Його нерідко застосовується і для усунення супутніх гострій стадії проявів, щоб перевести її в хронічну, коли виникає необхідність в оперативному лікуванні.
НВПС різних поколінь призначаються в лікуванні геморою, незважаючи на значну кількість побічних реакцій.
Диклофенак при геморої набуває особливого значення, тому що у нього є кілька лікарських форм, розроблених фармацевтичною промисловістю.
Вони дозволяють використовувати активна речовина у складі препарату для місцевого застосування без особливих наслідків.
Зміст:
- 1 Характер проблеми та можливі шляхи вирішення
- 2 Лікарські форми і дія препарату
- 3 Для чого застосовуються медикаментозні засоби
- 4 Показання до застосування
- 4.1 Диклофенак свічки при геморої
- 4.2 Диклофенак: мазі і гелі
- 4.3 Диклофенак: таблетки й уколи
- 4.4 Диклофенак при геморої: при яких станах
- 5 Протипоказання до застосування
- 6 Корисне відео
Характер проблеми і можливі шляхи вирішення
Геморой – найпоширеніше захворювання, що виникає в організмі людини під впливом негативних факторів, ендогенних і екзогенних.
У сучасної медицини немає достовірного пояснення, чому хвороба виникає в кожному конкретному випадку, але зате точно помічені провокують причини.
Гемороїдальні вени, наполняющиеся кров’ю для полегшення роботи сфинктеральных м’язів при виведенні з організму природних відходів через пряму кишку, розтягуються і утворюють гемороїдальні шишки.
Вони можуть дислокуватися в околоанальном просторі або всередині організму.
Внутрішній або зовнішній геморой діагностується за місцем розташування патологічних утворень.
Імовірно на розвиток негативного процесу впливають:
- неправильне харчування, нездоровий спосіб життя (шкідливі звички);
- сидячий спосіб життя і хронічні захворювання органів системи травлення;
- патологічний стан венозних судин;
- спадкові фактори, або непомірні фізичними зусиллями;
- пологи і вагітність;
- постійні розлади травлення;
- патологічні дефекації перманентного перебігу;
- стресові стани і емоційна нестабільність, які призводять до порушень нервових імпульсів.
На початкових стадіях захворювання досить легко усувається, коли звернення до лікаря відбувається своєчасно, і в лікуванні застосовується комплексний метод.
Чим значніше прогресує патологічний процес, тим важче впоратися з проблемою методами консервативної терапії.
Розвиток хвороби стає природним продовженням нездорового способу життя, неуважності до власного здоров’я і відсутності належного лікування геморою.
Диклофенак при геморої застосовується, як засіб усунення негативних симптомів та лікування запалення.
Його використовують і в консервативних методах, і для підготовки пацієнта до оперативного лікування патології.
Лікарські форми і дія препарату
Активна діюча речовина медикаментозних засобів – диклофенак натрію, стало терміном для назви будь-якого препарату, в якому воно присутнє.
Нестероїдні протизапальні препарати, до яких відноситься і Диклофенак використовуються не тільки в лікуванні судинних патологій, хірургії і травматології.
Його широко застосовують і в інших галузях медицини – офтальмології, неврології, гінекології та проктології.
Лікарські форми з диклофенаком натрію широко відомі серед пацієнтів, і часто призначаються у складі комплексного лікування різних патологій.
В аптеках можна зустріти різні препарати з такою назвою:
- таблетки для перорального застосування, що застосовуються при гострому больовому симптомі і розвитку ускладнень;
- розчин для ін’єкцій в ампулах, (для тих же потреб, що і таблетки, але надає більш швидке дію, особливо при внутрішньому введенні в область патології;
- свічки Диклофенак (супозиторії для симптоматичного лікування ректального простору);
- мазь Диклофенак і однойменний гель для місцевого застосування в ураженій області (суглобовий, околоанальной тощо);
- офтальмологічні краплі, які призначаються при деяких очних патологій.
Будь-який лікарський засіб Диклофенак при геморої знаходить область використання, але необхідність застосування, завжди продиктована стадією і формою захворювання.
Таблетки, супозиторії та уколи показані при лікуванні патології на значних стадіях і в період загострення при хронічному і гострому внутрішньому геморої, а мазі і гелі ефективні при гемороїдальних шишках в області анального отвору.
Для чого застосовуються медикаментозні засоби
Використання препарату з однойменною чинним активною речовиною, засноване на інтенсивних терапевтичних ефектах, для отримання яких і призначаються нестероиды.
Медикаментозні засоби, які відносяться до цієї лікарської групи, здатні одночасно робити кілька доброчинних дій.
Це і стало підставою для використання їх при лікуванні геморою. Призначаючи НВПС з диклофенаком натрію, лікар-проктолог домагається наступних результатів:
- усунення больових відчуттів;
- зняття спека і набряклості за рахунок зменшення інтенсивності запального процесу;
- перешкоди агрегації тромбоцитів і виникненню тромбування судин склеєними кров’яними частками;
- запобігання появи і розвитку вільних радикалів, які і викликають пошкодження на клітинному рівні.
У проктології препарати з диклофенаком натрію застосовують і для запобігання реакцій гіперчутливості, які неминуче виникають при гострому і хронічному процесі у венозних утвореннях.
Незважаючи на наявність численних побічних ефектів від прийому нестероидов, користь, яку вони приносять, робить їх затребуваним засобом в лікуванні геморою.
Показання до застосування
Тривалість і доцільність використання лікарських засобів під загальною назвою Диклофенак, визначається проктологом з урахуванням стану хворого.
На різних стадіях геморою можуть використовуватися різні лікарські форми, розроблені з урахуванням можливих аспектів застосування:
Диклофенак свічки при геморої
Призначаються лікарем для пригнічення процесу інгібування циклооксигенази. Паралельно з цим, активна діюча речовина стимулює вироблення простагландинів, що знижують запалення.
Воно сприяє виробленню арахідонової кислоти, яка і заважає процесу тромбування венозних судин.
Супозиторії, введені ректально, в області прямої кишки застосовують не тільки для лікування геморою, але і при патології кишечника і травної системи, як засіб знижує ексудацію і перешкоджає проліферації тканин.
Використання свічок обмежує кишкові запалення (особливо, в області прямої кишки), біль в анальному отворі і ректальному просторі.
Тому супозиторії показані при різних формах та стадіях геморою, призначаються для усунення гострих симптомів перед проведенням оперативного лікування.
Диклофенак: мазі і гелі
Мазь та гель трохи розрізняються по консистенції, але сфера застосування цих лікарських засобів поширюється тільки на лікування зовнішнього геморою.
Вони можуть бути частиною комплексного лікування, на 3 і 4 стадії геморою, якщо захворювання прийняло комбіновану форму, і шишки присутні на зовнішньому і внутрішньому просторі.
Гель, на відміну від мазі, більш жирної по консистенції, не залишає слідів на одязі, і його можна вводити в анальний отвір, для пом’якшення симптоматики, нанесеним на тампони і спонж.
Застосування мазі обмежено 2 разами в день, а курс лікування триває не більше тижня.
Диклофенак: таблетки й уколи
Таблетки і уколи застосовуються як монопрепарат при внутрішній формі, так і в комбінованому лікуванні в поєднанні з мазями або супозиторіями.
Ін’єкція може проводитися дорослій людині не частіше 1 рази в добу, денний кількість препарату в таблетках становить не більше 2-3 разів на добу або 100-150 мг.
Курс прийому перорального кошти не триває понад 5 днів, потім настає звикання і зниження одержуваного ефекту.
До того ж, препарати цієї групи викликають побічні дії, і можуть бути протипоказані при супутніх патології травної системи.
При загрозливих станах лікар може призначити таблетки та ін’єкції одночасно, але їх відміняють при негативних проявах і практикують такий варіант короткі терміни.
Для лікування переважно намагаються використовувати місцеві засоби (мазі або гелі) або свічки і супозиторії вводять в анальний отвір, які здатні вплинути і на внутрішні прояви хвороби.
Місцеві ліки не викликають звикання, надають швидкий терапевтичний ефект і дають хороший результат вже після першого призначеного курсу.
Якщо виникає потреба в повторному застосуванні, тривалість перерви визначає проктолог, виходячи, в кожному конкретному випадку, з стадії хвороби і стану організму пацієнта.
Диклофенак при геморої: при яких станах
Застосування Диклофенаку для лікування геморою показує оптимальні результати і стало поширеною практикою.
Клінічні дослідження визначили етапи, на яких дія активної речовини препаратів диклофенаку натрію, надає найбільший ефект.
Для призначення лікарських засобів показанням вважається геморой в наступних станах:
- наявність спека і запалення в анусі;
- набряку м’яких тканин околоанального простору;
- запаленні гемороїдальних шишок і розвитку варикозного розширення вен кишечника;
- ризик виникнення тромбування венозних утворень;
- застій венозної крові в близько розташованих судинах;
- наявність запаленого ексудату в гемороїдальних шишках;
- реакції гіперчутливості.
Подібні симптоми можуть бути присутніми на будь-якій стадії розвитку геморою. Призначення Диклофенаку сприяє швидкому та ефективному їх усунення.
Такий терапевтичний протокол застосовується і в попередній підготовці операції, і в ході традиційного консервативного лікування.
Протипоказання до застосування
Використовувати препарати, які відносяться до групи нестероїдних протизапальних засобів, ні в якому разі не слід без лікарського призначення.
Самолікування може привести не тільки до звикання і побічних ефектів, але й до погіршення патологій, які вже є в організмі.
Проктолог рекомендує Диклофенак тільки при відсутності протипоказань, в число яких входять:
- періоди загострення хронічних захворювань ШКТ;
- присутність виразкових і ерозивних процесів у шлунку і кишечнику;
- наявність у хворого бронхіту з астматичним компонентом або носових поліпів;
- хвороби системи кровотворення та порушення згортання крові;
- ниркова та печінкова недостатність;
- індивідуальна непереносимість ДАВШИ, (або одного з компонентів), у складі лікарського засобу;
- вагітність і лактація, дитячий вік (до 6 років).
Призначення Диклофенаку здійснюється з обережністю і при інших негативних станах (хронічної серцевої недостатності, аутоімунних захворюваннях, визначених післяопераційних періодах тощо).
Тому розгляд питання про застосування медикаментозного засобу в будь-якій лікарській формі має здійснюватися з урахуванням усіх складових, тільки лікарем.
