Зараз ринок малої присадибної техніки пропонує велику кількість снігоприбирачів, як у вигляді навісного обладнання до мотоблоків, так і у вигляді повністю окремого механізму, оснащеного силовою установкою.
Зміст
- 1 Снігоприбирач з бензопили Урал своїми руками
- 1.1 Переваги і недоліки
- 2 Рама, силова установка
- 3 Шнек, корпус шнека, привід
Снігоприбирач з бензопили Урал своїми руками
Якщо добре подивитися на конструкцію будь-якого снігоприбирача, то там нічого складного немає, а значить його можна виготовити і самому, маючи в господарстві лише необхідні матеріали та інструменти. Знадобиться також і силова установка. Багато умільці змогли в якості рушія для саморобного прибиральника пристосувати двигун від радянської бензопили «Урал».
Переваги і недоліки
Пару позитивних моментів саморобному снігоприбиральник, зробленим з бензопили «Урал»:
- Вартість виготовлення такого агрегату обійдеться в рази дешевше, ніж придбання заводської моделі снігоприбирача, навіть якщо доведеться купувати б/у бензопилу;
- Продуктивність снігоприбирача з двигуном від бензопили «Урал» не особливо буде поступатися цим показником заводської моделі;
- Практично всі інші елементи снігоприбирача виготовляються з підручних матеріалів – відрізків труб, листів і відрізків тонкого заліза.
Основним недоліком, яким володіє саморобний снігоприбирач на базі бензопили, і з-за чого він поступається заводським моделями, та й то не всім – це відсутність механізму, що забезпечує самохідне рух цього снігоприбирача, його доводиться штовхати перед собою, що не особливо легко.
Але в цілому, саморобний агрегат вартий уваги, оскільки може значно заощадити гроші і полегшити прибирання снігу.
Фото саморобного снігоприбирача з бензопили Урал
Рама, силова установка
Отже, далі опишемо конструкцію снігоприбирача з бензопили Урал виготовленого своїми руками. Основою снігоприбирача є рама, до якої будуть кріпитися всі елементи, вона також буде виконувати роль візки.
Зварювати раму краще з труб невеликого діаметру. Відрізки труб, які будуть розташовуватися поздовжньо щодо самого агрегату, будуть ще й полозами, з допомогою них снігоприбирач буде рухатися по снігу. Тому краї цих відрізків, які будуть знаходитися попереду краще зрізати під кутом, а отвори заварити, щоб сніг не набивався в труби.
З двох відрізків труб, які будуть розташовуватися подовжньо, і двох відрізків, розташованих поперечно, зварюється рама. Поперечки в даному випадку потрібні для закріплення на них двигуна, тому одна повинна розташовуватися на задньому краю поздовжніх смужок, а друга поперечина приблизно в 200 мм від першої.
Відстань між поздовжніми смужками не повинно перевищувати 700 мм. тобто, рама формується у вигляді букви П, але з двома поперечинами.
Силова установка використовується від радянської бензопили тому, що крутний момент у неї не дуже великий, зате хороше тягове зусилля. Вся бензопила не знадобитися, тому потрібно витягти мотор з рами. Далі його потрібно трохи переробити. На місце приводної зірочки ланцюга бензопили потрібно встановити приводну малу зірочку від мотоцикла «Восход», «Мінськ». Її можна просто приварити до зірочці бензопили, попередньо її отцентрировав.
Фото готової силової установки
Шнек, корпус шнека, привід
Переходимо до робочих органів снігоприбирача Урал, а саме до шнека. Виготовляється він із відрізка труби невеликого діаметру. Можна також використовувати будь-які вали довжиною до 80-850 мм. Важливою умовою є підбір підшипників для валу. Така довжина валу потрібна для забезпечення приводу його, який буде розташовуватися за межами корпусу.
Далі з листового металу товщиною 2-3 мм потрібно вирізати 4 кола із зовнішнім діаметром 300 мм. В цих колах вирізують отвори діаметром 220-230 мм. Далі наявні диски з одного боку розрізаються і в місці розрізу диск розтягується, формуючи подобу витка пружини. Зробити це треба з усіма 4 заготовками.
Потім потрібно вирахувати центр валу з урахуванням відрізка, який буде використаний під привід. По центру вала до нього потрібно буде приварити дві пластини довжиною 130 мм і шириною 150 мм. Вони повинні розташовуватися паралельно один одному. Ці пластини будуть лопатями для викиду снігу.
Заготовлені гвинтові стрічки приварюються з одного боку до лопат, з іншого боку до валу прилаштовують розпірки, до яких приварюються інші кінці стрічок. Розташувати стрічки потрібно так, щоб їх витки по руху прямували до центру. Тобто, з обох сторін від лопатей повинно розташовуватися по дві стрічки, встановлені паралельно і своїми витками прямували до центру. Причому вся ця конструкція по довжині не повинна перевищувати в довжину 700 мм інша частина валу відійде під привід.
Фото шнекового механізму саморобного снігоприбирача
Переходимо до корпусу. Робиться він з круглих боковин, які по діаметру повинні перевищувати шнек приблизно на 50-70 мм. Далі береться лист металу товщиною 1-1,5 мм. Він згинається по колу боковин, і приварюється до них, формуючи півколо. У боковинах по центру проробляються отвори, в які вставляється готовий шнек. З зовнішньої сторони боковин на вал одягаються підшипники, підтискаються до боковин і закріплюються, при цьому положення вала центрується. Для закріплення підшипників до боковин можна виготовити обойми, або ж просто приварити їх до боковин зовнішніми обоймами, але тоді конструкція буде нерозбірними.
Далі потрібно виготовити снегоотвод. Зробити його можна з відрізка алюмінієвої труби діаметром 150 мм і довжиною 100 мм, а також відрізків листового металу з яких потрібно буде сформувати короб. Відрізок труби буде основою снегоовода. Для її встановлення в корпусі шнека проробляється отвір потрібно діаметра, розташоване так, щоб воно було трохи позаду від лопатей шнека. В отвір вставляють відрізок труби і закріплюється в ньому болтовим з’єднанням, а вже до труби приєднується заготовлений короб.
На відрізок валу, відведений під привід надівається ведена задня зірочка від зазначених мотоциклів і закріплюється на ньому за допомогою зварювання.
Залишилося тільки зібрати воєдино конструкцію. Корпус разом зі шнеком ставиться на поздовжні елементи рами і приварюється до неї. На поперечки закріплюється силова установка, але так, що ведуча і ведена зірочки розташовувалися в одній площині. Для приводу буде використовуватися мотоциклетна ланцюг. Її натяг модно реалізувати двома способами: натяг за рахунок переміщення силової установки, але для цього потрібно забезпечити можливість подовжнього переміщення двигуна з можливістю його закріплення в будь-якій точці. Можна також реалізувати натяжну зірочку з болтовим кріпленням до корпусу шнека.
Залишається тільки до рами приробити ручку, зроблену і з труб, і на ручку вивести управління дросельною заслінкою двигуна.
Перед пробним пуском снігоприбирача, потрібно повірити всі з’єднання і упевнитися в тому, що шнек обертається легко і не чіпляється за елементи корпусу.
Відео огляд саморобного снігоприбирача з бензопили «Урал»:
