Пісні переробки для випускного вечора

Пісні переробки для випускного вечора

 

Випускний вечір,останній дзвінок у школі.Цей день пов’язує всіх школярів,і вчителів.Загальна урочиста лінійка,вручення дипломів,грамот,подяк.Звучать гарні пісні про школу.
Ми Вам пропонуємо гарні пісні-переробки до цього дня.
Вивчіть слова,фонограма і співаємо.Свято буде веселіше,і урочистіше.

Перероблені пісні на випускний вечір-бал. Пісні-переробки на випускний.
Українські і Російські
Ми сміємося тоді, коли в пору плакати,
Ми сміємося над чужими, зауважте, над чужими, а не своїми помилками.
Ми раді тому, що вчитель захворів, хоча — ні, не так Ми раді тому, що немає уроку, не розуміючи, що втрачаємо частину інформації, яку потім важко заповнити.
Ми, не роздумуючи, сприймали все погане, і розмірковували над тим, чи варто зробити щось добре, хороше.
Ми сміємося, сміємося над собою, і це, напевно, добре.
Ми молоді, ми навчимося сприймати хороше і відкидати погане.
Але не дай нам Бог розучитися сміятися.
Так взгрустнем ж і посміємося разом.
Ми починаємо !!!
__________________________________________________________
: Перероблена пісня для Останнього дзвінка «Розлука»

Ой, ви гой-єси, добрі молодці
Добрі молодці, та красні дівиці!
Ви навіщо ще у своїх рядах
Сиднем — сидючи, не виходьте.
Виходьте ж, не стесняйтеся,
Створимо хвалу на честь учительску
В честь учительску, в честь родительску…
Так воспомним всіх, так воспомним все…
___________________________________________________________
Академія: Перероблена пісня для Останнього дзвінка «За пивом»

У началке читали ми про колобка.
Про несформований блін.
Смішно було нам, не залишився поки
З лисицею він один на один.
З лисицею він один на один.
Тра-ля-ля-ля-ля-ля, ца-ца, зараз мораль:
Не можна довіряти всім підряд!
Довіряти, довіряти, ца-ца, тра-ля-ля-ля
Не можна довіряти всім підряд!

А от у третьому класі вчили віршик,
Там видно мова йшла про бобслей.
Хлопчик на санчатах заїхав у замет,
Не став олімпійцем, їй-їй.
Не став олімпійцем, їй-їй.
Тра-ля-ля-ля-ля-ля, ца-ца, зараз мораль:
То тренер у всьому винен!
Винен, винен, ца-ца, тра-ля-ля-ля
То тренер у всьому винен!

Три роки крокували з класу ми в клас.
Три роки у нас замість тата, замість мам,
Ви були як добрі феї для нас
Ми пам’ятаємо. Величезне спасибі вам.
Ми пам’ятаємо. Спасибі всім вам.
Тра-ля-ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля, ца-ца,
Ви були у нас замість мам!

Замість тата, замість мам, ца-ца, тра-ля-ля-ля
Ви були у нас замість мам!
Замість тата, замість мам, ца-ца, тра-ля-ля-ля
Величезне спасибі вам.
Подяка всім вам, ца-ца, тра-ля-ля-ля
Уклін наш низький вам усім!
Наш низький вам усім, ца-ца, тра-ля-ля-ля
Уклін наш низький вам усім!
Ца — Ца
___________________________________________________________

Колись першокласника-хлопчину,
Прийшов зі школи в перший раз,
Батьки запитали: «Як справи?
Сподобався тобі твій перший клас?»
«Сподобався, але це все деталі, –
Пожартував синку батькам у відповідь, –
Так що ж ви мені одразу не сказали,
І чому, скажіть, ви все життя приховували,
Що в школу ходять цілих десять років?»
А десять років пройшли швидше казки.
Хлопчисько озирнутися не встиг –
І немає вже учительській підказки,
І стерся до останньої крихти крейда.
Здані вчителям земні гори,
Туманності небесних Андромед,
Духовний образ Дядька Чорномора,
Штани з теореми Піфагора
І витіснив воду Архімед
___________________________________________________________

Гурченко: «Пісенька про гарний настрій»
Якщо Ви, спохмурнівши, вийдете з дому,
Якщо Вам не в радість настав день,
Краще забудьте про всі свої негаразди
І ширше посміхайтеся всім, кому не лінь.
Краще забудьте про всі свої негаразди
І ширше посміхайтеся всім, кому не лінь.
Ви відкиньте всі сумніви
Посміхайтеся всім навколо
Та гарний настрій
До Вас прийде, як найкращий друг.
Якщо вас зустрічає на порозі школи
Похмурі директор, завуч, педагог,
Ви своєю посмішкою з ними поділіться
Не йти ж похмурим педагогам на урок.
Ви своєю посмішкою з ними поділіться
Не йти ж похмурим педагогам на урок.
І посмішка, без сумніву
Раптом торкнеться добрих очей
Та гарний настрій
Не покине більше вас
Якщо я випадково не готовий до уроку
Або при відповіді пару виклопотав
Від моєї посмішки буде мало користі
Це я давним-давно, давним-давно зрозумів
Від його усмішки буде мало користі
Це він давним-давно, давним-давно зрозумів
Ми, на превеликий жаль
Розлучаємося назавжди
Благаємо Вас про прощення
Що пустували іноді
Ми благаємо Вас на колінах
Посміхніться, панове!
______________________________________________________________

10 чоловік на сцені на спині напис «АТЕСТАТ» буквально

Громадяни,
у мене
величезна радість.
Разулыбьте
співчутливі особи.
Мені
обов’язково
поділитися треба,
Радістю
своєю поділитися.
Я
сьогодні
дихаю як слон,
Хода
моя
легка,
І ніч промчала,
як чудовий сон.
Річна
ніч
коротка.
Я вовком би
вигриз
бюрократизм
До паперів
вшанування немає
До всіх
чортам
з матерями котися
Будь-який папірець,
але цю…
Я довго трудився,
я довго страждав
Я довго, наполегливо вчилася
Зубрив,
відповідала,
я всіх діставав
І ось результат:
вийшло!

Залишилося небагато,
залишилося трохи
Мрія жадана близько.
За вашу наполегливість,
любов,
пекельна праця
Вклонімося
всім ми вам
низько!
_______________________________________________________

Самоцвіти: Перероблена пісня для Останнього дзвінка «все життя попереду»

Колишеться дощ густою пеленою,
Закінчилося літо, вересень настав.
Останній годок знайомою стежкою,
Туди, де наш перший дзвоник продзвонив
Не треба засмучуватися, весь рік попереду,
Був рік попереду, тепер позаду
Тринадцятий рік стоїть білий дім
На Ясному проїзді будинок двадцять один
Одинадцять років ми прожили в ньому
Одинадцять найвеселіших годін
Не будемо засмучуватися, все життя попереду
Вся життя попереду, надійся і чекай.
Одинадцять років зустрічали нас Ви
І нам говорили прості слова,
І Ваш «Білий дім» для нас став рідним,
Царьова Ірина Володимирівна
Не треба засмучуватися, лише рік позаду
Лише рік позаду, що чекає попереду…
Лаяли часом Ви нас як могли,
Іноді другою хвалили Ви нас.
Нехай краще Ваш сміх частіше дзвенить,
Адже пам’ятати хороше треба зараз.
Не треба засмучуватися, нехай ми підемо
Нехай ми підемо, але, чекайте, прийдемо.
_______________________________________________________________

Ми
ламаємо
звичне русло,
Не будемо
сльози вичавлювати.
Сьогодні
свято
з відтінком смутку:
Будемо
про хороше
згадувати.
Ранній ранок,
тріщить будильник
Народ
в окрузі
прокидається.
Над вухом
ревмя-реве
мобільник
Моє
настрій
піднімається.
Хай живе ранок
хай живе сонце,
Хай живе
новий день.
Він буде
прожитий так,
як треба –
Геть
тугу і лінь!
_________________________________________________________________

«Ми бандито…»

Рано вранці колокольчико звенито зазыванто, oh, yes.
Ми до школи доходито, добеганто, опазданто, oh, yes.
Ми комп’ютери включанто, макінтоші загружанто, oh, yes.
Нас Олена Олександрівна коннектико учанто, oh, yes.
Нас Олена Олександрівна коннектико учанто, oh, yes.
Ми толпою в интернето заходито погулянто, oh, yes.
Ун моменто, ми складні приклади вычислянто, oh, yes.
І прикро нам быванто, що комп’ютер зависанто, oh, yes.
І тоді нам неодмінно наш учитель помоганто, oh, yes.
Ми успіхів і здоров’я їй від всієї душі желанто, oh, yes.
_________________________________________________________________

Увійшли ми в двадцять перше століття,
Яким ти будеш ?
Адже, щоб майбутнє знати,
Нам треба побувати в минулому.
Минулих років справи минулі,
Походи, бойові плани…
Скажіть, як же усвідомити
Закони попиту – предложенья ?
Скажіть, як передбачити
Валютний злету чи падіння ?
Крізь темряву століть ми всі крокували
І дещо запам’ятовували…
___________________________________________________________________

М. Дунаєвський, «Цирульник»

Дуже дивний предмет
Економіка є, або немає?
В світі краща ковбаса –
Набивай панчоху грошима
І бережи його в комірчині.
Це ви самі знаєте:
З них доступні дива.
Зізнаюся
Як люблю я вас, рідні,
Бакси, евріки рублі,
Єни, тугрики очманілі
Центи і копієчки мої
Є одна наука
Від неї ми зійдемо з розуму.
Дати, числа запам’ятовувати,
Що за чим відбувалося,
І коли все це було?
Пил століть припорошила,
Разом будемо згадувати
От блін
Дорогий Борис Михайлович,
Вам спасибі говоримо.
Наш рідний Борис Михайлович,
Як же добре нам було з ним.
Як легко усвідомлювати,
Що свої права треба знати.
Нас Ірина Єгорівна
Уму-розуму навчала,
Частина законів роз’яснила,
Про права нам говорила,
Сама в завучі пішла.
________________________________________________________

Однак
Ми свої права вчили,
І підковані тепер.
Перед нами привідкрили
У світ дорослих відкрили двері.
Перед нами привідкрили
У світ дорослих відкрили двері.

На всіх уроках між нами
Панували мир і благодать.
Як добре нам було з вами
І скільки ми змогли дізнатися!
_______________________________________________________

«Усмішка»

Мені дістали в Африку квиток
На проїзд в Єгипет візу оформляю.
Але в запасі арабських слів немає,
Лише англійська та іспанська розумію
Там у пустелі верблюди
Живуть без води,
Піраміди кинулися гордо в небо.
Де знайшов свій вічний сон
Фараон Тутанхамон?
Подивитися на це все мені хотілося б.
Шкода, заковика:
Я не знаю мови.
За кордоном я ще ні разу не був
Я б в Лондон з ким-небудь злітав,
Якщо б тільки були фунти на кишені.
Де мені взяти початковий капітал?
Всі мрії мої, як Альбіон, в тумані.
Видно даремно ночей не спав
Свій англійська поліпшував:
Не гуляти, як видно, мені по Пікаділлі.
Нас вчили всіх на «п’ять»
По-англійськи розуміти
А де фунти роздобути не навчили.
До чого ж, едрена воша,
За кордон невтерпеж
Адже не дарма ж іноземний ми зубрили.
В Барселону з одним зібралися.
Все чудово, тільки грошей не вистачає.
Добре б спонсори знайшлися…
Більше нічого поїздці не заважає.
Знає вся моя сім’я:
Корифей в іспанському я,
Навіть пісню знаю про «Бесаме мучо».
Нажаль багато років
Не можу знайти відповідь:
Де на спонсорів у нас в Росії вчать.
Я Не знайшов нікого,
Так дайте відповідь: Для чого
Іноземною мовою діточок мучать?
Світ величезний, багатоликий,
Я шліфую свою мову
І сподіваюся: іноземний згодиться.
Вам спасибі за працю, –
Скажімо Маничевой ми,
Григорян, Чортополох і Драгожинской.
Вам спасибі за працю, –
Скажімо Маничевой ми,
Григорян, Чортополох і Драгожинской.
________________________________________________________

Ми російська чули з народження,
На ньому вчилися говорити,
Писати, читати вірші,
В порядок приводити думки.
Але красу і силу його
Відкрили нам вчителі.
Російська словесність вчила
Розуму і розуму мене.
_________________________________________________________

Коломийки «Бабки-йожки»

Розтягни хутра, гармошка.
Гей, давай, наяривай.
Співай коломийки нам, Сережка,
Співай, не розмовляй.
На уроці я сидів,
В рот вчителю дивився.
Тіні немає сумніву –
Знаю я відмінювання
З удареньем немає проблем,
Добре відомо всім:
Пе’тух, во’так, корова’ –
Вимовляються слова.
Твір писав,
Свої думки висловлював,
Слів пристойних не знайшлося –
Всі на «ПІП» довелося міняти.
А ще диктант писав,
Коми розставляв.
Виявилося ком
Більше в ньому, ніж простих слів
Ми просимо не ображатися,
Над собою сміялися ми.
Не забудемо ми уроків
Лариси Олексіївни…
______________________________________________________________

Любові, надії, гордій славі
Література вчить нас.
Нехай твори забавні,
І нехай — безграмотні часом,
Але є надія: зміни
З роками у нас відбудуться,
Літературні посіви
Раптом сходи дружні дадуть.
Але ось на превеликий жаль
Нас було важко переконати:
Без сумніву, без сумніву
Література учить жити.
________________________________________________________________

Коріння, Перероблена пісня для Останнього дзвінка «Ти дізнаєшся її»

Ти пізнаєш його, ти пізнаєш його,
Ти дізнаєшся, ти дізнаєшся його.
Ти пізнаєш його, ти пізнаєш його,
Ти дізнаєшся, ти дізнаєшся його.
Він так любить розумну мова,
Відпрацювання про «вічне» життя нашої безтурботної,
Де наш почерк машинний, наскельне,
Де частинки від нашої душі
Ти пізнаєш його, ти пізнаєш його,
Ти дізнаєшся, ти дізнаєшся його.
Ти пізнаєш його, ти пізнаєш його,
Ти дізнаєшся, ти дізнаєшся його.
Він так любить, коли ми читаємо
Арифметику думок і досвід історій.
І, хоча ми бували і у сварках,
Вдячні за знання ми…
Ти впізнаєш його із тисячі,
Його образ на серце висічений.
Ти впізнаєш його із тисячі,
За словами, по кроках, по голосу…
Його образ на партах висічений
З ароматами гладіолуса…
Ти пізнаєш його, ти пізнаєш його,
Ти дізнаєшся, ти дізнаєшся його.
Ти пізнаєш його, ти пізнаєш його,
Ти дізнаєшся, ти дізнаєшся його.
Він так любить уроків годинник,
Позивні дзвінка, так і в клітинах позначки…
І, хоч нудно не бувало рідко,
Зате стали розумнішими всі ми…
Ти впізнаєш його із тисячі,
Його образ на серце висічений.
Ти впізнаєш його із тисячі,
За словами, по кроках, по голосу…
Його образ на стінах висічений
З ароматами гладіолуса…
Ти пізнаєш його через безліч днів,
І, хоча станеш ти і подорослішала і розумніший,
А що ж далі? Він залишиться таким же.
Ну і що ж з того? Не буває інакше. Ти пізнаєш його!
Так, таких, як він – один на мільйон.
Назавжди в пам’яті залишиться він.
Вам від нас низький уклін і спасибі за все.
Ми прощаємося з Вами, але побачимось ще!!!
Ти впізнаєш його із тисячі,
За словами, по кроках по голосу…
Його образ на стінах висічений
З ароматами гладіолуса…
_________________________________________________________________

Як багато органів хороших:
Кишечник, вуха і очі
Печінка, нирки, селезінка.
Про що забув сказати? Ах, так:
Вчити біологію,
Розумним бути, бути наполегливою,
Щоб знати всі хромосоми,
Треба довго їх вчити!
__________________________________________________________________

М. Дунаєвський: «Буратіно»

Хто в мікроскоп дає дивитися,
Живу клітину розглянути ?
З бактеріями хто знайомий ?
А хто великий анатом ?
Де рибки чу’похідні живуть ?
Скажіть, як її звуть ?
Е – ле – но – чка , І – ва – но – вна.
Хто майстер класи підбирати ?
Предмета два викладати ?
Хто біологію прочитає ?
Літературою захопить ?
І встигає там і тут:
Скажіть, як її звуть ?
На – та – лі – я, Ми – хай – ло – вна.
Хто з біологією на «ти» ?
А з белетристикою на «ти» ?
Там, де збуваються мрії,
Там можна перейти на «ти».
Таких за життя бережуть
Скажіть, як їх звуть ?
У – чи – ті – ля, А – ле – но – ва,
Пі – на – е – ва, Спа – сі – бо Вам !
_____________________________________________________________

Безумовно – знанье – сила,
Силу можна виміряти.
Спочатку важко було
Навіть трійки отримувати.
Нам попрацювати руками –
Ось віддушина для нас !
Отримуємо ніж щось
Та гуде як вулик клас.
Як добитися результату ?
Як помилку розрахувати ?
Спочатку – важкувато,
Результат – оцінка «п’ять»!
______________________________________________________________

П. Сміян: «33 корови»

Ось затишшя перед бурею,
Продзвенів уже дзвінок.
В кабінет кулею влетіли,
Починається урок.
Про каблучки та ланцюжка
Матеріал учили ми.
До них ми щось додавали,
Царською горілкою заливали…
Ми прощаємося, на жаль.
Бідна Ірина,
Розумна Ірина,
Наша світло Ірина
Йосипівна !
Ми йдемо нині,
Але прийдуть інші,
Знаємо, не залишитеся одна.
Він простий лінійкою час
Вимірювати нас змушував.
Він стриптизом займався :
Свою душу оголював.
Здійснювати открытья в малому
І закони відкривати…
То нас пряником манили,
То словесно боляче били –
Нас вчили думати.
33 питання,
33 відповіді,
Троє не готові –
Це не біда !
Це все не ново,
Для А. В. Сучкова,
Решта – просто дурниця !
__________________________________________________________

Є питання один у нас,
Викликає сумніви:
Компас, або ж компас,
Де поставити ударенье ?
Задаємо собі нечасто
Ми ще питання інше:
Як без компаса – компаса,
Заблукали в пампасах,
Відшукати шляху додому ?
Якщо у Вас ще немає компаса,
Компас Ваш недосяжний,
То повинно вистачити запасу
Знань тих, що ми дамо.
___________________________________________________________

«Пам’ять»

Всім відомо, що у нас
Пам’ять просто вищий клас
Ми, прослухавши объясненье,
Всі запам’ятаймо в той же час
Опівдні сонце за спиною,
Північ прямо перед тобою,
На схід йти направо,
Ліворуч – захід діловий
Я, звичайно, не дебіл
Я повторив зарядку
Але, напевно, щось сплутав
Або просто забув
Якщо встану до Вас спиною –
Буде двері переді мною
Що – то, точно, було праворуч,
Зліва – хтось діловий.
Скільки можна пояснювати?
Лінь руками помахати?
Правою – лівою, правою – лівою,
Легше так запам’ятовувати.
Опівдні сонце за спиною,
Північ прямо перед тобою,
На схід йти направо,
Ліворуч – захід діловий
По щоках себе шмагати,
Щоб все запам’ятовувати?
Я і так засвоїв питання:
Можна сміливо відповідати.
Якщо до Вас спиною встати,
І в почухати потилиці,
Схід здається, наліво
А на захід показує п’ядь
Я боюся зізнатися вам,
Довго билася з нами Прусс
Повторюйте разом з нами
Ми всі знаємо напам’ять
Опівдні…
Північ …
На схід …
Вліво …
__________________________________________________________

Мені географія миліший за все на світі,
Кольорова карта мій пестить погляд:
Майже одна сьома на планеті –
Росія. Необъятнейший простір.
Важливі для нас схід і захід
Тайговий край та край степовий.
Нам важливий південь, нам важливий північ,
Далекий край і рідний край.
__________________________________________________________

Сердючка «Добре!»

Якщо нам скажуть: “Вступайте в “Green Peace””,
Ми відповімо просто: «Зелених майок немає!»
А навіщо тоді ми на сцені зібралися?
Щоб еколог нам мудрий дав пораду. Дайте відповідь
Нам Ларі, Лариса Анато,
Вибачте, від хвилювання заїкаюся, каюсь.
Нам дайте, пані Шахно,
Затримкою мовлення я трохи мучуся, я вибачаюся.
Озонова діра Над Антарктидою,
Обпікає Землю ультрафіолет.
Видно закрити, заштопати дірку пора,
Тільки голки і ниток у нас немає. Що робити?
Пані Лариса Анато,
Вибачте, від хвилювання заїкаюся, каюсь.
Нам дайте, пані Шахно,
Затримкою мовлення я трохи мучуся, я вибачаюся.
Я сорочку розпустив,
Багато ниток роздобув.
У домоводстве взяв голку,
І пішов латати діру
У ОБЖ взяв драбину,
Але до дірки не дістав.
Що ж робити? Як нам бути?
Як нам небо полагодити?
Любимо Вас, Лариса Анато,
Лариса Анатоліївна Шахнова, знову:
Любимо Вас за це і за те…
Ми це говоримо Вам це знову і знову повторимо, і точно
Добре! Все буде добре!
Все буде добре, ми це знаємо, знаємо!
Добре! Все буде добре!
Добра і щастя від душі бажаємо, бажаємо всього…
____________________________________________________________________

Музичних напрямків
Нам, друзі, не перелічити.
І свій шарм, звичайно, в кожному,
Всім зрозуміло, теж є.
Панки, хеві-металісти
Проявляють чудеса;
Ретро, кантрі, пісні бардів,
Всіляка попса…
Пам’ятаємо, як у першому класі
Співати намагалися абияк …
З тієї пори ми змужніли
І співаємо приблизно так…
___________________________________________________________________

Квіти: «Ми бажаємо щастя вам»

У світі, де великий Бах творив,
Моцарта Сальєрі отруїв,
Де Бетховена «Місячну сонату» вигадав.
Ми б не знали ці імена,
Адже зараз інші часи,
Якщо б не Олена (наша) Олександрівна
Ми бажаємо щастя Вам,
І, хоча співаємо в стилі рок,
Він просто ближче нам,
Пам’ятаємо кожний Ваш урок.
Ми бажаємо щастя Вам,
Щастя – це не старіти душею,
Так будьте молодий,
Світ тоді впаде до ніг.
Той, хто в Третьяковці не бував,
У житті дуже багато втратив,
Красу, що світ врятує – жодного разу не бачив…
Ми вчилися пензель у руках тримати,
Фарби на палітрі розтирати,
І портрети наших улюблених малювати
Скажімо ми дякуємо Вам,
Ірина Анатоліївна,
І вам дякуємо,
Наталія Євгенівна
Ми бажаємо щастя Вам,
І воно повинно бути великим,
А всі невдачі
Нехай розтануть, наче дим.
Ми бажаємо щастя Вам,
Олена Олександрівна,
Ірина Анатоліївна,
Наталія Євгенівна
Ми бажаємо щастя Вам,
І воно повинно бути великим,
А всі невдачі
Нехай розтануть, наче дим.
Ми бажаємо щастя Вам,
Ми бажаємо щастя Вам,
Ми бажаємо щастя.
____________________________________________________________

Ми читали, ми писали,
Ми контрольні вирішували.
Ми сиділи цілісінький день
Перед классною дошкою.
Шість уроків – важкий шлях,
Нам би спину розігнути,
Нам би шиєю повертіти,
Нам би розігріти м’язи.
Але знову дзвенить дзвінок,
Закликаючи на урок.
______________________________________________________________
«Якщо з одним вийшов в шлях»

Є просторий кабінет,
У ньому столів і стільців немає,
І дошки теж немає.
Як пусті твої слова,
Кабінетів цих – два,
Педагогів – теж.
Не страшні сніг і спеку,
І дождина проливний:
У кросівках влітку і взимку
Буде сніг, град,
В нас немає шляху назад.,
І наш вчитель буде радий!
Там у кутку пасеться кінь,
Там у кутку пасеться кінь
І козел без пики.
Колоди вздовж стіни лежать,
Можна перейти на мат
І на місток теж
Всі проблеми вирішимо,
Перескочимо, добежим
І будемо дотримуватися режиму
Якщо ми доплывем,
Переженемо і заб’ємо,
То будемо першими у всьому
Іноземка в ньому одна –
Це шведська стіна:
Мадэ ін Росія.
М’яч у грі, свисток фінал –
Це все спортивний зал,
Ось справи!
Я недавно дізнався
Існує третій зал.
Хто тренажери поламав ?
Це – горе – біда
Хто полагодить їх ? Коли ?
Я в зал ходив б іноді.
Де ще, ти мені відповідай,
Можна досхочу повболівати
Навіть всім здоровим.
Радість криком висловлювати,
Щоб підтримати команду,
Захоплюючись голом.
Наш основний суддя
Наш незмінний керманич,
Євген Юрійович зі мною.
Кожен день, як завжди,
Нель Іванівна бадьора
І скажемо їм двом: УРА !
Сім разів відміряй – один відріж.
Понюхай клей, посмажив – з’їж.
Забий – ка цвях, плиту помий.
Як все встигнути ? Питання таке.
Як нам справи розподілити ?
Кому пиляти ? Кому варити ?
Кому свердлити ? Кому – зашити ?
Питання таке: як будемо жити ?
__________________________________________________________________

Квіти «Чесно кажучи»

Ми Вам чесно сказати повинні:
Більше життя хлопчаки нам потрібні.
Той, хто жодного разу не тримав молоток,
Напевно, просто не зрозуміє натяк.
Як дощечку нам розпиляти ?
Як в торшері нам лампу замінити ?
Як в стінку з бетону гвинт (нам) закрутити ?
І висновок ясний: без хлопчаків не прожити !
Їх навчили копати, в руках викрутку тримати.
Їх навчили стругати і цвяхи забивати
(А)олександр Михайлович, спасибі Вам кажемо,
Адже за таких хлопчаків заміж ми хочемо !
Ми Вам чесно сказати хочемо:
На дівчат у всі очі дивиться.
Той, хто жодного разу біля плити не стояв,
Напевно, навряд чи б усіх нас зрозумів.
Як домашній затишок створити ?
Як на свято сервірувати столи ?
Як жир з посуду і з плити (нам) видалити ?
І висновок ясний: без дівчат не прожити !
Їх навчили шити, їх навчили варити,
Їх навчили, як стати господинею дому.
Ірина Олексіївна, Спасибі Вам кажемо,
Одружитися на таких дівчат ми хочемо !
Як без праці прожити ? А ну, скажи, скажи.
Куди ж ми без праці ? Так просто – нікуди.
Запам’ятаємо назавжди вчителів «праці».
Ви згадуйте нас хоча б іноді.
________________________________________________________________

ОБЖ ти моє ОБЖ !
Тому що ми з Ясного, чи що,
Нас вітав усіх мимоволі,
Примостившись в кутку ниглеже,
ОБЖ ти моє ОБЖ !
Тому що ми з Ясного, чи що,
Що як тільки ми входили в клас
Посміхався нам протигаз,
Відбивши напад молі,
Тому що ми з Ясного, чи що.
Нас вітав усіх мимоволі,
І окулярами на сонце сяяло,
Він кашкета на лоба одягав,
Запитуючи нас мовчки: «До колі ?»
Нас вітав усіх мимоволі,
Примостившись в кутку ниглеже,
На грудях новий кітель одягнений,
Не вистачає, на жаль, штиблет,
І порток не вистачає на Ж…
Манекен, кабінет ОБЖ.
Щоб нас манекен не бентежив,
Папа Гена цей образ прибрав.
Сам посмішкою зустрічає вже…
ОБЖ ти моє ОБЖ !

*******************************

Леонтьєв: «Кабаре»

День пройшов. Нікого
У кабінеті ОБэЖэ.
Затримаюся на годинку
Я на третьому поверсі.
Автомат розберу,
Всі заліки здам на «п’ять».
А потім попрошу,
Нам на сопілці зіграти.
А може краще дати баян,
На ньому грає класно він.
А може взяти і принести
З-за куліс акордеон.
У нас стоїть рояль в кущах –
Ось інструмент в його руках.
І якщо б тільки вистачило сил нам
Ми притягли б орган.
І якщо б тільки вистачило сил нам
Ми притягли б орган.
На уроках на уроках,
Всі ми по вуха в клопотах.
На плакати дивлюся:
Вивчаю ОБэЖу
Переломи, отравленья,
ПДР і наводненья…
Розслабон для душі
Буде після ОБэЖи
А може краще дати баян,
На ньому грає класно він.
А може взяти і принести
З-за куліс акордеон.
У нас стоїть рояль в кущах –
Ось інструмент в його руках.
І якщо б тільки вистачило сил нам
Ми притягли б орган.
І якщо б тільки вистачило сил нам
Ми притягли б орган.
А може краще дати баян,
А може дати акордеон,
У нас стоїть рояль в кущах –
На ньому грає класно він.
На скрипці він зіграти б зміг,
І на гітарі – теж зміг.
Ви наш Геннадій світло Миколайовичу
Наш Богачов, Ви – просто Бог…
Ви наш Геннадій світло Миколайовичу
Наш Богачов, Ви – просто Бог…
ВСІ !
________________________________________________________

Є жінка в школі на Ясному
Будь-яку проблему вирішить.
І час над нею не владний,
На допомогу завжди поспішить.
В ній ясно і міцно сознанье,
В біді не залишить – врятує,
Така – коня зупинить,
В палаючу хату ввійде.
Приховано в ній відчуваєш силу,
Рум’яна, струнка, висока.
У всякій одязі – красива,
До всякої роботи спритна.
У ній слово і діло розходяться рідко,
Їй ніколи ляси точити.
І носиться з нами вона як квочка…
Та що там говорити.
«Школа танців Соломона Фляра»
__________________________________________________________

«Школа танців Соломона Фляра»

Це школа десять тридцять вісім
Це середня школа, Вам говорять.
І, як тільки настає осінь,
Діти в школу всі поспішають

Винятки ми не складали,
Ми ходили в школу, Вам говорять.
Навчалися, розважалися,
Крок вперед і два назад.

Ми збирали макулатуру,
Весь папір стару треба здавати.
І Галину Юріївну дістали…
Крок вперед і знову назад

Нас за здані старі газети
На дискотеку вирішили пропускати:
Склали — видали квитки,
В зал пустили танцювати. ОПА

А на перервах, пам’ятаю, викликала
Нас Галина Юріївна у свій кабінет.
Нашими справами керувала:
Це – зробити, це – немає.

За величезне долготерпенье
Будемо вдячні їй за труну.
Чекаємо її благословіння.
Крок вперед, ще вперед. ОПА

Пісню заспівали, станцювали танець,
Чекаємо оплесків, Вам говорять.
Дві кроки наліво, дві кроки направо
Крок вперед і два назад.
___________________________________________________________

Стемніло.
Одинадцять на годиннику,
На місто
ніч опустилася.
З домашнім завданням
я не в ладах:
Не всі,
що вирішував –
вийшло.
Дивлюся
на чорний квадрат
віконця,
Малевич був
десь там…
Порівняння
у мозку
шкребеться як кішка:
Угластый
паралелограм.
____________________________________________________________

Академія: «Зараза»

Вечір настав, я так втомився,
Мені ще брати інтеграл.
Знову і знову площа вважати…
Боже, як хочеться спати
Завдання додому задали
Про векторів поля
Про врожай векторів
Вперше чую я
Я не зустрічав квадратних коренів
І зі стрілками поля
Коріння круглі бувають –
Це точно знаю я
Написав собі шпаргалку
Допомагала вся родина
Зустрівся з новим словом:
Це – похідна.
Не відповів на питання
Не розв’язав задачу я
Отримав за це пару
До чого ж шкода себе
Адже можу все розрахувати
Мені б тільки зрозуміти тему.
Треба лише сісти, прочитати підручник…
Боже, як хочеться їсти.
Поки що порожній шлунок
Мені не прочитати голови.
Кожевнікова, Домбек
І Іванова, Ви
Ви в наші голови вбивали
Теореми, але, на жаль…
Ми контрольну списали,
Як ми були не праві
Наші опуси читали,
Перевіряли, але, на жаль…
Нам на плечі не посадиш
Вашої світлої голови.
_____________________________________________________________

Нам доступно пояснювали,
Що нам здавати іспит.
Не хвилюйтеся, дорогі,
Буде три, чотири, п’ять !
Всі ми напишемо, все доведемо
Ми здамо іспити
Все зуміємо – ми такі,
Якщо тільки захочемо.

Ви простіть нас, люди добрі,
Затягли ми з розставанням.
Не волнуйтеся і расслабьтеся –
Позаду вже частина вступительна.

Якщо в достатку є терплячості,
Поваги і сором’язливості –
Не покинете цей зал зараз,
Не підете ви, не дослухавши нас.

Коли гомін зараз по рядах піде,
Мовляв, вони ще тільки почали,
Станьте ви у душі оптимістами,
Адже фінал на трохи наблизився.
_________________________________________________________

Газманов. «Єдина моя»

Навіть в модному ресторані
Через багато – багато років
Згадувати тебе я буду,
Дорогий ти мій буфет.
Де за сущі копійки
Продавали бутерброд,
І в навантаження видавали
Сухофруктовый компот.
Єдина моя,
Шкільна їдальня,
Без неї нам не прожити.
Чим замінити
Гарячий обід для нас,
Нам готує кухар – ас.
І спасибі кухарям,
Тим, хто готував нам.
_________________________________________________

Ленінград. «www Ленінград»

Як у школу мене оформляли –
Не пам’ятаю, я маленьким був.
Але мабуть першу довідку
Тоді я вже отримав.
Знає буквально все,
Знає буквально всіх,
Знати про всі завжди –
Це зовсім не гріх.
Документацію
У школі завжди веде,
Характеристики
І видає довідки.
Хто сварить нас ?
Хто приголубить нас ?
У школі вона одна
Тетяна Едуардівна !
___________________________________________________

Аль Бано. «Felicita»

Перечитав.
Бібліотеку рідну шкільну
Перечитав.
Читання справа для всіх добровільне.
Багато дізнався.
З першого класу і до останнього
За допомогою книг ____ світ пізнавав.
Як добре,
Що серед багатьох шкільних підручників,
Як добре,
Немає убогих і жалюгідних решебников.
Я і без них,
Самостійно, небезуспішно
Завдання вирішував ______ сам я вирішував.
У «книзі» однієї
Лермонтов, Пушкін, Булгаков, Єсенін
І навіть Толстой.
Думки Великих в поганому викладі –
Це відстій.
Хто конспектував твори ? –
Той паразит ! Антигерой.
Строго за якістю книг
Стежить Зінаїда __ Федорівна.
І серед багатьох томів
Королева вона
Те, що ти вибрав, і взяв
Неспішно вона у формуляр занесе
Стару книгу вона
Подклеит, врятує.
____________________________________________________

Ненсі. «Дим сигарет з ментолом»

Стоять біля дверей два дядьки,
Наш спокій охороняють.
Шкода, що на перервах
На вулицю нас не пускають.
Ми знайшли вихід відмінний:
Сміття зі школи виносимо.
І там за рогом зазвичай
Ми куримо свої цигарки.
_______________________________________________________
Марш Висотників

Не кочегари ви, не теслі,
Але жалю гірких немає, як немає.
Ви теж шкільні працівники, так,
Ми шлемо вам полум’яний привіт
Ви на прогрес не сподіваєтеся.
Навіщо вам потрібен пилосос ? Питання.
Ви старою ганчіркою або віником, так,
Блиск наведете через годину після нас.
_______________________________________________________

«Конвалії»

Якщо голова болить
І пропав раптом апетит,
Якщо вночі було не до сну…
Вам на допомогу поспішить
Добрий лікар Айболить
___ Наталія Олександрівна.
Славний Ви, наш доктор,
Скромний прийміть букет.
Щастя Вам, щастя Вам
На багато років.
________________________________________________________

Капітани КВК

Не пам’ятають наші мами, що були маленькими.
Не пам’ятають наші тата, про шкільні роки
Лають нас нещадно, напевно забули,
Що самі пропускали уроки іноді.
Наші мами, наші тата
Помудрели за минулі роки
Нас, на превеликий жаль,
Розуміли не завжди.
Ми скажемо нашим мамам, ми скажемо нашим татусям:
Величезне спасибі за їхню нелегку працю
За таїнство народження, за їх долготерпенье,
За те, що нас ростили, дивіться, всі ми тут.
Наші мами, наші тата
Помудрели за минулі роки
Наші мами, наші тата
Допомагають нам завжди.
В руках у першокласника знайомий дзвіночок.
Сьогодні ми почуємо його прощальний дзвін
Батьки, рідні, за нас не турбуйтеся.
Вам роки ваші шкільні нехай нагадає він.
(Дзвенить останній дзвінок)
Капітани КВК (закінчення)
Наші мами, наші тата
Поруч з нами були в шкільні роки.
Наші мами, наші тата
Допомагали нам завжди.
_________________________________________________________

Все зміниться і забудеться,
Не забудетесь лише Ви.
У нашій пам’яті Ви залишитеся
Втіленням доброти.

Ви любили нас всіх щиро,
Як дітей своїх рідних,
Так прийміть подяку
Від своїх учнів.
_________________________________________________________

Кікабідзе. «Мої роки»

Ви малюками __ взяли нас
З тих пір ми сильно змужніли.
Нам згадається __ ще не раз,
Як Ви за нас переживали.
Ви стали __ мамами для нас,
Так нехай прощальний __ шкільний вальс
Розтопить всі __ сумі

Ми згадуємо __ п’ятий клас,
Коли у школи на порозі
Доля пов’язала __ міцно нас
З Ларисою Дмитрівною Домбек.
І ось вже __ прощальний годину.
Дозвольте __ запросити на вальс
На шкільний вальс __ останній.

А Ви __ хлоп’ячий свій клас
Сім років вели до заповітної мети
На жаль, настав __ прощання годину,
Сім років так швидко пролетіли.
Ми будемо довго __ пам’ятати Вас
Лариса __ Олексіївна
Дозвольте – __ останній вальс

А пару років __ тому
З Вашої доброї волі
Десятий клас __ під літерою «А»
Народився у нашій школі.
З Андрій __ Виталичем – батьком
Ми разом __ під одним крилом,
Ми під крилом __ у мами – Олі.

Повірте, ми __всі пам’ятаємо Вас
Дозвольте __ запросити на вальс
На шкільний вальс __ останній.
______________________________________________________

Десять років так швидко пролетіли
Між першим і цим дзвінком.
Зробити багато чого ми не встигли,
Ти прости і прощай шкільний будинок.

Ми йдемо, без нас стане тихіше.
До побачення, час чудес.
Нас надійна шкільна дах
Опускає на землю з небес.

Знаємо ми: кожну мить, кожну годину,
Кожен день Ви у нелегкій роботі.
Ви турботою про нас жили,
Ви однією мрією живете:

Щоб славилася нами Земля,
Щоб ми голову гордо тримали.
Дякую Вам, вчителі,
Ви частинку себе нам віддали.

Попереду ще будуть помилки,
І іспит все життя нам тримати.
Подаруйте нам ваші посмішки,
Вони будуть в дорозі зігрівати
____________________________________________________________

Ви всіх нас однаково любили,
Свою любов усім порівну ділячи.
За те, що ви людей з нас ліпили,
За все спасибі Вам, вчителі !

І не було добрішим Вас і суворіше,
Коли нам відкривали світ з нуля.
За те, що ми на Вас трохи схожі,
За все спасибі Вам, вчителі !

Тривожили ми всі Вас потроху,
Іноді зля, часом звеселяючи.
За те, що проводили нас в дорогу
За все спасибі Вам, вчителі !

За вічну таблицю умноженья,
За те, що нам дарована Земля.
За те що ми – все Ваше продовження,
За все спасибі Вам, вчителі !
_____________________________________________________

Кельмі: «Замикаючи коло»

Ось одна з тих історій Про яку люди сперечаються
І не день, не два, а багато років
Почалася вона так просто
Не з відповідей, а з питань
Досі на них відповіді немає.
Для чого наш світ був створений ?
І навіщо сяють зорі,
Посилаючи світло здалеку ?
Як ми в цей світ приходимо ?
Чому живучи – йдемо ?
Нам хотілося знати напевно.

Замикаючи коло, тому ми подивимося раптом,
Там побачимо у вікнах світло, що сяє нам услід.
Нехай ідуть дощі, минулих бід від них не жди,
Камені пройдених доріг зумів пробити росток.

Дорогі наші мами,
Дорогі наші тата,
Дорога вся моя сім’я !
Ви пробачте, якщо можна,
Пісню на мотив нескладний
Присвячуємо ми вчителям.

Замикаючи коло, тому ми подивимося раптом,
Там побачимо у вікнах світло, що сяє нам услід.
Нехай ідуть дощі, минулих бід від них не жди,
Камені пройдених доріг зумів пробити росток.

Ми дорослішали рік за роком,
Так влаштовано природою,
І, хоча пустували ми деколи,
Ви нам багато чого прощали,
Якщо треба – захищали,
І в дорогу звали за собою.

Замикаючи коло, тому ми подивимося раптом,
Там побачимо у вікнах світло, що сяє нам услід.
Нехай ідуть дощі, минулих бід від них не жди,
Камені пройдених доріг зумів пробити росток.

Кінчена бал, погасли свічки –
Це наш прощальний вечір.
В житті ми свої шляхи знайдемо.
Пробив час, ми розлучаємося,
Чекайте нас, і ми повернемося,
І своїх дітей до наведемо вам.

Замикаючи коло, тому ми подивимося раптом,
Там побачимо у вікнах світло, що сяє нам услід.
Нехай ідуть дощі, минулих бід від них не жди,
Камені пройдених доріг зумів пробити росток.

Замикаючи коло, тому ми подивимося раптом,
Там побачимо у вікнах світло, що сяє нам услід.
Нехай ідуть дощі, минулих бід від них не жди,
Камені пройдених доріг зумів пробити росток.
____________________________________________________________

Бонус: Пісня автора цього «неподобства» на випускному вечорі
Державін. Журавлиний клин.

Ось і скінчилося все,
Позаду важкий шлях,
Розлучатися пора… Так зазвичай буває.
Нам роки не повернути,
Нехай же кожен з вас
Цю школу, свій клас іноді згадує.

З вами труднощі ми
Відчували часом,
Але, повірте, без вас теж легше не буде.
Адже один одного не раз
Виручали всі ми.
Знаю я, нас за це ніхто не засудить.

Віддзвенів для вас останній шкільний дзвінок
І іспити давно вже здані.
Ось і все, пора вам в дорогу,
Шкода, що дитинство не повернути,
І наші підказки більше не потрібні.
Ось і все, пора вам в дорогу,
Час казок не повернути
Розлетиться ви в усі кінці країни.

Як же важко сказати
Вам сьогодні: «прощай».
Я його не скажу, а скажу: «до побачення».
Вірю я, що не даремно
Свої сили віддав.
Вам спасибі за все, і поклін на прощання.

Вам спасибі за те,
Що ви є на землі,
Вам спасибі за те, що зараз ми всі разом.
Я сподіваюся зараз,
Ви допоможете мені
І підхопить цю прощальну пісню.

Віддзвенів для вас останній шкільний дзвінок
І підручники давно вже здані.
Ось і все, пора вам в дорогу,
Шкода, що дитинство не повернути,
І наші підказки більше не потрібні.
Ось і все, пора вам в дорогу,
Час казок не повернути
Розлетиться ви в усі кінці країни.

Спасибі Вам за все:
Алік, Діана, Ігор, Аліна
Віталій, Володимир, Асмік, Катерина.
Дениси, Ірини
Івани, Марини,
Бориса, Альоші,
Олени, Сергія

Лев, Анжеліка,
Ілля, Вероніка.
Міші і Віті,
Антоны і Міті,
Андрії, Наташі,
Євгенії, Саші,
Олени і Паші,
Кириллы і Ганни,
Микити і Жанни,
Олеги, Світлани
Юлі, Романи,
Ярослави та Яни.

Віддзвенів для вас останній шкільний дзвінок
І підручники давно вже здані.
Ось і все, пора вам в дорогу,
Шкода, що дитинство не повернути,
Ми вам, ми вам більше не потрібні.
Ось і все, пора вам в дорогу,
Час казок не повернути
Нажаль, ми вам більше не потрібні.

У цьому пості ми пропонуємо Вам веселі пісні про школу, перероблені із звичайних пісень. Такі перероблені пісні можна використовувати на всіх шкільних святих: Випускному, Останньому дзвінку, Першому дзвонику, Дня Вчителя та інших. За приклад, тут можна взяти деякі перероблені пісні для випускного вечору.

На мелодію пісні «Мама-Марія» у виконанні Ж. Фріске

Стоїмо перед вами на сцені,
Співаємо, як вас любимо і цінуємо,
Всім серцем ми вас полюбили,
Адже ви стільки в нас усіх вклали.

Альо скоро доведеться прощатися,
Завжди важко розлучатися,
Сумувати ми, звичайно, не будемо,
Сльози забудемо.

Пр.: Так-так-дорогі,
Милі, рідні,
Скажімо вам сьогодні
Кілька ніжних слів.

Просто ми підемо,
Знання знайдемо,
У серці заберемо
Вашу з собою любов!
Автор слів Лангер М.

Пісня-переробка мелодію «Ми будемо танцювати …» у виконанні гр. «Чі-Чі»

Позаду давно всі контрольні
Ми щасливі і задоволені
Ми всі смішні і прикольні
Нам по 17 років.

Ми не любимо слово «прощання»,
Просто скажемо всім «До побачення»,
І дамо собі обіцянку —
Не забути всіх, немає!

Пр.: Ми будемо танцювати
Веселі танці,
Ми будемо виконувати
Гучні пісні.
Ми будемо до ранку
Всі відриватися
Кляса всім нашим
Кляса всім нашим
Разом!
Про-і — я — я — я

Ми будемо танцювати
Веселі танці,
Ми будемо виконувати
Гучні пісні.
Як шкода, що нам пора
Всім розлучатися!
Альо чекає попереду
Життя цікавіше!
Автор слів Лангер М.

На мелодію пісні «Знову в школу» гр. «Коріння»

На шкільній сцені, хвилюючись, виступаємо зараз,
Нам підспівує із залу паралельний «Б» клас,
І наші всі педагоги посміхаються нам,
Хочемо сказати на порозі Thanks величезне вам,

За ці роки навчання було різне тут,
І багато спогадів у головах наших є,
Ми в інститути вчинимо, і в навчанні блешні,
Пообіцяємо, що точно вас ми не підведемо

Соррі, школа,
Якщо щось раптом не так,
Love you, школа, ти ж один нам
Як ніяк! Вісь так!

Back to school …
School is cool …

Автор слів Лангер М.

Пісні переробки про вчителів

Вчителям гуманітарного циклу:

На мелодію пісні з к / ф «Генерали піщаних кар’єр єрів»

Я російську в школі почав вивчати,
Альо нічого не розуміти.
Історія моя друга мати,
Альо я її, її не розуміти.
Література моя мати знову,
Альо я її, її не розуміти.

Коли вирішив медаль я отримувати,
Я швидко, швидко почав розуміти

Вчителю російської мови і літератури

На мелодію пісні Наталки Корольової «Перший поцілунок»

М’якою і доброю, мудрою і чуйною
Ми є пам’ятаємо Вас.
Ві на урок з горою різних книжок
Заходили в клас.

Ми полюбили Вас всією душею,
Шкода Вас залишати.
І Вас, звичайно, тут вже не приховуємо,
Буде не вистачати!

Пр.: Мі спасибі Вам скажімо від душі,
До чого ж ви нині хороші!
Все, чому Ви нас навчили тут,
Ми візьмемо з собою далі в інститут
Автор слів Лангер М.

Пісні переробки для директора чи завуча

На мелодію пісні «Я тебе почекаю (… а за вікном то дощ, то сніг …) у виконанні К. Орбакайте з» Старих пісень про головне-2 »

На навчання з ранку нам йти не хочеться,
Всю-то ніч до зорі sms-ки строчили знову,
Ну, а ви, як завжди нас з усмішкою чекаєте,
І знову запізнилися почнете трошки лаяти.

Пр: Але ми на Вас зла не таїмо,
Адже Ви для нас — найвідданіший друг,
І сотню разів ми повторимо,
Нехай же знають все це навколо!

У кабінеті у Вас говорити не соромилися
Про проблеми, які часто бували у нас.
Дуже швидко завжди всі проблеми вирішувалися,
І за це, звичайно, Вам скажемо «спасибі» зараз.

Пр.: Ми скажемо раз, ми скажемо два,
Що Ви для нас — найвідданіший друг!
І сотню разів ми повторимо,
Нехай же знають все це навколо!
Автор слів Лангер М.

На мелодію пісні гр. «Любе» «Черемушки (… трамвай» п’єр ятірочка «вези в Черемушки мене …)»

Продзвенів зараз дзвінок останній
І настав час попрощатися
Ми з дівчатами ще б хотіли
Хоч на рік навчатися тут залишитися
Хоч на рік навчатися тут залишитися.

Пр.: Ех, годину, годину, часи,
Швидко пролетіло як,
Здавалось, ніби багато,
А на ділі щось зовсім дрібниця!

Ми сьогодні дивні якісь,
Хочеться то плакати, то сміятися,
Дозвольте нам, Іване Івановичу,
Хоч на рік навчатися тут залишитися
Лише на рік навчатися тут залишитися.

Пр.: Тієї ж
Автор слів Лангер М.

Перероблена пісня на мелодію гр. «Тутсі» «Най-най-най чоловік дорогою»

Гольфи білі і banti,
Наших не впізнати дівчат,
І кудись поділися понті,
Тих, хто з ними був з пелюшок.

Навіть хулігани зараз
Раптом принишкли чомусь,
Ось і розлучається наш клас …
Годиною здається хвилина …

Пр.: Най-най-най наш останній урок,
На нього прийдемо точно в рядків.

Буде найважливішим він, звичайно, для нас,
Скоро розлетиться наш дружний клас.

Наші педагоги зараз
Стали нам ще ріднішим,
Шкода, що йдемо від вас,
Стільки б ми ще встигли!

Але не будемо нині сумувати,
Постараємося хоча б.
Все, що було, нам не забути!
Випуск цей — самий самий!

Пр.: Най-най-най наш останній урок,
На нього прийдемо точно в рядків.

Буде найважливішим він, звичайно, для нас,
Скоро розлетиться наш дружний клас.

**************************************

Оцініть статтю
Настанова - Корисні поради
×
Тисни «Подобається», щоб читати нас на Facebook
Спасибі, я вже з Вами!