Як зробити морфологічний розбір слова? ТОП-5 сервісів для розбору слів

Як зробити морфологічний розбір слова? ТОП 5 сервісів для розбору слів

Морфологія – розділ мовознавства, що вивчає всі частини мови, їх морфологічний склад. Для встановлення останньої, необхідний морфологічний розбір слова. Проводиться він по – різному для:

Самостійних:

  • Імен іменників
  • Імен прикметників
  • Імен числівників
  • Прислівників
  • Займенників
  • Дієслів
  • Дієприкметників
  • Дієприслівників

І службових

  • Союзу
  • Частинки
  • Вигуки
  • Привід

Проаналізувати слова онлайн можна на сайтах:

  • www.morphologyonline.ru
  • Goldlit (https://goldlit.ru/component/slog)
  • 5-EGE.RU (https://5-ege.ru/morf/)
  • ВикиСлово (http://wikislovo.ru/morphology/)
  • UCHIM-ORG (https://uchim.org/russkij-yazyk/morfologicheskij-razbor-slova)

Або за планом.

  • Ім’я іменник
  • Прикметник
  • Ім’я числівник
  • Прислівник
  • Дієслово
  • Займенник
  • Причастя
  • Деепричастие
  • Союз
  • Частка
  • Вигук
  • Привід

Ім’я іменник

Іменник — частина мови, що відповідає на питання «хто», «що» (та інші відмінкові форми) і вказує на предмет.

План розбору:

Частина мови (в даному випадку іменник) і загальне значення:

  • Все, що пов’язано з людиною (мама, школяр),
  • Об’єкти і суб’єкти (стіл, кнопка, склянку),
  • Живі істоти (амеба, миша, кіт),
  • Продукти, речі, предмети (сіль, отрута, молоко),
  • Події і явища природи (снігопад, зустріч),
  • Діяльність (читання, вживання),
  • Якості, атрибути (чесність, прямодушність)

Поставити слово в початкову форму (падіж – називний, число — єдине).

Перелічити постійні морфологічні ознаки:
1Нарицательность

  • Власні імена, назви імен, топонімів, назв чого-небудь і т. п., починаються з великої літери (Атлантичний, Австралія).
  • Нарицательные — категорія групи, предметів, понять, що починаються з рядкової (рівняння, щастя, картина).

2Одушевленность

  • Живу — назви живих істот (комар, хлопець, личинка),
  • Неживе – навпаки (стеля, двигун).

3Род

  • Чоловічий (оборот),
  • Середній (тісто),
  • Жіночий (фабрика).

4Склонение

  • Перше включає іменники чоловічого, жіночого і середнього роду, що мають у початковій формі закінчення-а, -я (романтика, сторінка).
  • Друге – чоловічого і середнього з нульовим закінченням або на -про, -е, наприклад, «волосся», «захворювання».
  • Третє містить тільки іменники жіночого роду, що мають в початковій нульове закінчення, наприклад, «чесність», «окис» або «роль».

Вказати непостійні морфологічні ознаки:
1Падеж

  • Іменительный, відповідає на питання хто? Що? (Отвертка (1 відхилення), пристроївпро (2), сіль (3)).
  • Родительный (Кого? Чого?). (Отверткі, пристроїва, солі).
  • Дательный (Кому? Чому?). (Отвертке, пристроївусолі).
  • Уинительный (Кого? Що?). (Отвертку, пристроївпро, сіль).
  • Творительный (Ким? Чим?). (Отверткой, пристроївом, сілью).
  • Предложный (Про кого? Про що?). (Про отвертке, про пристроїве, про солі).

Порядок відмінків можна запам’ятати за допомогою фрази «Іван Роділь Девчонку, Велел Тащить Пеленку».

2Число

  • Єдине (позначає один предмет), наприклад, «один флакон або одна мета».
  • Множинне (позначає групу предметів або об’єктів) — «кілька флаконів або велика кількість цілей».

Вказати синтаксичну роль у реченні. Іменник найчастіше є підметом або присудком («хто? що?»), доповненням (відповідає лише на питання непрямих відмінків) або обставиною (прислівникові питання)).

Як зробити морфологічний розбір слова? ТОП 5 сервісів для розбору слів

Морфологічний розбір слова вивчає такий предмет, як російська мова

до змісту ↑

Прикметник

Прикметник — частина мови, що відповідає на питання «чий», «який», «який» і позначає ознаку предмета.

План:

Встановити частина мови та загальне значення, яке класифікується окремо для

Якісних:

  • Розмір (вузький)
  • Форма (круглий)
  • Якості (комфортабельний)
  • Смак (терпкий)
  • Властивість (рихлий)
  • Та інші.

Відносних:

  • Матеріал (ситцевий)
  • Кількість (трехсложный)
  • Час (шестигодинний)
  • Місцезнаходження (довколишній)

І присвійних прикметників. Вони позначають приналежність до чого-небудь (Софьин, зміїний).

Представити слово в початковій формі (рід – чоловічий, падіж – називний, число — єдине).

Перерахувати постійні ознаки:

  • Розряд прикметника: якісне (ознака предмета, виявляє ознака більшою чи меншою мірою, наприклад, (нестерпний – більш нестерпний), відносне (предмет, не проявляється різною мірою, наприклад, водоростевий. Увага! Не можна сказати «більше водоростевий») або відносна (належність предмета, наприклад, учительський).

Перерахувати непостійні ознаки:

  • Повна або коротка форма (променистий (повна), лучист (коротка))
  • Ступінь порівняння (Наприклад, уважний – більш уважний)

Різна форма і ступінь порівняння може бути тільки у якісних прикметників.

  • Падіж (Прикметник має той же, що й іменник, з яким воно координує). Відмінок може бути предложным, творительным, винительным, давальним, родительным або именительным.
  • Число (множинне або єдину).
  • Рід (середній, жіночий або чоловічий). Видно тільки в однині. Приміром, безсторонній (м), безстороння (ж) і неприємне (ср).

Визначити роль у реченні. Прикметник найчастіше є визначенням або присудком (найчастіше в стислій формі).

до змісту ↑

Ім’я числівник

Числівник – це самостійна частина мови, що позначає кількість об’єктів або предметів.

Частина мови. Загальне значення.

Вказати початкову форму (називний відмінок, однина, чоловічий рід у порядкових, називний відмінок у кількісних).

Постійні морфологічні ознаки:

1Количественное або порядкове

  • Кількісне (дев’яносто п’ять тисяч, шістдесят два)
  • Порядкове (шостий, дев’ятнадцятий і так далі)

2Простое або складене.

  • Просте. Складається з одного слова (одинадцять, сто).
  • Складене. Складається з декількох слів (тридцять чотири, одна тисяча триста п’ятдесят сім)

3Разряд (є тільки в кількісних)

Непостійні морфологічні ознаки:

1Падеж

  • Називний (вісімдесят два, чотири),
  • Родовий (вісімдесяти двох, чотирьох),
  • Давальний (вісімдесяти двох, чотирьох),
  • Знахідний (вісімдесят два, чотири)
  • Орудний (вісімдесятьма двома, чотирма),
  • Прийменниковий (про вісімдесяти двох, чотирьох)

2Число (не завжди)
3Род (не завжди)

Синтаксична роль.

Як зробити морфологічний розбір слова? ТОП 5 сервісів для розбору слів

Важливо робити розбір слова грамотно

до змісту ↑

Прислівник

Прислівник – самостійна частина мови, що позначають ознаку ознаки або ознаку предмета.

Частина мови. Загальне значення.

Постійні морфологічні ознаки

1Группа за значенням

  • Часу (Коли?)
  • Способу дії (Яким чином? Як?)
  • Міри та ступеня (якою мірою? Наскільки?)
  • Причини (З якої причини? Чому?)
  • Цілі (З якою метою?)
  • Місця (Звідки? Де?)

2Наличие порівняльної ступеня (буває не завжди)
3Неизменяемость

Непостійних ознак у прислівників немає, так як це незмінна частина мови.

Роль у реченні. Прислівники найчастіше є обставинами або сказуемыми.

до змісту ↑

Дієслово

Розбір слова

Морфологічний розбір дієслова

Дієслово – самостійна частина мови, що має значення дії.

Частина мови. Загальне значення.

Постійні ознаки:

1Вид

  • Досконалий (Що зробити?)
  • Недосконалий (Що робити?)

2Переходность

  • Перехідний. Поєднується з іменником у знахідному відмінку. (розраховую на (Кого? Що?) чесну конкуренцію)
  • Неперехідне. Потребують доповнення при поєднанні з іменниками в знахідному відмінку. (допомагаю (Кому? Чому?) далекому родичу)

Перехідність дієслова можна перевірити, підставивши до нього слово «кішку», при цьому словосполучення може не мати логічного сенсу. Приміром, «зрозумів (Кого? Що?) кішку» містить перехідний дієслово, а «допомагати (Кому? Чому?) Кішці».

3Спряжение

  • Перше (дієслова, що закінчуються на -оть, -еть, -ыть, -ать, -ять, наприклад, «фабрикувати»)

Запам’ятайте слова – винятки: дивитися, вертіти, гнати, дихати, тримати, чути, терпіти, бачити, образити, залежати, ненавидіти.

  • Друге (дієслова, що закінчуються на -ить, наприклад, «вивчити»).

Запам’ятайте слова – винятки: стелити, голити.

Непостійні ознаки
1Наклонение

  • Изъявительное (конспектирую)
  • Умовний або умовне (конспектував б)
  • Спонукальну (конспектуй)

2Время (дієслова змінюються за часами тільки у дійсному способі)

  • Минув (надихав)
  • Даний (воодушевляю)
  • Майбутнє (буду надихати або воодушевлю)

3Число (єдине або множинне)
4Лицо (Дієслова змінюються за особи в дійсному (в цьому майбутньому часі) і наказовому способі)

  • Перше (узгоджуються із займенниками «я»)
  • Втричі («ти»)
  • Третє («вони, вона, воно, він»)

5Род (Тільки у дієслів минулого часу)

Синтаксична роль. У реченні дієслова є сказуемыми.

до змісту ↑

Займенник

Розбір слова

Морфологічний розбір займенника

Займенник – самостійна частина мови, яка вказує, але не називає предмети.

Частина мови. Загальне значення.

Поставити число в початкову форму (падіж – називний, число – єдине)

Постійні ознаки:

1Разряд

  • Особисті: вони, він, вона, він, ви, ти, ми, я
  • Поворотне: себе
  • Питально – відносні: скільки, чий, що, хто, який, якій
  • Присвійні: їх свій, наш, його, її, його, твій, мій, ваш
  • Вказівні: стільки такий, той, такий, цей
  • Негативні: ніякий, нічий ніхто, нікого, нічого
  • Невизначені: хтось, щось, якийсь, деякий, кілька, а також займенники з суфіксами -небудь, або приставкою дещо

2Лицо (Тільки у особистих займенників)

  • Перше (я)
  • Втричі (ви, ти)
  • Третє (вони, вона, він, вона)

Непостійні ознаки:

  • Відмінок
  • Число (при наявності)
  • Рід (якщо є)

Синтаксична роль. Займенники частіше всього є підметами чи визначеннями.

до змісту ↑

Причастя

Дієприкметник – особлива дієслівна форма, тому багато його ознаки потрібно шукати у дієслова, від якого слово і утворено.

Частина мови. Загальне значення.

Поставити слово в початкову форму (чоловічий рід, відмінок – називний, число – єдине)

Постійні ознаки:

1Вид
2Залог

  • Дійсний (дія вчиняється предметом, наприклад, «піддає небезпеці»)
  • Пасивний (дія відбувається над предметом, наприклад, «піддає небезпеці»)

3Время

Непостійні ознаки:

1Форма

  • Повна. Відповідає на питання «який?» (очищений)
  • Коротка. Відповідає на питання «який?» (очищений)

2Число
3Род (видно тільки у дієприкметників в однині)
4Падеж (присутній тільки у дієприкметників у повній формі)

Синтаксична роль. Окремі причастя є визначеннями. Причетні обороти виділяються комами з обох сторін тільки, якщо після обумовленого слова.

до змісту ↑

Деепричастие

Деепричастие — особлива форма дієслова, тому його ознаки збігаються з ознаками дієслова, від якого воно утворене.

Частина мови. Загальне значення.

Дана частина мови є незмінною, тому у неї відсутні непостійні ознаки.

Морфологічні ознаки:

  • Початкова форма (дієслово, від якого утворено)
  • Вид
  • Перехідність
  • Незмінюваність

Вид, перехідність і незмінюваність знаходяться так само, як і дієслова, від якого воно утворене.

Роль у реченні. Дієприслівникові обороти на письмі виділяються комами з обох сторін.

до змісту ↑

Союз

Сполучник – службова частина мови, що зв’язує прості речення в складі складного або однорідні члени речення.

Частина мови. Загальне значення.

Морфологічні ознаки:

1Простой або складової

  • Простий. Складається з одного слова (але, а)
  • Складовою. Складається з декількох слів (так само, як і; не тільки, але і)

2Производный або непроизводный.

  • Похідний. Утворений від інших частин мови (проте, щоб)

3Неизменяемость
до змісту ↑

Частка

Частка – службова частина мови, що вносить емоційне значення в пропозицію.

Частина мови. Загальне значення.

Ознаки:

1Разряд

  • Уточнюючі (якраз, точно)
  • Вказівні (це, той, то)
  • Питально – відносні (майже, просто)
  • Підсилювальні (навіть, все ж)
  • Негативні (зовсім, зовсім не)
  • Позитивна (ні)
  • Модальні (наче, чи, ну – ка)
  • Формотворчі (давайте)

2Группа за значенням (є тільки у модальних)

  • Спонукальні (ну – ка, ну)
  • Порівняльні (немов, наче)
  • Питальні (чи, невже)

3Неизменяемость
до змісту ↑

Вигук

Розбір слова

Морфологічний розбір вигуків

Вигук – слова, що виражають емоції.

Частина мови. Загальне значення.

Морфологічні ознаки:

1Разряд за значенням

  • Емоційні (ух ти, ой – ой)
  • Імперативні (караул, кыш)
  • Етикетні (поки, привіт)

2Производное або непроизводное
3Неизменяемость
до змісту ↑

Привід

Прийменник – службова частина мови, яка виражає відносини між самостійними частинами мови, узгоджуюча їх.

Загальне значення. Частина мови.

Ознаки:

1Разряд за будовою

  • Прості
  • Складні
  • Складові

2Группа (за змістом)
3Изменяемый або незмінюваний
4Производный (згодом, протягом) або непроизводный (близько)

Якщо входить до складу відмінкового питання, то є похідним приводом, а якщо можна задати питання, то іменником з прийменником. Приміром, «писав (чого?) протягом декількох років» — похідний прийменник, «помітив (де?) у плині ріки» — іменник з прийменником.

Оцініть статтю
Настанова - Корисні поради
×
Тисни «Подобається», щоб читати нас на Facebook
Спасибі, я вже з Вами!