Дівчата, будучи навіть самими невпевненими користувачами Internet, опинившись в «цікавому положенні» без праці знайдуть у всесвітній мережі стільки візьме про вагітність, скільки душа забажає. «Порадників» в інтернеті, народних або сучасних самородків, для цього предостатньо. Але що потім робити з цими знаннями? Де взяти те саме сито, яке відсіє забобони від істини? Що таке прикмети і працюють вони в наш час?
В першу чергу, потрібно чітко розуміти, що таке прикмета. У тлумачних словниках визначення «прикмети» завжди вживається зі словами «народні вірування» і «забобони». Узагальнюючи все тлумачення, можна сформулювати більш зрозуміле і доступне: прикмета – це прогноз на майбутнє, основою якого є реальна подія, що за народними віруваннями сприймається як знак чого-небудь.
До прикмет відносяться тлумачення, що базуються на колективному досвіді, тобто народну творчість, яке ще називають народною мудрістю або фольклором. За допомогою прийме людина довгий час з’єднувався з природою і вищими силами. Народна мудрість (фольклор) формувалася століттями, складається вона з бачення світу очима наших предків. Для них прикмета і обряд служили своєрідним поясненням тих чи інших явищ, можливістю звернутися до вищих сил – попросити щедрого врожаю, подякувати за онуків і т. д.
Прикмети належать до слов’янського язичництва – дохристиянське бачення світу і людини, основою якого є міфологія і магія, знайшла вихід на народній творчості – фольклорі, обрядах, звичаях і прикметах.
На сьогоднішній день відокремити християнство від слов’янського язичництва практично неможливо. Прикладом служать такі свята як Різдво – у християнській релігії святкується Народження Христа, провісником чого була яскрава небесна зірка, в давньослов’янських ж звичаї – колядки є символом звеличення бога сонця, вогню і води. Або свято Івана Купала. У християнстві 7 липня відзначається народження Іоанна Хрестителя, в язичництві – свято Купала – бога молодості і краси. І таких прикладів дуже багато, хоча християнська церква заперечує багатобожжя і поклоніння іншим вищим силам.
З давніх часів багато прикмети дійшли до нас і ось деякі з них:
• Вагітній не можна розчісувати волосся на великі свята – у дитини можуть бути воші.
• Якщо вагітна шиє по неділях і святах – «зашиє» дитині рот і очі.
• Якщо у чоловіка перед статевим актом було тривале утримання, то його жінка з цим зачаттям завагітніє хлопчиком.
• Якщо жінка ляже на правий бік після статевого акту, то завагітніє хлопчиком.
• Якщо у вагітної темні соски – народиться дівчинка, а якщо соски світлі – народиться хлопчик.
• Коли у вагітної одутле, повне обличчя – до народження дівчинки, худе й худе обличчя – до народження хлопчика.
• Якщо вагітна більше хоче гіркою їжі, а також редьку або буряк, то народиться дівчинка. Якщо майбутня мама частіше вибирає оселедець, то народиться хлопчик.
• Вагітній не можна дивитися на пожежу – у дитини з’являться плями, як після опіку.
• Якщо вагітна переступить через віник або через поліно – накличе важкі пологи.
• Якщо вагітна буде розчісувати волосся по п’ятницях – будуть важкі пологи. Якщо не стане – пологи пройдуть легко.
• Вагітній не можна красти – у дитини буде родима пляма, схожа на вкрадену річ.
• Не варто наступати на коромисло майбутній мамі – у дитини і у неї можуть трапитися на ногах нариви.
• Якщо вагітна переступить через канат або віжки, у дитини може бути обвиття пуповиною, може задихнутися в пологах.
• Не можна вагітній виливати воду через поріг – у дитини буде часта блювота.
• Не можна вагітній пити з відра – у дитини буде печія.
• Вагітним не можна торкатися ногою кішки, собаки, свині – у дитини будуть нервові захворювання.
• Щоб дитина не був заздрісним, майбутня мама не повинна занадто часто і занадто багато є.
• Не слід майбутній мамі дивитися на людей з фізичними вадами, калік – дитина може народитися з цим же потворністю.
• Не можна вагітної є редьку – викличе менструацію, буде гнати плід, зірве вагітність.
• Якщо дитина народжується обличчям вгору – буде жити довго. Якщо ж народжується обличчям вниз – до хвороб.
Вірити чи ні?
Сімейний і дитячий психолог, Анастасія Бірюкова, коментує ставлення до прикмет так: «Вагітні жінки більш вразливі. Вони цілодобово переживають про своєму чаді, і як результат виключають все те, що може нашкодити його майбутньому здоров’ю та появи на світ. А ці «винятки» криються саме в прикметах. Наприклад, вагітним не можна шити, вишивати, в’язати, зашивати, розпорювати і все те, що пов’язано з нитками та їх експлуатацією, нібито один стібок = один виток пуповини навколо шиї майбутньої дитини. Сучасна медицина пояснює обвиття інтенсивністю руху плоду в матці, наші предки через брак знань та потрібного обладнання пояснювали це по-своєму».
Сам по собі фольклор, особливості давньослов’янський, являє собою надзвичайну цінність в історії розвитку людства, як створення окремих культур і народів.
Сучасне суспільство досягло такого витка розвитку, що кожен може віддати собі звіт в тому, що прикмети є пережитком минулих часів, честю нашої історії, необхідним аспектом існування наших предків.
Ми вже давно не носимо воду на коромислі, не користуємося гасовими лампами – ми живемо в багатоповерхових будинках з центральним опаленням і електрикою, але тим не менш, вірити в прикмети чи ні – справа кожного окремо взятого, – віру, як і релігію, не можна нав’язувати, а вибирати її потрібно за покликом серця.
