Зміст
- 1 Підготовка до підключення
- 2 Варіанти приєднання
- 3 Правила з’єднання контактів
Проста на перший погляд операція, пов’язана з тим, як підключити люстру, нерідко з самого початку створює певні складності. Особливо для людини, яка не дуже добре знайомого з електрикою. Адже найменша помилка, допущена при установці будь-якого електроприладу, робить його джерелом небезпеки, від ураження струмом до виникнення пожежі. Люстри нерідко бувають досить масивними, тому ненадійне кріплення їх до стелі може призвести до неприємних наслідків.
Підготовка до підключення
Освітлювальні прилади в основному продаються в розібраному вигляді, тому потрібно ретельно перевірити комплектність, відповідність різьби на всіх елементах, наявність інструкції, в якій обов’язково повинна бути зазначена схема підключення люстри. Не потрібно намагатися збільшити загальну освітленість, використовуючи лампи більшої потужності, ніж дозволені виробником. Матеріал деталей, перетин внутрішньої проводки можуть не витримати підвищеного навантаження, що викличе їх псування і ризик пожежонебезпечної ситуації. З цих же причин не варто купувати дешеві і низькоякісні вироби.
Перед тим як підключити люстру, необхідно забезпечити власну безпеку, відключивши на квартирному електрощитку потрібний автоматичний вимикач. Тепер потрібно розібратися з проводами на приладі і стелі. Зазвичай побутова розводка робиться в 2 проводу, 1 з яких фазовий, а інший нульовий. Якщо будинок відносно новий, то повинен бути і третій дріт, що забезпечує заземлення.
Для того, щоб їх розрізняти, існує загальноприйнята колірна класифікація. Нульовий провід зазвичай позначений жовтим або синім кольором, заземлюючий жовтим з зеленою смугою, а забарвлення фазного контакту може варіюватися від чорного або білого до червоного і блакитного.
Часто кабель може вміщувати кілька фазних проводів різного кольору. Цей варіант застосовується при підключенні світильників з різними режимами роботи.
На практиці маркування проводів використовується не завжди. Наприклад, практично у всіх будинках старої споруди зустрічається одноколірна ізоляція. У такій ситуації доведеться їх перевірити з допомогою мультиметра або індикаторної викрутки. Для цього кожен провід необхідно зачистити від ізоляції спеціальним пристосуванням або монтажним ножем (при використанні ножа потрібно постаратися не пошкодити жили). Потім потрібно розвести в кінці боку, щоб уникнути короткого замикання.
Після цього визначаються фазні і нульову контакти. При цьому і автомат в щитку, і вимикачі для люстри повинні бути включені (після перевірки проводів електрика відключається). Але і кольорова ізоляція проводів не гарантує правильність позначення, адже електромонтажники могли й помилитися при підключення будинку до енергопостачання. Тому в будь-якому випадку слід перевірити і позначити всі жили виходить з стельової плити кабелю.
Варіанти приєднання
Якщо з отвору в стелі виходять тільки 2 дроти (фаза і нуль), то на вимикачі повинна бути 1 клавіша. Найлегше, коли освітлювальний прилад має 1-3 ріжка, не розділених на групи, і всього 2 дроти. Питання про те, як підключити люстру, в цьому випадку не викличе труднощів. Потрібно під’єднати будь-який провідник на фазу, інший на нуль і закріпити прилад на стелі. Якщо від одноклавішного вимикача виходять 3 дроти для люстри, 1 з них є заземлюючим. Він з’єднується з подібним (жовто-зеленим) на світильнику, якщо такий є, або ж ретельно ізолюється і відводиться в сторону. Іноді виникає питання про те, як правильно підключити люстру до двухклавишному вимикача, якщо вона всього з 2 або 3 проводами. У цьому випадку 2 фази з стельового отвору скручуються між собою і приєднуються до будь-якого проводу для люстри. При цьому вимикатися освітлення буде одночасним натисканням 2 клавіш, а включатися будь-який з них. Інший варіант — одну з фаз заізолювати, другу — підключити до світильника. Тут робочої буде тільки 1 клавіша.
Багаторіжкові прилади зазвичай припускають різні варіанти включення освітлення. Скільки б не було ламп, підключення люстри до подвійного вимикача відбувається за одним принципом. Від кожного ріжка виходить по 2 дроти різного кольору, які необхідно розділити на 2 групи: фазні в одну, нульові в іншу. Останні (вони повинні бути синього або блакитного кольору) ретельно скручують і під’єднують до загального (нейтральному) контакту, що йде від вимикача. Фазні дроти діляться ще на 2 частини, які будуть регулюватися різними клавішами вимикача.
Люстри з 5 лампами зазвичай підключаються у співвідношенні 2 до 3, але зустрічається і 1 до 4. З 4 ріжками також може бути 2 варіанти — 2 плюс 2 або 1 плюс 3. А ось світильники з трьома лампочками функціонує тільки за принципом 1 плюс 2. Дроти, розділені на потрібні групи, скручуються і під’єднуються до відповідних контактів у стелі.
Існують люстри, мають власний перемикач режимів, тобто пульт дистанційного управління. В даному випадку підключення відбувається так само, як і з простим світильником з 2 проводами, навіть якщо прилад оснащений п’ятьма ріжками. Необхідно просто з’єднати фазні і нульові дроти від вимикача з будь-ким від люстри. Для забезпечення нормальної роботи такого освітлювального приладу настінний вимикач повинен завжди знаходитися у включеному положенні.
Правила з’єднання контактів
При роботі з електрикою важлива кожна дрібниця, тому всі проводи повинні з’єднуватися за існуючими правилами.
Поділяючи за групами, їх недостатньо тільки скрутити і надіти захисний ковпачок. Подібні скрутки через деякий час окислюються і починають грітися, тому їх необхідно пропоїти. Так буде гарантований надійний контакт надовго. При з’єднанні груп проводів від світильника з жилами кабелю, що йде від вимикача, за правилами потрібне використання клемних коробок. Зазвичай вони йдуть в комплекті з люстрою. Але при необхідності їх можна придбати в будь-якому будівельному відділі. У деяких конструкціях освітлювальних приладів об’єднання ламп буває попередньо виконано виробником. У такому разі потрібно лише закріпити прилад на стелі і з’єднати необхідні контакти.
