У сучасній офтальмології найпоширенішими діагнозами є короткозорість і далекозорість, які характерні для пацієнтів всіх вікових категорій. Обидва захворювання пов’язані з порушеною гостротою зору, тільки в першому випадку чітко видно наближені об’єкти при розсіяних віддалених предметах, а в другому – порушена гострота близького бачення. Так чи інакше, обидва недуги вимагають негайного лікування, основою якого є корекційні оптичні пристосування.
Зміст
- 1 Особливості клінічної картини
- 2 Етіологія захворювань
- 3 Головні відмінності
- 4 Ефективне лікування
Особливості клінічної картини
Щоб у майбутньому уникнути захворювань, важливо знати, як виникають короткозорість і далекозорість. Отже, що відбувається в оптичній системі? При першому діагноз зображення не потрапляє на сітківку ока, в результаті чого стає розмитим і нечітким. Спостерігається наступна закономірність: чим більше заломлення променя, тим гірше стає картинка – виникає необхідність в носінні корекційних лінз.
Що стосується другого захворювання, то тут переважає дещо інша клінічна картина: далекі предмети фокусуються безпосередньо на сітківці ока, а ближні – над сітківкою, знову-таки роблячи зображення розмитим. Знову необхідно купувати корекційні лінзи, однак важливо акцентувати увагу на тому, що від відстані чіткого бачення предметів залежить необхідний показник діоптрій.
Важливо! У медичній практиці відомі клінічні картини, коли прогресують короткозорість і далекозорість одночасно, але такі випадки зустрінеш нечасто. Лікування ускладнюється порушеним заломленням променів, потребує виконання спеціальних вправ і процедур, а також не залишає шансів відмовитися від шкарпетки оптики.
Етіологія захворювань
Основні причини короткозорості і далекозорості до кінця не з’ясовані, проте офтальмологи відстежили певну закономірність, яка дозволяє судити про етіології патологічного процесу.
Отже, першому захворювання можуть передувати такі аномалії організму:
- анатомічні особливості очного яблука (подовжена форма);
- зміна кривизни кришталика, рогівки;
- травмування ока зі зміщенням кришталика;
- вікові особливості;
- систематичне перенапруження очей.
Відразу варто уточнити: якщо вчасно звернути увагу на проблему, то хвороба при грамотно підібраній терапії можна остаточно усунути, повернути колишню гостроту зору і позбутися корекційних лінз. Якщо цього не зробити, прогресуючий спазм акомодації тільки погіршує перебіг захворювання, провокує ускладнення.
Другого захворювання передують такі стани організму:
- вкорочене очне яблуко, як спадковий фактор;
- вікова деградація сітківки.
У новонародженого віці практично всім немовлятам характерна гіперметропія, проте вже до 4 – 5 місяця життя ця проблема зникає, зір отримує потрібну гостроту. Якщо цього не сталося, діагностика з адекватно підібраними лікуванням повинні відбуватися негайно. Також цей діагноз прогресує в старечому віці, коли сітківка ока остаточно стоншується.
Головні відмінності
Основні відмінності далекозорості і короткозорості полягають у довжині заломлення променя.
Якщо говорити детальніше, то виходить:
Щоб детальніше охарактеризувати переважаючий діагноз, можна почитати вікіпедію: короткозорість і далекозорість також описуються в її змісті, дозволяючи пацієнтові припустити правильний діагноз. Остаточно визначити недуга може досвідчений офтальмолог, також він повідає всім зацікавленим особам, чим відрізняється короткозорість від далекозорості.
Ефективне лікування
Зображення того, що бачить людина при короткозорості і далекозорості, знайти нескладно. І якщо ви сприймаєте світ так, як там описано, пора на прийом до лікаря. Уточнити діагноз нескладно, для цього досить просто відвідати вузькопрофільного спеціаліста. Відомі й інші, більш прогресивні методи, як визначити короткозорість або далекозорість, які задіють інноваційне медичне обладнання і навіть комп’ютерну техніку.
Лікування індивідуальне, а призначається тільки після детальної діагностики. Корекційні лінзи при далекозорості і короткозорості – обов’язкова складова інтенсивної терапії, однак передбачені й інші методи підвищення гостроти зору.
При проблемах близького бачення доречні спеціальні вправи, які тренують м’язи очей, пригнічують спазм акомодації. У разі втраченого дальнього бачення особливо доречні вправи Бейтса, які повертають м’язам тонус.
У будь-якому випадку, якщо не звертати уваги на хворобу, короткозорість переходить в далекозорість, причому мають місце вже ускладнені клінічні картини.
