Склерит: причини виникнення, прояви, діагностика, лікування, профілактика

Склерит являє собою запальний процес, при якому вражається склера. Має двояке походження – інфекційне та метаболічну, що накладає відбиток на лікувальний процес.

Зміст

  • 1 Причинні фактори
  • 2 Клінічні прояви
  • 3 Діагностика
  • 4 Лікування
  • 5 Профілактичні заходи

Причинні фактори

Склерит: причини виникнення, прояви, діагностика, лікування, профілактикаПричини склерита виглядають наступним чином:

  • інфекції – бактерії, віруси, грибки;
  • метаболічні порушення, при яких певні хімічні речовини накопичуються в склері. Це може спостерігатися при подагрі, цукровому діабеті, спадкових захворюваннях обміну речовин (хвороби накопичення) і т. д.

Джерелом патогенних мікроорганізмів є:

  • гострі інфекції, що розвиваються в організмі;
  • хронічні інфекції, при яких мікроорганізми можуть потрапити з током крові в склеру і викликати розвиток патологічного процесу.

Клінічні прояви

З точки зору клінічної симптоматики прийнято виділяти два основних види склерита:

  • передній;
  • задній, який зустрічається набагато рідше.
  • Симптоми переднього склерита виглядають наступним чином:

    • зазвичай процес характеризується двостороннім перебігом;
    • починається поступово;
    • почервоніння і набряклість переднього відділу склери, які поступово наростають;
    • почервоніння має кілька голубуватий відтінок за рахунок особливостей будови рогівки;
    • при натисканні через закрите повіку пацієнт відчуває біль;
    • при розсмоктуванні інфільтрату та значному ураженні склери, в результаті захворювання, з’являються аспідного кольору ділянки, які є наслідком некрозу склери.

    Важливо! Для цього патологічного процесу характерно тривалий перебіг. Це може тривати кілька місяців поспіль, а в разі розвитку ускладнень – знижується гострота зору.

    Основними ускладненнями склерита є:

    • Склерит: причини виникнення, прояви, діагностика, лікування, профілактикаіридоцикліт – запалення не тільки склери, але і райдужки;
    • склерокератит – запалення і склери і рогівки;
    • помутніння склоподібного тіла;
    • заращіваніе зіниці спайками;
    • глаукома;
    • абсцес очного яблука – обмежене гнійне запалення.

    Для заднього склерита характерні такі клінічні прояви:

    • біль, що посилюється під час руху очного яблука;
    • зменшення його рухливості;
    • набряклість повік і кон’юнктиви;
    • незначне випинання очного яблука.

    Діагностика

    Діагностика склерита ґрунтується на оцінці клінічних симптомів та проведенні деяких додаткових методів дослідження, до яких відносяться:

    • біомікроскопія з використанням щілинної лампи, яка дає можливість оцінити стан склери;
    • мазки і бактеріологічне дослідження для виявлення причинно-значущих мікроорганізмів;
    • задній склерит вимагає проведення ультразвукового дослідження (іноді – та комп’ютерної томографії).

    Лікування

    Лікування склерита проводиться за такими напрямами:

  • антибіотики з урахуванням чутливості до них мікроорганізмів (даний напрямок показано при інфекційному склерите, а також коли існує високий ризик приєднання інфекції на тлі метаболічного склерита);
  • протизапальне лікування гормональними або негормональними препаратами, вибір між якими залежить від вираженості патологічного процесу;
  • нормалізація обміну речовин.
  • У разі розвитку абсцесу очі показано розтин гнійної порожнини та її промивання з допомогою антибіотиків.

    Профілактичні заходи

    Профілактика склерита полягає в наступному:

    • Склерит: причини виникнення, прояви, діагностика, лікування, профілактикасвоєчасне лікування вогнищ хронічної інфекції;
    • миття рук при доторканні до очей для попередження інфікування;
    • своєчасна консультація офтальмолога при найменших симптомах;
    • лікування фонових метаболічних процесів.

    На закінчення необхідно відзначити, що склерит являє собою запальний процес в склері – зовнішній оболонці ока. Він поділяється на передній і задній, в залежності від локалізації, при цьому симптоматика у цих двох випадках буде різною. Зазвичай, для визначення діагнозу, лікарю достатньо оцінити клінічні прояви і провести мінімальні діагностичні тести. Після цього він призначає лікування, яке спрямоване на придушення запального процесу і попередження розвитку ускладнень.

    Оцініть статтю
    Настанова - Корисні поради
    ×
    Тисни «Подобається», щоб читати нас на Facebook
    Спасибі, я вже з Вами!