Багато в житті труїлися з якої-небудь причини. Більшість людей надають собі допомогу самі, не вдаючись до допомоги фахівців. Вони вважають необов’язковим здавати аналізи. Такий підхід неправильний, не завжди можна впоратися з подібною ситуацією. Вчасно здані аналізи при отруєнні допоможуть швидко і точно поставити діагноз і своєчасно почати лікування, уникнувши ускладнень.
Зміст
- Коли необхідно здати аналізи при інтоксикації
- Які аналізи потрібно здати
- Бактеріологічне дослідження
- Біохімічний аналіз крові
- Загальний аналіз сечі
- Особливості хіміко-токсикологічного аналізу
- Які показники крові є небезпечними
Коли необхідно здати аналізи при інтоксикації
Якщо людина отруїлася і прояви інтоксикації слабо виражені, до спеціалізованої допомоги та обстеження не вдаються. Лікуються самостійно, в домашніх умовах. Проте є ситуації, коли звернутися за медичною допомогою, просто необхідно, так як існує дійсна небезпека для здоров’я. До таких ситуацій належать:
Небезпечна інтоксикація для маленьких дітей. Чим раніше потерпілого огляне лікар, тим більше шансів уникнути розвитку важких наслідків інтоксикації.
Які аналізи потрібно здати
Після звернення в спеціалізований медичний заклад, необхідно здати сечу, інші рідини й тканини на дослідження, які допоможуть в постановці правильного діагнозу. Здача біоматеріалів для дослідження дозволяє судити про динаміку процесу. Своєчасне обстеження впливає на тактику лікування. Воно дозволяє встановити точну причину інтоксикації, підібрати правильне лікування, що не дає втратити дорогоцінний час. Зазвичай проводять наступні дослідження:
- загальний аналіз крові;
- бактеріологічне дослідження;
- біохімічне дослідження крові;
- загальний аналіз сечі.
Загальний аналіз крові при отруєнні дозволяє судити про співвідношення формених елементів крові, вміст гемоглобіну, співвідношення клітинних елементів до плазмі (гематокрит), швидкості осідання еритроцитів. Завдяки цьому, можна судити про присутність запального або інфекційного процесу. В даному випадку характерний зсув лейкоцитарної формули вліво — поява в крові великої кількості молодих (незрілих) форм лейкоцитів, лейкоцитоз (підвищений вміст лейкоцитів), прискорення ШОЕ. Для хронічної інтоксикації ймовірно розвиток анемії. Про це судять за вмістом гемоглобіну. Нижньою межею даного показника є 120 г/л.
Беруть матеріал наступним чином:
- Попередньо обробляють безіменний палець ватою з антисептиком.
- Далі протирають іншою серветкою або ватою залишки антисептика.
- Скарифікатором роблять прокол, попередньо нагнавши кров до подушечці пальця.
- Забір матеріалу.
Ця процедура часто застосовується в клінічній практиці.
Бактеріологічне дослідження
Бактеріологічне дослідження дозволяє з високою точністю встановити збудника токсикоінфекції. Дане дослідження проводиться в декількох варіаціях:
При підозрі на конкретне інфекційне захворювання проводять посів на селективні середовища, які містять речовини, що використовуються бактеріями певних видів і пригнічують ріст інших мікроорганізмів. До них відноситься пептонная вода, желточно-сольовий агар, середовища Раппопорт та ін
Біохімічний аналіз крові
Біохімічний аналіз крові, що використовується при отруєнні, різний в залежності від причини інтоксикації. Біохімічне дослідження крові відрізняється високою варіабельністю шуканих маркерів (кілька сотень).
При харчових інтоксикаціях зазвичай проводять дослідження з метою виявити кількість фібриногену та С-реактивного білка — острофазных білків.
Дезінтоксикаційна функція – одна з головних завдань печінки. Під час отруєння змінюється функціонування печінки. Можливо пошкодження її клітин, що супроводжується виходом цитоплазматичних ферментів і інших речовин у кров. Це використовується в діагностиці. Увагу звертають на так звані трансферази: аспартатаминотрансферазу і аланинаминотрансферазу. До уваги береться зміст фракцій білірубіну. У сумі ці показники дозволяють судити про роботу печінки.
Наявність порушень функціонування нирок дозволяє встановити вміст креатиніну та сечовини. У разі порушення видільної функції нирок відбувається їх підвищення. Таке спостерігається в результаті пошкодження паренхіми нирок або фільтраційного апарату.
Загальний аналіз сечі
Подібне дослідження дозволяє судити про функціонування нирок. Дозволяє встановити хронічну та гостру ниркову недостатність. У разі тяжких отруєнь важкими металами або іншими токсинами ймовірно розвиток нефропатії. Стан нирок важливо для дезінтоксикації, особливо при форсованому діурезі та інфузійної терапії. При цьому важливим показником є обсяг сечі, її колір, щільність, вміст клітинних елементів, креатинін і швидкість клубочкової фільтрації.
Завантаження …
Особливості хіміко-токсикологічного аналізу
Хіміко-токсикологічний аналіз (ХТА) — перелік методів, що використовуються для виділення і виявлення отруйних сполук та продуктів їх метаболізму в тканинах і біологічних рідинах. Мета ХТА – допомогти лікарям-токсикологам допомогти в діагностиці гострих отруєнь, і токсикологічний контроль в процесі лікування.
Поширення отримали наступні методики: газова хроматографія, тонкошарова хроматографія і спектрофотометрія.
Матеріалом для дослідження служить:
- кров;
- ліквор;
- сеча;
- блювотні маси;
- промивні води шлунка;
- рослинні об’єкти, пов’язані з отруєнням, та інші речові докази.
Виявлення метгемоглобіну або ацетону в крові може бути маркером інтоксикації і деяких захворювань.
Аналіз на отруєння ртуттю здійснюється шляхом додавання до 30 р шлункового вмісту 30 мл соляної кислоти. У досліджуваний матеріал опускають мідну пластинку (дріт). Суміш підігрівають на водяній бані, періодично помішуючи. Якщо в матеріалі є ртуть, платівка (дріт) покривається сіруватим нальотом. Для контролю її промивають водою, потім спиртом і ефіром, висушують. Після поміщають в трубку, яка з одного кінця наглухо запаяна. На 1 см від верхівки дроту слухавку обертають тонкою смугою мокрою вати. В результаті нагрівання утворюється сірий наліт у вигляді кільця на стінці трубки. Після додавання кристала йоду і повторного нагріву, смужка забарвлюється в рожево-оранжевий колір.
У разі інтоксикації невідомої етіології, ХТА проводиться в кілька етапів:
Спочатку проводять аналіз зібраної сечі після сечовипускання. З цією метою роблять загальний хроматографічний скринінг. Потім деякі приватні краплинні хімічні реакції (саліцилати, на фенотіазини).
Остаточний діагноз виноситься токсикологом.
В разі харчових (кишкових інфекцій) у дитини і дорослої людини беруть біоматеріал для проведення ІФА або ПЛР. Завдяки їм лабораторні працівники можуть проаналізувати ферментні властивості і встановити збудника захворювання.
Які показники крові є небезпечними
Небезпечним вважається подальше зниження показників крові від норми після початку лікування. Це говорить про те, що тактика лікування обрана неправильно.
Показники крові при отруєнні, які вважаються несприятливою ознакою:
- зниження вмісту еритроцитів нижче мінімальної допустимої межі;
- падіння рівня гемоглобіну. Небезпечні показники нижче 60 г/л;
- збільшення кількості лейкоцитів більше 12*109/л або менше 4*109/л;
- збільшення ШОЕ більше 15 мм/год.
