була однією 60 см, ширина інший – 40 див. Фрагмент з розміром 50х40 см піде на дно короба, а частина з розміром 50х60 см стане його кришкою.

Другий аркуш ділять на 2 однакові половинки

Під оглядове вікно в майбутній кришці вирізають квадратний отвір 12х12 див. Воно ж буде виконувати і функцію вентиляційного отвору. Вікно закривають склом (прозорим пластиком).

З рівних частин, отриманих після нарізки першого аркуша, склеюють несучий каркас. Після застигання клею слід приклеїти дно. Для цього на кромки листа розміром 50х40 см наноситься клей, після чого лист акуратно вставляють в каркас.

Склейка каркаса

Після формування короби проводиться ретельне обклеювання корпусу скотчем, завдяки чому конструкція знаходить значну жорсткість.

Вирізують два пінопластових бруска висотою 6 см і шириною 4 див Імпровізовані ніжки, необхідні для нормального провітрювання і рівномірного нагрівання лотки з яйцями, приклеюють всередині інкубатора, до дна вздовж довгих сторін (50 см).

В укорочених стінках довжиною 40 см на висоті 1 см від дна пристрої виконують по 3 отвори діаметром 1,2 см для організації вентиляції. Відстань між отворами повинне бути однаковим. Виходячи з особливостей матеріалу, рекомендується усі отвори

пропалювати паяльником.

Кришка буде міцно триматися на корпусі, якщо вздовж її країв приклеїти пінопластові бруси (розміром 2х2 або 3х3 см). Щоб бруски точно входили всередину інкубатора, щільно прилягаючи до його стінок, відстань між брусками і краєм аркуша має дорівнювати 5 див.

Після цього з внутрішньої сторони кришки довільним способом монтуються патрони для ламп обігріву.

На зовнішній стороні кришки закріплюють терморегулятор. Чутливий датчик терморегулятора фіксується всередині ємності на висоті 1 см від рівня яєць.

При установці лотка, завантаженого яйцями, треба переконатися в тому, що зазор між ним і верстатами становить 4-5 см. Це потрібно для забезпечення нормального вентилювання.

1 – резервуар з водою; 2 – оглядове вікно; 3 – лоток з яйцями; 4 – терморегулятор; 5 – датчик

Якщо є бажання чи потреба, можна змонтувати всередині інкубатора вентилятор. Роблять це так, щоб повітряний потік спрямовувався не на яйця, а на лампи. Інакше яйця можуть пересихати.

Тепло інкубаційної камери буде зберігатися досить довго, якщо всі внутрішні поверхні обклеїти теплоізоляційної фольгою.

Відео — Інкубатор з пінопласту своїми руками

Висновок

Таким чином, самостійне виготовлення інкубатора не представляється справою надто складною і копіткою. Зрозуміло, що такі пристрої можуть бути різними – за габаритами і ступеня оснащеності різним обладнанням – в залежності від кількості оброблюваних яєць. Тому перед їх складанням краще ретельно попрацювати над проектом, враховуючи всі можливі «підводні камені».

Приклад інкубатора своїми руками

Разом з тим, подібні конструкції можна робити з самих різних матеріалів і з різноманітними дизайнерськими «родзинками» (при виконанні всіх санітарних і технологічних вимог). І це робить весь процес творчим та захоплюючим.