Атрофія зорового нерва: причини, симптоми, методи лікування

Атрофія зорового нерва або оптична нейропатія – захворювання, що характеризується деструкцією нервової тканини з наступною заміною її на сполучну. Паралельно відбувається закупорка дрібних кровоносних судин, які повинні забезпечувати трофіку нервового волокна. Офтальмологи відзначили, що захворювання останнім часом однаково часто можна зустріти у людей різного віку, починаючи з дитячого.

Важливо! Атрофія зорового нерва небезпечна появою високого ризику розвитку невиліковної сліпоти.

Зміст

• 1 Причини розвитку та класифікація захворювання
• 2 Симптоматика оптичної нейропатії
• 3 Методи діагностики
• 4 Методика лікування і профілактики оптичної нейропатії

Причини розвитку та класифікація захворювання

У багатьох випадках розвиток оптичної нейропатії зумовлена протікають в організмі патологічними процесами різної етіології. Основними причинами цього захворювання є:

• генетична схильність;
• вроджені аномалії розвитку і патології зорової системи;
• різні захворювання очей – патології судин сітківки, зорового нерва, короткозорість, увеїти, глаукома, ретиниты;
• інтоксикаційні пошкодження – в якості токсичних речовин виступають нікотин, сурогати алкоголю, хінін;
• захворювання вірусної етіології – ГРВІ, грип, кір, краснуха, герпес;
• патології ЦНС – абсцеси, менінгіти, енцефаліти, пухлини, травми, розсіяний склероз, сифіліс;
• захворювання серцево-судинної системи, гіпертонія, ішемія, великі швидкі крововтрати;
• важкий авітаміноз, тривалі дієти, голодування.

Вроджена атрофія зустрічається в разі, якщо дитина народилася з акроцефалией, мікро чи макроцефалией, хворобою Крузона або різними спадковими синдромами.

У 20 пацієнтів з 100 етіологію цього захворювання з’ясувати не вдається.

Класифікацію атрофії зорового нерва проводять за часом прояву – проста (первинна або вроджена) і вторинна (розвивається після перенесеного захворювання); за обсягом ураження – часткова та повна; за характером перебігу – стаціонарна або прогресуюча; по розповсюдженню – одне або двох стороння.

Симптоматика оптичної нейропатії

Важливо! Основним симптомом захворювання є втрата зору, яку неможливо відкоригувати за допомогою лінз або окулярів.

Причому при різних формах хвороби гострота зору знижується по різному. При прогресуючій формі процес втрати зору йде з різною швидкістю, але завжди поступово, дуже часто він закінчується повною сліпотою, терміни розвитку якої залежать від спровокувала хвороба причини і займають від 2-3 днів до декількох років. При закінченою або частковій формі захворювання зниження рівня гостроти зору зупиняється на певному етапі.

Звуження полів зору, яке часто супроводжує зниження гостроти, може мати різну вираженість від зникнення бічного до розвитку тунельного зору, при якому пацієнт бачить немов крізь трубу або тунель. З інших ознак хвороби можна відзначити появу темних плям перед очима, больові відчуття при русі очей, зникнення назальної або скроневої половини поля зору.

Методи діагностики

Щоб призначити адекватне лікування необхідно провести ретельне обстеження для визначення причин розвитку атрофії зорового нерва. До основних методів діагностики відносяться:

в першу чергу необхідно встановити всі захворювання, якими страждає пацієнт, визначити не було контакту з токсичними речовинами, які медикаментозні препарати приймає людина, чи є в нього шкідливі звички і з’ясувати, немає чи симптомів ураження головного мозку;

огляд дна ока через зіницю, який для цієї процедури розширюється за допомогою спеціальних очних крапель;

перевірка рівня зниження гостроти зору;

проведення сферопериметрии, що дозволяє обчислити границі полів зору;

оцінити правильність сприйняття кольорів;

проведення комп’ютерної периметрії, завдяки цій процедурі фахівець може з’ясувати, який саме ділянка зорового нерва вражений;

характер кожного ушкодження можна визначити за допомогою видеоофтальмографии;

необхідно зробити краниографию (рентгенівський знімок голови) і прицільне рентгенівське дослідження області турецького сідла дозволить виключити патології, пов’язані з обмеженням нерва;

використання комп’ютерної томографії та МРТ мозку допоможе визначити причину розвитку такої патології;

при необхідності проводиться доплерографія судин головного мозку і сітківки.

Для виключення захворювань, обумовлених патологією ЦНС, необхідно пройти консультацію у невропатолога, невролога або нейрохірурга.

Діагностування вродженої атрофії зорового нерва найчастіше відбувається під час планового огляду у офтальмолога в 2-3 місяці, а не під час народження, як багато хто інші захворювання очей.

Методика лікування і профілактики оптичної нейропатії

Основна небезпека атрофії зорового нерва полягає в тому, що пошкоджені волокна відновити, на жаль, не вдасться. При призначенні лікування упор робиться на зняття набряклості, купірування запального процесу, поліпшення трофіки і кровообігу, підвищення провідності в тих волокнах, які починають руйнуватися, але ще функціонують .

Це важливо! Необхідно враховувати те, що атрофія не є самостійним захворюванням, в більшості випадків це синдром, що розвивається на тлі хвороби, якимось чином зачіпає зоровий апарат, тому будь-яку терапію необхідно починати з усунення причини, що викликала деструкцію волокон зорового нерва.

Дуже важливо розпочати терапію своєчасно, оскільки навіть незначне зволікання може призвести до повної втрати зору. Якщо причина захворювання була усунена своєчасно (до того як почався деструктивний процес в нервових волокнах), то відновлення функціонування зорового нерва (при проведенні адекватної терапії, спрямованої на відновлення структур дна ока і зору) займає час від 2-4 тижнів до декількох місяців.

Незважаючи на те, що терапія займає тривалий час ефект від неї може бути виражений досить слабко, а може бути відсутньою взагалі. В першу чергу необхідно виявить і вилікувати основне захворювання, на тлі якого розвивається оптична нейропатія, потім призначаються медикаментозні препарати у вигляді очних крапель, ін’єкцій, таблеток і електрофорезу. Комплексна терапія націлена на наступні процеси:

для нормалізації кровообігу в дрібних судинах, функцією яких є трофіка нерва – призначаються антикоагулянти (Тиклид, Гепарин), засоби розширюють судини (Еуфілін, Нош-па, Трентал);

для прискорення процесів метаболізму і відновлення порушених структур нервової тканини – стимулятори біогенного походження (Торфот, Екстракт алое, Склоподібне тіло), вітаміни (В1, В2, В6, Аскорутин), імуностимулюючі засоби (настоянка Элеутеракокка або Женьшеню), ферментні препарати (Лідаза, Фібринолізин), з амінокислот призначається глютамінова;

стимуляцію метаболізму і розсмоктування вогнищ ураженої тканини –забезпечують Фосфаден і Пірогенал;

для купірування запалення використовують глюкокортикостероидные препарати;

поліпшення роботи ЦНС досягається за допомогою Церебролізину, Ноотропил, Фезама, Кавінтону.

Перед прийомом будь-яких препаратів необхідно проконсультуватися у лікаря і пройти ретельне обстеження, фахівець повинен підібрати комплексну терапію грунтуючись на причини виникнення захворювання, його форми, тяжкості перебігу, стан здоров’я пацієнта. Засоби народної медицини можна приймати тільки в якості супутньої терапії після консультації з лікарем, оскільки за той час, який витрачено на самолікування в зоровому нерві можуть розвинутись ушкодження, що не підлягають відновленню.

Профілактика захворювання полягає у своєчасному адекватному лікуванні захворювань, які можуть стати причиною його розвитку і регулярних планових оглядах у офтальмолога.