З самого народження дитина стикається з вирішенням різноманітних завдань: вибір друзів, іграшок, розподіл приладів, інструментів за кількістю людей… Рішення задач допомагає дитині краще зрозуміти взаємозв’язки в навколишньому його середовищі, дає можливість використовувати на практиці отримані знання. Звичайно, дитина не народжується з готовим умінням вирішувати завдання, його треба цьому вчити. І чим раніше Ви почнете знайомити дошкільників з поняттям «задача» і вчити її вирішувати, тим краще для розвитку дитини. Рішення задач сприяє розвитку логічного мислення. Дитина вчиться аналізувати ситуацію, прогнозувати результат, планувати, а також практикується в обчислювальній діяльності.
Арифметична задача – це маленький розповідь, в якому є числа, їх не менше ніж два, а в кінці розповіді обов’язково стоїть питання, який вимагає визначити невідому кількість. Питання починається словами “скільки” або “на скільки”. В арифметичній задачі дитина з допомогою дорослого, завжди може виділити дві частини: умова і запитання.
Як правило, готуючись до школи, батьки намагаються вирішувати з дітьми різні завдання. Але слід звернути увагу на те, що різноманітність цих завдань дуже велика і важливо опрацювати з дітьми всі типи простих завдань. Прості задачі, тобто задачі, розв’язувані одним дією, прийнято розподіляти на три групи.
До найлегшого типу належать прості задачі, в яких треба знайти суму або залишок. У цих завданнях предметів, про які йдеться в умові, стає більше або менше. Умови таких задач обов’язково є дієслово, яке буде «підказувати» дитині, якою дією треба вирішувати завдання. Прилетіли, додали, подарували, посадили, приклеїли, намалювали — значить стало більше предметів — означає вирішуємо складанням. Забрали, забрали, вирізали, віддали, полетіли, поїхали, з’їли — значить стало менше предметів — означає вирішуємо відніманням.
Задачі на знаходження суми і залишку найчастіше пропонують батьки дітям. Вони найлегші, але, освоївши їх, потрібно не забувати переходити до роботи з більш складним типом.
Інша група завдань більш складна для освоєння дітьми. З ними знайомлять дітей, коли вони з легкістю виділяють приклади на додавання перший доданок, другий доданок і суму, а в прикладах на віднімання — уменьшаемое, від’ємник і різницю. Це задачі на знаходження невідомого компонента. При вирішенні цих завдань необхідно проаналізувати зв’язок між компонентами і результатом арифметичних дій.
- Це можуть бути задачі на знаходження першого доданка за відомою сумою і другого доданку. Наприклад: „Дівчинка намалювала кілька яблук і одну грушу. Всього чотири фрукти. Скільки яблук намалювала дівчинка?”.
У цих завданнях завжди відомо те, що ми додаємо і скільки стало. А ось число до чого ми додаємо треба знайти. Вирішуємо такі завдання відніманням: З?В=А, оскільки А+В=С. - Також до цього типу відносимо задачі на знаходження другого доданка за відомою сумою і першому доданку. У таких завданнях в умові йдеться скільки було і скільки стало, а от скільки додали не відомо. Наприклад, „Дівчинка намалювала три яблука і кілька груш. Всього шість фруктів. Скільки груш намалювала дівчинка?”. Такі завдання вирішуємо складанням. Хоча діти часто плутають, так як дієслово в умови підказує нам, що потрібно складати. С?А=В, оскільки А+В=С. Такого типу завдання краще всього вирішувати з дітьми з використанням наочності. Можна використовувати такі картинки:
- Ще один тип таких завдань на знаходження зменшуваного за відомим вычитаемому і різниці. Наприклад, „Діти зробили на дерево декілька прикрас. Одну вони вже повісили, залишилося ще три. Скільки всього прикрас зробили діти?”. У таких завданнях ми знаємо, скільки залишилося (різниця) і скільки відняли (повісили, забрали, забрали, віддали — це уменьшаемое). У задачі треба знайти скільки було на самому початку, до того, як ми зробили дії — це знаходження зменшуваного. Завдання така вирішується додаванням: Y+Z=X оскільки X?Y=Z.
- І останній тип таких завдань — це на нахожденияе вычитаемого за відомим уменьшаемому і різниці. Така задача схожа на попередній тип, але нам в умові відомо, скільки було і скільки залишилося. Питання просить дізнатися, скільки забрали (повісили, віддали, з’їли…). Наприклад, „Діти зробили на дерево шість прикрас. Коли вони повісили на дерево декілька прикрас, у них залишилася одна. Скільки всього прикрас зробили діти?”. Вирішується завдання віднімання: Х?Z=Y оскільки X?Y=Z .
До третьої групи належать прості задачі, що розкривають відносини між числами, задачі на різницеве порівняння. Це відносно не складні завдання, але при їх вирішенні краще всього використовувати наочність. Ідеально підійдуть кубики — вони можуть замінити і яблука, і машинки, і літаки…
- До цього типу можна віднести задачі на збільшення числа на кілька одиниць. У цих завданнях, щоб дізнатися невідоме число, необхідно виконати збільшення іншого числа. Наприклад, „Женя зробив два літаки, а Костя на один більше. Скільки літаків Костя зробив?”. Завжди в умові таких завдань буде фраза «на .. більше». Завдання вирішується додаванням: А+Н=С.
- Відповідно до такого типу можна віднести задачі на зменшення числа на кілька одиниць. В умові обов’язково буде фраза «на … менше». Наприклад, „Мама вимила п’ять чашок, а Оленка на дві менше. Скільки чашок вимила Оленка?”. Таку задачу будемо розв’язувати віднімання: X?N=Z.
- І ще один тип завдань — це на різницеве порівняння чисел. В умові дано дві множини предметів (два числа) і ці дані треба порівняти. Наприклад, „Каті подарували дві цукерки, а Оле три. На скільки більше цукерок подарували Оле, ніж Каті?”.
Постарайтеся познайомити дітей з різними типами завдань. Освоївши найпростіші – на знаходження суми і залишку – переходьте до більш складних типів. Пам’ятайте, що умова задачі має бути цікаво і близько дітям. Нехай в умові будуть казкові персонажі, смачні цукерки, швидкісні машини і красиві ляльки…
Сазонова Анастасія,
головний редактор
інтернет-журналу
«Планета Дитинства».
