Мова — унікальне відмінність людини від всіх інших представників тваринного світу. Саме мова дає нам можливість бути повноцінною людиною, спілкуватися з іншими людьми, отримувати нові знання, ділитись досвідом.
Розвиток мовлення — одне з основних завдань дошкільного періоду дитинства. Важливість цього процесу важко переоцінити, тому рекомендуємо дотримуватися порад, які приведуть вас до бажаної мети.
Порада №1. Подбайте про розвиток мови дитини ще до її народження.
Мова починає формуватися за довго до появи перших слів. Велике значення має генетична схильність. Зараз є можливість в період планування вагітності пройти обстеження і визначити імовірність генетичних відхилень майбутнього малюка. Попереджений – значить озброєний. У цьому випадку батьки зможуть більш уважно ставитися до процесу розвитку дитини, будуть знати, як вести себе в складних ситуаціях, і при необхідності вчасно звернуться за допомогою до фахівця.
Не останню роль у процесі формування мовлення відіграє і те, як протікала вагітність.
Мова – вища психічна функція, тому важливий період внутрішньоутробного розвитку дитини. Токсикоз, низький рівень гемоглобіну, проблеми з тиском, вірусні й ендокринні захворювання, травми, загроза викидня – все це можливі причини затримки мови майбутнього дитини.
В 15 тижнів він здійснює хапальні рухи, 24 – починає реагувати на звук. Після 28 тижнів вагітності мама постійно відчуває рухи малюка.
У третьому триместрі у дитини вже спостерігаються різні мімічні руху – він морщиться, посміхається, піднімає брови. Якщо цього не відбувається – можна діагностувати затримку психічного розвитку та ймовірні мовні проблеми в майбутньому. Доведено, що дитина відчуває настрій мами, разом з нею переживає все емоції. Страх, смуток, смуток погано позначаються на формуванні його психіки. Тому жінка в період вагітності повинна отримувати тільки позитивні емоції.
Фахівці пропонують різні варіанти внутрішньоутробного розвитку дітей: звукотерапія, прослуховування класичної музики. Дитина добре розвивається, якщо батьки до його появи на світ звертаються до нього, розмовляють, читають, наспівують улюблені мелодії.
Порада №2. Предречевой період – показник того, як буде розвиватися мова.
Перший крик дитини після народження – важлива характеристика його здоров’я і одне з перших проявів доречевого розвитку. Потім при огляді новонародженого фахівець звертає увагу на його обличчя. Якщо воно анемічно (нерухомо), це може бути пов’язано з психічними порушеннями.
Важлива функція предречевого періоду – грудне годування. Мама повинна звернути увагу, як дитина бере груди, активно ссе молоко, фіксує на мамі погляд, чи починає посміхатися з 2 місяців? Якщо цього не відбувається – є привід звернутися до лікаря.
У 2-4 місяці малюк намагається вимовляє короткі звуки – з’являється гукання, потім гуління. Якщо до 5-6 місяців гуління не розвивається і вщухає, це свідчить про порушення, які можуть призвести до мовних патологій.
Батьки не завжди знають, які ознаки вказують на відхилення в розвитку дитини, або не помічають їх. Для профілактики потрібно відвідати дитячого невролога в 3, 6, 9 і 12 місяців.
Проблеми з промовою тягнуть за собою комунікативні порушення. Їх допоможе відкоригувати дитячий психіатр, але деякі батьки уникають показувати дитину цього фахівця. Якщо у малюка проблеми з мовленням, значить у нього є порушення і інших функцій вищої нервової діяльності. Розвиток мовлення взаємопов’язане з розвитком уваги, пам’яті, психомоторної координації, гнозиса (здатність розпізнавати на дотик поверхню матеріалу), праксису (цілеспрямована рухова активність).
Порада №3. Поведінка дитини може розповісти про порушення в розвитку мови.
Те, як розвивається дитина до 3 років, дуже важливо. Буває, що батьки ігнорують якісь відхилення, сподіваються, що все само собою нормалізується, і звертаються до фахівців перед школою. Час надолужити згаяне складно. Затримка в розвитку дитини позначиться на його дорослому житті. Можуть виникнути проблеми міжособистісного спілкування, кар’єрного зростання, соціальної адаптації. Будь-яка мовна проблема змінює поведінку людини, його емоційні реакції, відносини з зовнішнім світом. Якщо у дитини порушена мовна функція, йому важко висловити свої прохання, думки. Він починає нервувати, порушується поведінка, наступний етап – прояв агресії.
Порада №4. Щоб виправити мова, потрібно знайти справжні причини її порушення.
Всі порушення мови можна розділити на чотири основних види. Порушення звуковимови, порушення ритму і темпу мовлення, розлади мовлення, пов’язані з порушенням слуху, недорозвинення мови або втрата раннє була мови. Найбільш поширене – дислалія порушення звуковимови. Малюк пропускає деякі звуки в словах або неправильно їх вимовляє. Якщо розглядати прості випадки, проблема може бути обумовлена зниженням слуху, анатомічними дефектами органів артикуляції (неправильна будова зубів, дефекти прикусу, укорочена вуздечка, форам мови). В цьому випадку потрібна консультація хірурга, ортодонта. Дислалія розвивається і при спілкуванні з іншими дітьми, у яких не сформований правильне звуковимову. Ще одна причина — перебування малюка в двомовній сім’ї.
Коригується порушення навчанням дитини слухати звуки, активним спілкуванням, розвитком дрібної моторики і гімнастикою для зміцнення м’язів язика. Деяких батьків турбує носовий відтінок мови малюка (гугнявість). Причинами можуть бути спадковість, перенесені мамою вірусні захворювання в період вагітності, контакт зі шкідливими речовинами і перенасичення дитячого організму вітаміном А. В ранньому віці корекцію цієї проблеми проводять хірургічним методом.
Найбільш часто зустрічається вид порушення ритму і темпу мови в ранньому віці – заїкання. В основі його лежить перезбудження мовних зон мозку. Батьки вимагають від дитини вимовляє складні слова, перевантажують його заняттями, лають за помилки. Нервозна обстановка, сімейні проблеми, постійно поспішають, лаючись дорослі — причини, які можуть спровокувати заїкання. Для відновлення нормальної мови дитини можна на 7-10 днів ввести «режим мовчання». Постаратися виключити всі види емоційного впливу на малюка. До мінімуму скоротити з ним розмови, при необхідності спілкуватися пошепки, для дозвілля використовувати спокійні ігри. У легких випадках цього достатньо. Якщо не допомогло – варто звертатися за допомогою до невролога. Після лікування треба розвивати дитину з щадного режиму, щоб заїкання не відновилося.
Проблеми з формуванням мовної функції можуть виникнути із-за порушень слуху. Перевірити слух малюка можна в домашніх умовах. Потрібно відійти на 5-6 метрів (дитина стоїть до вас спиною) і вимовити пошепки добре знайомі слова. Дитина з повноцінним слухом повинен почути. При негативному результаті бажано звернутися до отоларинголога. Буває, що мова дитини сформована, але виявилася втрачена через вогнищевого ураження мовленнєвих зон. Навіть важка форма цього порушення піддається лікуванню усунення основної причини. Головне – вчасно здатися лікареві.
Порада №5. Хлопчиків і дівчаток, лівшів і правшів вчать говорити по-різному.
За статистикою, у хлопчиків пізніше починає розвиватися мова, чим у дівчаток. Одна з причин криється в фізіології. Морфологічне дозрівання головного мозку у дівчаток відбувається швидше. Це впливає на зростання словникового запасу. Дівчата намагаються говорити правильно, як дорослі, але пізніше хлопчиків освоюють фразову мову. У розвиток останніх слів направлено на дію, у дівчаток – на предмети. Простий приклад. Дитина хоче м’ячик: хлопчик буде вимагати – «Дай!», дівчинка попросить – «М’ячик». Дорослим бажано знати і особливості розвитку мовлення у лівшів і правшів. Багато батьків намагаються переучувати дітей. В одних це виходить, інші завдають великої шкоди розвитку дитини, втручаючись в найтонші механізми діяльності мозку. Бувають лівші справжні і приховані. Визначити це можна за допомогою дитячого психолога. У правшів праве півкуля мозку відповідає за образне мислення, ліва – за роботу мовних центрів, розпізнавання знаків. У лівшів навпаки. Тому у цих дітей повільніше формується фонематичний слух (здатність розрізняти звуки) і артикуляція. Вони можуть заговорити раніше правшів, але незрозумілою мовою. Лівшам важко зрозуміти сполучуваність слів, граматичні правила. Їм простіше запам’ятовувати словосполучення і цілі речення. Дорослим треба враховувати ці особливості і слідувати порадам фахівців.
Рада №6. Створити дитині сприятливі умови для розвитку мови.
Часто мами і тата не можуть вирішити, що краще – активний непосида, якому треба все знати і спробувати на смак, або тихий, спокійний малюк, який нікуди не лізе, нічого не чіпає, нікому не заважає. Численні дослідження доводять: чим вище рухова активність дитини, тим краще розвивається мова. Активні ігри з малюком, особливо на свіжому повітрі, — основа для формування його мовної функції. В дитині з народження закладено прагнення до дослідження. Він інстинктивно тягнеться до предметів. Дорослим треба підтримувати, грамотно направляти і розвивати його рухову активність. Дрібна моторика і мова взаємопов’язані. Пальчикові ігри вважаються важливим напрямком мовленнєвого розвитку дітей. В суєті і поспіху дорослі намагаються самі зібрати розкидані іграшки, нагодувати, вдягнути дитину, застебнути гудзики, зашнурувати йому черевики. Не вистачає терпіння довірити це малюкові. А даремно! Навички самообслуговування треба розвивати як можна раніше. Це сприятливо позначиться і на процесі розвитку мови.
Бажано емоційно реагувати на кожен звук дитини. Він гулить – повторювати за ним, плаче – приділяти увагу. Виголосив перший склад – зрадіти досягнення. З перших днів треба розмовляти з малюком, читати казки, вірші. Хвалити, коли він намагається повторювати слова.
Навчання мови добре проводити з допомогою ігор на тлі рухів і позитивних емоцій. З покоління в покоління передаються народні ігри, забавлянки, лічилки. Діти люблять показувати «як сорока-ворона кашу варила», «ладки-ладусі жили у бабусі».
Дитину не можна лаяти за неправильно вимовлені слова. Це може спровокувати невротичні реакції. Малюк замкнеться, перестане говорити і вчити нові слова. Реакція батьків на мовлення дитини повинна бути спокійною, врівноваженою. Обстановка в будинку – теплою, доброзичливою. Розвиваючі заняття — з урахуванням його можливостей і самопочуття.
Для правильного формування вищої психічної діяльності дитини важливий режим дня. Деякі батьки намагаються підлаштувати його сон, період неспання під свій дорослий розпорядок. Це великий стрес для дитячої нервової системи і можливі збої в її розвитку.
Порада №7. Дитина повинна захотіти говорити й говорити правильно.
Малюкові потрібно чути від дорослих правильну мову. Батьки можуть вживати спрощені форми слів «дай», «ам-ам», «ту-ту» при спілкуванні з дитиною до року. Це допоможе йому включитися в процес розвитку мови, потім бажано спрощені слова дитини супроводжувати правильними назвами. Він побачив поїзд: «Ту-ту!» — мама відреагувала: « Так, поїзд поїхав». Дорослим не варто наслідувати малюкові в неправильному вимові слів, шепелявити, картавить. Одна з проблем порушень звуковимови в дитячому віці – неправильне формування мовлення в сім’ї.
Життя дитини повинна бути багатою на враження. Його треба постійно дивувати, щось показувати, розповідати. У малюка буде розвиватися кругозір, він захоче виражати свої емоції, а це прискорить процес формування мовлення. Заняття з корекції мовлення можна зробити цікавими у захоплюючими. В області логопедії є багато корисних розробок. Фахівець допоможе побудувати індивідуальні заняття і поєднати приємне з корисним.
Досягнення технічного прогресу неоднозначно впливають на розвиток дитячого організму, його нервової системи, мови. На першому місці в списку шкідливих факторів – телевізор. У деяких сім’ях він працює годинами як фон. Малюк чує швидку, незрозумілу мова – це може призвести до психологічних і мовних комплексів. Протерте харчування (пюре) теж, як не дивно, заважає формуванню мови. Якщо дитина вживає в основному, м’яку, перетерту їжу, це гальмує розвиток його органів артикуляції, що відбивається на мовленнєвої функції. Все добре в міру. Пюре потрібно поєднувати з кусковий їжею. По телевізору дивитися дитячі розважальні та розвиваючі програми, що відповідають віку.
Головний принцип – користь для здоров’я і розвитку дитини, а не власний комфорт. Досягнення прогресу призвели до того, що проблем з розвитком мовлення стає все більшою. Кілька десятиліть тому вважалося нормою, якщо дитина до року говорив 10 слів. Зараз на це здатна лише обмежена кількість дітей. На сьогоднішній день хороший результат, якщо однорічний малюк вимовляє 5-7 слів. Коли до 2 років його мова зрозуміла тільки батькам та близьким людям – некритично. Мова до 3 років продовжує залишатися незрозумілою – вже тривожний сигнал.
Порада №8. Будь-які порушення мовлення можна виправити. Не втрачайте час.
Мозок малюка володіє великими компенсаторними можливостями. Чим молодша дитина, тим більше у нього можливостей для відновного потенціалу і кращого результату. Важливо відзначити, що лікування розлади мовної функції треба проводити комплексно, за участю педіатра, психіатра, невролога, дефектолога, логопеда, психолога. Може знадобитися допомога сурдолога, окуліста, ендокринолога, генетика. Від фахівців і сучасних методик корекції, відновлення мовної функції дитини залежить багато чого, але не все. Основна роль належить батькам, родині малюка. Близьким людям потрібно об’єднатися з лікарями, виконувати всі призначення, домашні завдання, йти одним шляхом, однією командою до наміченої мети. Комплексний медичний підхід та активну участь батьків у процесі розвитку мовної функції дитини обов’язково дадуть позитивний ефект.
Порада №9. Якщо дитина не говорить, що робити? Прийоми стимулювання мови.
Головна умова оволодіння мовленням — це наслідування, але щоб дитина сам з власної ініціативи почав говорити, у нього повинна сформуватися потреба в цьому. Перші слова з’являються при спілкуванні, взаємодії з дорослим, при бажанні отримати що-небудь, тобто коли необхідно назвати предмет. Не можна забороняти дитині використовувати жести, не можна давати словесний зразок: «Скажи — годинник, скажи — ложка». Для стимулювання появи мови пропонуються такі прийоми:
- діалог
- імітація і звуконаслідування
- вірші
- читання
Діалог.
Інсценування.
Найлегше отримати відповідь при інсценуванні пісень, віршів-діалогів, маленьких казок, особливо якщо ви зробите ілюстрації до них. Коли дитина не може дати відповідь з допомогою слова, він може показати на картинку. А ви супроводжуйте читання жестами перетворюючи це заняття в спектакль. Приклад:
Що ти їжак такий колючий?
Це я на всяк випадок:
Знаєш, хто мої сусіди?
Лисиці, вовки та ведмеді.
Питання. «Так-ні»
(Хочеш їсти? Йдемо спати? Бачиш машину? Ти сидиш?, Ти не граєш?) змушують дитини проаналізувати твердження міститься в питанні.
Хто це? Що це? Хто там прийшов? Що тут росте? І т. д. Питання задають про людей, тварин, предмети побуту, рослинах, безпосередньо спостережуваних дитиною.
Що робить? (вчимося використовувати дієслова) Що робить мама? Що робить собака? І т. д.
Команди.
Дієслова в наказовому способі з’являються в самостійної промови дитини на ранніх етапах. Найбільш значущі команди в реальному житті: іди, сядь, піди, пусти, спи, пий, їж, устань…. Посторайтесь щоб протягом дня такі ситуації найчастіше виникали природнім чином.
Домашній театр.
Спочатку дитина намагається повторити те, що їй показує дорослий, потім він починає копіювати інтонації, окремі звуки, слова. «Ляльки розмовляють», «Годування звірів» і т. д.
Імітація і звуконаслідування.
Говорити за різних звіряток: гав-гав, няв, ква-ква. Вигуки: ой, ай, ох. Бажано створюючи ігрову ситуацію. Гуси, гуси! — га-га-га! -Їсти хочете! -так-так-так і т. д. Казки, де дитина додає за мишку: пі-пі – пі, за курку: ко-ко-ко і т. д.
Вірші.
Спочатку дитина тільки слухає вірші отхлопывая при цьому в долоні ритм. Далі можна вчити з договариванием тільки останнього слова. Вірші повинні бути добре знайомі дитині. Ті які дитина вивчить промовляйте їх багаторазово.
Читання.
Читання доступних для розуміння текстів з наступною бесідою по картинках.
Рекомендації.
При відборі мовного матеріалу слід починати з одно – і двухсложных слів, потім можна перейти до трехсложным. Весь картинний матеріал повинен бути добре знайомий дитині. На початковому етапі у дитини виникають труднощі у звуковому оформленні слів, наприклад на питання Хто там прийшов? Малюк замість «дядько» відповідає «дя», на питання Що тут росте? Замість «дерево» відповідає «веве». Дорослий повинен приймати будь-який варіант відповіді, сам в цей час перебільшено промовляти правильно.
Логопед
Кунакова Олена Анатоліївна
р. Москва
Росія
