Макулодистрофія являє собою ряд захворювань, для яких характерне ураження сітківки, центральної зони, що призводить до втрати центрального зору.
Захворювання має судинне походження, що супроводжується порушенням трофіки сітчастої оболонки.
У цю групу захворювань входить і вікова макулодистрофія. Найчастіше вона вражає пацієнтів старше 55 років, приводячи до втрати зору.
Дистрофію макулярної зони класифікує на два основних види:
- суха макулодистрофія, яка зустрічається найчастіше;
- волога – зустрічається рідше, але є більш небезпечною.
Зміст
- 1 Причинні фактори
- 2 Клінічні прояви
- 3 Діагностичний пошук
- 4 Лікувальна тактика
- 5 Профілактичні заходи
Причинні фактори
Причини захворювання можуть бути різноманітними, що і визначає таку велику поширеність. Основними з них є:
- обтяжена спадковість, яка супроводжується ураженням судин, що живлять сітчатку;
- вікові зміни, які також впливають на судинну систему ока;
- негативний вплив ультрафіолету, що призводить до появи макулодистрофії у молодому віці. Джерелами ультрафіолету є ксенонові лампи денного світла, сонячні промені, комп’ютерний монітор і т. д.;
- короткозорість;
- цукровий діабет;
- артеріальна гіпертензія;
- ожиріння;
- куріння;
- використання деяких лікарських препаратів.
Під дією причинних факторів в патологічний процес звичайно втягуються обидва ока, причому спочатку уражається одне око, а потім і інший. Порушення кровообігу в сітківці призводить до компенсаторному утворення нових судин, однак вони мають тонкі стінки. Все це супроводжується їх розривом і крововиливами, що переходить у жовте пляма. З часом це призводить до пошкодження рецепторного апарату, а це є фоном для повної і незворотної втрати зору.
Клінічні прояви
Важливо! Клінічні прояви макулодистрофії розвиваються не відразу, а поступово – у міру прогресування патологічного процесу.
Основні симптоми захворювання:
- виникнення труднощів при читанні і впізнавання людей;
- затуманення зору;
- спотворення зображень (з рівних вони стають зігнутими);
- поява темного плями перед очима;
- болючість в оці не характерна;
- при відсутності лікування патологічний процес прогресує, призводячи практично до сліпоти;
- відсутність контрастності зображення;
- порушується колірне сприйняття;
- з’являється пелена перед очима.
Діагностичний пошук
На підставі клінічної картини офтальмолог без праці виставляє попередній діагноз макулодистрофії. Подальша діагностика спрямована на його підтвердження.
З цією метою показано наступне обстеження:
- офтальмоскопическое, яке дозволяє розглянути стан очного дна;
- ангіографія судин сітківки;
- сітка Амслера дозволяє оцінити рівень спотворення.
Лікувальна тактика
Лікування макулодистрофії залежить від її виду. Так, при сухій формі захворювання може знадобитися тільки динамічне спостереження. Однак, при прогресуванні змін показано проведення лазерної терапії. Вона дозволить коагулювати новоутворені судини, які відрізняються великою крихкістю, будучи причиною крововиливів у жовте тіло.Лазерна терапія проводиться малими дозами і короткими курсами.
При вологій формі захворювання показане негайне лікування. З цією метою використовується фотодинамічна терапія з введенням препарату Визудин. Цей препарат призводить до склеювання новоутворених судин без ушкодження клітин сітчастої оболонки ока. Для посилення коагулирующего дії Визудина показано його поєднання з лазерною терапією. Одержуваний терапевтичний ефект зберігається протягом 12-18 місяців, але для контролю за перебігом патологічного процесу показано динамічне спостереження офтальмолога.
Останній фармакологічної розробкою є препарат Ранибизумамб. Він надає аналогічну дію на новостворені судини. Терапевтичний результат помітний вже після першої ін’єкції. Однак лікування повинно тривати протягом 2 років, при цьому в рік робиться 5 ін’єкцій цього препарату.
Профілактичні заходи
Профілактика макулодистрофії заснована на наступних принципах:
- використання сонцезахисних окулярів;
- дотримання правил ергономіки при роботі за комп’ютером;
- контроль над основними параметрами, які можуть призводити до ураження судин, а саме рівень холестерину, цукру в крові, артеріального тиску;
- регулярне відвідування офтальмолога особами похилого віку;
- відмова від шкідливих звичок, особливо паління;
- використання галогенових ламп;
- світло має падати не в очі, а на аналізований об’єкт;
- замість тривалого читання варто віддавати перевагу аудіокниг;
- достатній вміст у харчовому раціоні овочів, фруктів і зелені;
- періодичний прийом вітамінів для очей.
Таким чином, макулодистрофія є серйозним патологічним процесом, який легше попередити, ніж лікувати. Лікувальна тактика залежить від виду захворювання – суха чи волога макулодистрофія. Остання є найбільш небезпечною.