Зміст
- 1 Колоректальний рак
- 2 Скринінг колоректального раку
- 3 Колоректальний рак лікування
- 4 Метастазів колоректального раку
- 5 Метастазів колоректального раку в печінку
- 6 Діагностика колоректального раку
- 7 Хіміотерапія колоректального раку
Колоректальний рак
Колоректальний рак — це злоякісне утворення в товстому кишечнику. Іноді під цією назвою мають на увазі і новоутворення в тонкій кишці, однак це невірно, так як термін колоректальний рак охоплює тільки товсту кишку та червоподібний відросток, її придаток.
Такі захворювання, як лімфома рак товстого кишечника і прямої кишки також не відносяться до поняття «колоректальний рак». Всі ці недуги можна об’єднати в одну групу «рак кишечника», однак слід пам’ятати, що колоректальний рак-це хвороба виключно товстого відділу кишечника.
В злоякісну пухлину товстої кишки часто перероджуються наявні в ній доброякісні утворення — поліпи.
Статистичні дослідження проблеми колоректального раку демонструють високий загальний рівень захворюваності в світі, причому статистика для країн, високорозвинених в економічному та індустріальному плані, більш загрозлива, ніж для країн третього світу.
Це частково пояснюється тим, що в харчуванні людей в країнах розвинених економік внаслідок високого доходу і властивих їм традицій харчування більша частина м’ясних продуктів, жирної і смаженої їжі, ніж у країнах з низьким рівнем розвитку і доходу, де люди задовольняються переважно рослинною їжею, простий у приготуванні. Адже їжа, що містить велику кількість тваринних жирів і білка, рафіновані вуглеводи і мало містить рослинний компонент, а, отже, клітковину, провокує розвиток онкологічних захворювань, і, в першу чергу, колоректальний рак.
Як діє цей згубний механізм, достеменно поки що невідомо, є припущення, що така їжа містить у собі велику кількість канцерогенних речовин, які, потрапляючи в організм і затримуючись в товстому відділі кишечника, роблять на нього негативний вплив. Крім того, така їжа є також живильним середовищем для вироблення канцерогенів мікрофлорою кишечника.
Скринінг колоректального раку
Статистика захворювання на колоректальний рак крім особливостей харчування визначає також наступні фактори ризику:
- чоловіка після 50 років (в останні роки хвороба «помолодшала» і стала частіше зустрічатися і у 40-річних);
- генетична схильність;
- такі хронічні захворювання кишечника, як виразковий коліт і хвороба Крона;
- зайва вага;
- тютюнопаління.
Небезпека колоректального раку полягає в тому, що його симптоми внаслідок особливостей будови і функції товстого кишечника часто починають проявлятися вже на пізніх стадіях захворювання, коли допомогти людині вже дуже складно.
Зустрічаються випадки, коли хвороба вже метастазує в інші органи при повній відсутності симптоматики ураження товстої кишки. Статистика виживаності при виявленні колоректального раку на пізніх стадіях невтішна — тільки 60% пацієнтів проживають більше року при пізній діагностиці захворювання.
При цьому на ранніх стадіях виявлення недуги лікування дає гарні результати і вірогідність одужання висока.
Тому особливу увагу в питанні раку прямої кишки приділяється скринінгу колоректального раку, іншими словами, його профілактики та ранньої діагностики.
Суть будь-якого скринінгу — це процедури, спрямовані на виявлення пацієнтів з високою ймовірністю патології при відсутності її симптомів.
У програму скринінгу колоректального раку для людей із середнім ступенем ризику захворюваності включаються такі заходи:
- щорічне дослідження калу на приховану кров після 50-ти років;
- проходження обстежень (гнучкої сигмоскопії) кожні 3-5 років після досягнення 50-річного віку;
- ФКС (фіброколоноскопія);
- іригоскопія методом подвійного контрастування товстої кишки.
Так як жоден із цих методів не дає 100%-ної достовірності, фахівці рекомендують поєднувати хоча б 2 методу при проведенні скринінгу колоректольного раку.
У будь-якому разі програму скринінгу колоректального раку необхідно обговорити та узгодити з лікарем. Беручи до уваги наявність родичів, в анамнезі яких були поліпи або колоректальний рак, інші підвищені фактори ризику, доктор розробляє індивідуальну програму скринінгу, який почати можливо знадобиться вже з 40-річного віку.
Колоректальний рак лікування
Як вже було сказано, лікування колоректального раку та інших онкологічних патологій, у більшій мірі залежить від стадії виявлення захворювання. Виявлений на пізніх стадіях, цей вид раку, на жаль, у більшості випадків не має високих шансів на успішну терапію і має короткий прогноз виживання.
Протокол лікування колоректального раку включає хірургічне втручання, променеву терапію і хіміотерапію.
Оперативне втручання при виявленні колоректального раку на ранніх стадіях обов’язково. Якщо тільки пацієнт не висловлює категоричної відмови від операції або операція небезпечна для його життя та здоров’я за іншими життєвими показниками, наприклад, організм не може переносити анестезію. У таких випадках лікування колоректального раку обмежується лише променевою і хіміотерапією, знову-таки беручи до уваги загальний стан здоров’я пацієнта.
На місці віддаленого ділянки товстого кишечника хірургом формується колостома — отвір з виведенням на шкіру, через яке з кишечника видаляються калові маси. Однак сучасні методи і технології проведення операцій все частіше дозволяють обходитися навіть без колостоми.
Видалення ураженої ділянки товстої кишки в більшості випадків дає гарні результати навіть без подальшої хіміотерапії, якщо глибина проникнення пухлини обмежена поверхневим шаром кишкової стінки. У таких випадках тривала виживаність становить більше 80%.
Якщо ж пухлина виявлена на більш пізніх стадіях, коли вона розрослася за межі товстої кишки, проросла в інші органи або початку метастазувати в інші органи, успіх результатів лікування знижується до 50% і нижче.
Метастазів колоректального раку
На жаль, навіть при своєчасному оперативному втручанні не виключений ризик, що мікроскопічні скупчення ракових клітин — метастаз — залишаться в організмі.
Особливо цей підвищений ризик, якщо пухлина проникла і в довколишні лімфатичні вузли, тоді вони обов’язково підлягають видаленню.
З током крові і лімфи метастази можуть проникнути в інші органи і вразити їх. Метастатичний колоректальний рак найчастіше розвивається в кісткових тканинах і в печінці.
Метастазів колоректального раку в печінку
Печінка є органом-мішенню метастатичного колоректального раку, як, втім, і інших видів злоякісних утворень різних органів у зонах, дренаж яких здійснюється ворітної веною. Венозним відтоком з уражених зон товстого відділу кишечника по ворітній вені метастазів колоректального раку потрапляють в печінку.
За даними досліджень, вторинне метастатичне ураження печінки при колоректальном раку виникає в 50% випадків.
Виживаність при метастазах колоректального раку в печінку без застосування специфічної терапії не перевищує 2% у п’ятирічному прогнозі, тому діагностиці метастатичного колоректального раку у печінці приділяється велика увага.
Зниження ризику розвитку вторинного ураження печінки при колоректальном раку досягається шляхом застосування променевої та хіміотерапії.
При метастазах колоректального раку в печінку при сприятливих умовах приймається рішення про резекції уражених ділянок печінки, що при сучасних методиках проведення операцій і в комплексі з іншими методами (хіміотерапія, локальні методи пухлинної деструкції) дозволяє знизити смертність пацієнтів з метастатичним колоректальним раком печінки до 3-6%.
Діагностика колоректального раку
Комплекс діагностичних методів включає в себе наступні заходи:
- дослідження загального стану пацієнта, анамнез його захворювання;
- онкомаркери;
- ендоскопічні обстеження;
- ультразвукове дослідження органів черевної порожнини;
- біопсія;
- комп’ютерна томографія;
- МРТ.
Діагностика колоректального раку обов’язково проводиться декількома взаємодоповнюючими способами.
Хіміотерапія колоректального раку
В системній терапії колоректального раку дуже важлива правильно підібрана хіміотерапія. Хіміотерапія колоректального раку проводиться після (іноді і до оперативного втручання для знищення метастазів та для зниження ризиків рецидивів і ураження інших органів.
Доведено, що хіміотерапія проводиться в перший час після операції, підвищує виживаність і затримує повторне ураження пухлиною.
Однак при вже існуючих метастатичних пухлинах однозначних висновків про позитивний вплив хіміотерапії поки немає.
