Дистрофія (або витончення) сітківки включає в себе різні порушення зору, які починають відбуватися в системі судин і нервових клітинах очі. Захворювання може виникнути самостійно або бути наслідком інших хвороб. Дистрофія може спочатку протікати абсолютно без будь-яких симптомів, а це дуже небезпечно, оскільки вона здатна призвести до втрати зору.
Зміст
- 1 Хто в групі ризику?
- 2 У чому причини захворювання?
- 3 Яких видів буває дистрофія сітківки?
- 4 Які симптоми супроводжують захворювання?
- 5 Як діагностується хвороба?
- 6 Як лікувати?
- 7 Профілактичні заходи
Хто в групі ризику?
Витончення сітківки більш властиво людям, починаючи з 50-річного віку. Але периферична дистрофія можлива в будь-якій віковій групі, і навіть у дітей. Найчастіше цим захворюванням страждають жінки. Люди з короткозорістю, а також страждають захворюваннями судин, гіпертонію і діабет входять у групу ризику. Цієї хвороби більше схильні люди, що мають білу шкіру і блакитну радужку очей. Сітківка стоншується і у тих людей, хто страждає ожирінням, курить, неправильно харчується і стикається з великою кількістю стресів.
У чому причини захворювання?
Причини виникнення цієї хвороби діляться на загальні і місцеві. До загальних причин належать різні захворювання:
- гіпертонія;
- цукровий діабет;
- атеросклероз;
- хвороби нирок;
- хвороби інфекційного характеру;
- ревматоїдний артрит;
- грип.
Місцеві причини виражені в:
- короткозорості;
- травмах очей;
- запальні захворювання очей.
Важливо! Дистрофія передається у спадок, тому діти, народжені в сім’ї, де у когось є дане захворювання, повинні частіше обстежити очне дно у окуліста.
Яких видів буває дистрофія сітківки?
Вона може бути спадковою або набутою. Спадкова підрозділяється на:
- пігментну – порушується зір у сутінках;
- точково-білу – в основному, з’являється ще в дитинстві, а з віком хвороба прогресує.
Набута хвороба пов’язана з віковими змінами в сітківці, тому такий вид дистрофії ще називають «старечої дистрофію». Виникає вона після 60-річного віку і може протікати на тлі вікової катаракти. Придбана дистрофія ділиться на:
- периферичну – з’являється при травмах або запальних захворюваннях ока, а також при короткозорості;
- центральну – зміни в сітківці пов’язані з місцем чіткого бачення.
Також центральна дистрофія може бути у двох формах:
Які симптоми супроводжують захворювання?
При різних видах дистрофій можуть мати місце різні симптоми. Наприклад, периферична довго протікає без симптомів, а перші з них проявляються при розриві сітківки: можливо миготіння «мушок» і виникнення світлових спалахів.
При макулярної дистрофії у хворих спотворюються прямі лінії, а з поля зору випадають деяких ділянки. Симптоми, які можуть бути характерні для багатьох видів даного захворювання, є наступними:
- знижується гострота зору;
- виникають складності з орієнтацією при поганій освітленості або в темний час доби;
- змінюється сприйняття кольору;
- виникають помутніння в очах;
- погіршується периферичний зір;
- перед очима миготять чорні точки.
Як діагностується хвороба?
Діагностика здійснюється наступними способами:
- досліджується очне дно;
- вимірюється внутрішньоочний тиск;
- визначається гострота зору;
- оцінюється зорове поле і кольоросприйняття;
- виконується тривимірний знімок (шляхом оптичної когерентної томографії);
- здійснюється електрофізіологічне дослідження для виявлення стану нервових клітин і зорового нерва;
- здійснюється УЗД.
Як лікувати?
Лікування цієї хвороби залежить від виду та ступеня її прогресування. Але повністю відновити гостроту зору при використанні будь-якого методу лікування практично неможливо. Якщо захворювання на початковій стадії, то використовуються препарати для розширення судин, кортикостероїди, ангіопротектори, вітамінні комплекси і засоби, що дозволяють зміцнювати кровоносні судини.
До фізичних методів лікування можна віднести:
- електрофорез;
- мікрохвильову терапію;
- вплив ультразвуком;
- лазерну коагуляцію.
Найбільш ефективним методом вважається лазерна коагуляція, застосовувана в якості профілактичного засобу проти відшарування сітківки. Також широко застосовуються фотодинамічна терапія і препарат Анти-VEGV, які гальмують дегенеративний процес. Деяким хворим показана операція, яка має на меті відновити кровопостачання сітківки, або операція, що запобігає скупчення рідини в сітківці.
Важливо! В домашніх умовах для лікування можна застосовувати «окуляри Сидоренко», які надають комплексну дію на очі, включаючи пневмомасаж.
Народна медицина пропонує такі засоби для лікування:
Також гарні для очей часникові настої, мед, кориця, морська капуста, які потрібно вживати в їжу.
Профілактичні заходи
Профілактика включає в себе наступні заходи:
- щорічний огляд у офтальмолога;
- здорове харчування з достатньою кількістю вітамінів;
- лікування супутніх захворювань;
- виконання спеціальних вправ для очей;
- дотримання помірних навантажень.
Нас оточує стільки прекрасного! Тому не позбавляйте себе можливості споглядати навколишній світ у яскравих фарбах – бережіть свої очі змолоду.