Спазм акомодації: причини виникнення, прояви, діагностика, лікування, профілактика

Спазм акомодації: причини виникнення, прояви, діагностика, лікування, профілактикаСпазм акомодації є функціональним порушенням зору, при якому органічні зміни в оці відсутні. В його основі лежить тривале скорочення війкового (циліарного) м’язи. Зазвичай спазм акомодації розвивається при тривалому напруженні органу зору, наприклад, розглядання близькорозташованих об’єктів протягом тривалого часу.

Другим назвою цієї патології є уявна короткозорість, так як спазм акомодації проявляється зниженням гостроти зору. Однак якщо вчасно почати лікування, то настає повне одужання.

Захворювання найчастіше зустрічається у дітей шкільного віку, так як саме в цей час висока ймовірність тривалої і напруженої роботи органу зору. Згідно зі статистичними даними, поширеність даної проблеми в шкільному віці становить 15%.

Важливо! При відсутності лікування та проведення спеціальних вправ спазм акомодації може призводити до розвитку органічного захворювання – стійкою короткозорості.

Зміст

  • 1 Причинні фактори
  • 2 Клінічні прояви
  • 3 Діагностика
  • 4 Лікування
  • 5 Профілактичні заходи

Причинні фактори

Спазм акомодації: причини виникнення, прояви, діагностика, лікування, профілактикаПричини спазму акомодації пов’язані з тривалою і напруженою роботою зорового аналізатора. А це може відбуватися в наступних випадках:

  • розглядання близько розташованих предметів протягом тривалого часу;
  • розглядання далеко віддалених предметів протягом тривалого часу;
  • тривалий вплив яскравого світла на око.

Тому при зоровому напрузі дуже важливо організовувати відпочинок для очей. Наприклад, якщо людина довго розглядає близькі предмети, то треба відволікатися на кілька секунд для розглядання далеких предметів, і навпаки.

Крім цього спазм акомодації може супроводжувати такі стани, як:

  • травматичне пошкодження ока;
  • нервово-психічні розлади;
  • менопаузальные порушення і т. д.

Клінічні прояви

Симптоми спазму акомодації дуже нагадують короткозорість, проте на відміну від неї вони є минущими, тобто після відпочинку очей вони проходять. Отже, основними клінічними ознаками є:

  • знижений зір, особливо при дальньому розгляданні (далеко розташовані предмети здаються розмитими і нечіткими);
  • з-за тривалого спастичного напруги з’являються болі в області скронь, очей і лоба, які не купіруються звичайними анальгетиками, а добре піддаються лікуванню за допомогою сильних спазмолітичних засобів;
  • дуже швидко розвивається втома при близькому розгляді.
  • Діагностика

    Спазм акомодації: причини виникнення, прояви, діагностика, лікування, профілактикаДіагностика спазму акомодації не представляє труднощів. Багато в чому вона заснована на оцінці клінічних симптомів і виявленні зв’язку їх появи з тривалим зоровим напругою.

    Однак можуть бути проведені такі дослідження, як:

    • визначення гостроти зору;
    • оцінка рівня рефракції – рефрактометрія;
    • визначення резерву акомодації.

    Лікування

    Лікування захворювання проводиться консервативними методами та переслідує наступні цілі:

    • купірування спастичного скорочення циліарного м’яза;
    • попередження причин, які призводять до спазму циліарного м’яза.

    Для цього офтальмологи віддають перевагу:

    • Спазм акомодації: причини виникнення, прояви, діагностика, лікування, профілактикаочним краплям спазмолітичної дії;
    • спазмолітичних препаратів системної дії при наявності спастичної головного болю для полегшення стану пацієнта;
    • зоровим вправ, спрямованих на тренування циліарного м’яза. Таких вправ досить багато, але всі вони засновані на одному і тому ж принципі.

    Основні вправи виглядають наступним чином:

    • закрити очі і сильно стиснути. Таке положення зберігати протягом декількох секунд, а потім відкрити очі. Протягом дня виконують кілька разів цю вправу. За один підхід рекомендується 10-15 разів стискати і розтискати очі;
    • необхідно обертати очима в сторони – то в одну, то в іншу. В кожну сторону по 8-10 разів. У кожному напрямку необхідно виконати 5-6 повторів;
    • швидко моргати протягом 2 хвилин, потім закрити очні яблука. Кінчиками пальців після моргання необхідно масажувати повіки протягом однієї хвилини;
    • взяти яскравий предмет в праву руку (яскраву ручку, фломастер, олівець) і відвести його на витягнуту руку, потім зафіксувати на ньому погляд, на його кінчику. Після цього руку згинають і розгинають, наближаючи і видаляючи предмет, при цьому погляд повинен залишатися фіксованою на ньому.

    Профілактичні заходи

    Профілактика захворювання не складна:

  • відпочинок при тривалому зоровому напрузі — чергування розглядання близьких і далеких предметів, що змінює силу скорочення циліарного м’яза;
  • достатній рівень освітлення (не більше, ні менше);
  • попередження травм та інших фонових патологічних процесів при вторинному спазмі акомодації;
  • виконання спеціальних тренувальних вправ для очей;
  • раціональне харчування дитини;
  • прогулянки на свіжому повітрі;
  • оптимальний рівень фізичної активності.
  • На закінчення необхідно відзначити, що спазм акомодації являє собою функціональне порушення, яке з часом, якщо відсутня лікування, може перейти в органічне з розвитком короткозорості. Зазвичай, цієї патології схильні діти шкільного віку, які відчувають тривале зорове навантаження, які і лежать в основі захворювання. Симптоми спазму акомодації дуже схожі з міопією, але є транзиторними. Тому офтальмолога не представляє складнощів встановити діагноз, однак у деяких випадках показані і інші діагностичні тести. Лікування цієї патології повинно побут своєчасним і спрямованим на усунення спастичного скорочення циліарного м’яза.

    Оцініть статтю
    Настанова - Корисні поради
    ×
    Тисни «Подобається», щоб читати нас на Facebook
    Спасибі, я вже з Вами!