На жаль, людське життя має свої межі, які починаються народженням і закінчуються смертю. Але вмирає тільки тіло, плоть. Душа продовжує жити. Тому померлої людини просто немає в земному житті, поряд з його родичами і друзями. Сумуючи, вони повинні розуміти, що душа покійного ще не покинула землю протягом перших двох днів після смерті. Що ж з нею відбувається на 3, 9 і 40 день? Що особливого в цих трьох випадках?
Зміст статті
- 1. Сприйняття смерті
- 2. Третій день після смерті
- 3. Дев’ятий день після смерті
- 4. Сороковий день після смерті
- 5. Правильне поминання
- 6. Чому сороковий день?
- 7. Душа дитини і людини, яка вбила себе
- 8. Варто думати про смерть?
Сприйняття смерті
В православ’ї смерть не несе в собі закінчення життя, це лише перехід з одного стану в інший, із земного життя до життя за її межами. Народжуючись, людина починає свій шлях, але зі смертю не закінчує його, тому що душа безсмертна. Тому важливо наповнити її хорошими і праведними вчинками, щоб дати душі шанс опинитися у вічність в раю, а не в пеклі. Вчення Христове запевняє віруючих не боятися смерті, а чекати її смиренно, підкоряючись волі Божої – скільки уготовано Богом прожити на землі, стільки й вистачить. Виходить, що немає кінця, а земне життя – лише мить у порівнянні з вічністю, яку душа проведе після смерті тлінній плоті.
Третій день після смерті
Третій, дев’ятий і сорокою день вважаються поминками. До них відноситься і роковини. Згідно з вченням Церкви, душа людини не покидає землю перші два дні після смерті. Що вона робить? Вона знаходиться поблизу свого тіла. Може витати біля будинку, відвідувати дорогі їй місця, в яких чоловік перебував за життя. Але робить вона це не сама – її супроводжує Ангел. Такі поневіряння можна назвати прощаємо з земним життям, з усім, що було з нею пов’язано. Місця, які вона відвідує, можуть бути пов’язані не тільки з радісними подіями, але і з сумними. Душа колись доброго людини літає там, де творила багато добра – надавала допомогу нужденним, доглядала за кимось. Найчастіше вона знаходиться біля свого тіла або будинку.
Перші два дні вона схожа на птаха, що літає в пошуках власного гнізда. Душа може відвідати декілька місць, а може перебувати виключно неподалік від померлої плоті. При настанні третього дня вона залишає землю і постає перед Господом, назавжди покидаючи земне життя і своє тіло. Тепер їй належить побачити Бога і все, що захочуть показати їй Ангели. Тому в третій день родичі померлого моляться про нього, щоб душі безперешкодно покинути землю і досягти неба.
Що відбувається далі? Душа виявляється у Божій обителі. Вона насолоджується красою, споглядає всього прекрасного, що є там. Так буде шість наступних днів. Звичайно, за цей час, перебуваючи серед невимовної краси і заспокоєння, що вона забуває про всі свої земні скорботах – хвороби, негаразди, розчарування. Їй не потрібно думати про те, чим зайняті уми людей, що живуть на землі. Але так відбувається тільки в тому випадку, якщо душа безгрішна. Якщо ж на ній багато гріхів, вона не може насолоджуватися. Ці шість днів душа бачить, як радіють навколишнього їх красою безгрішні душі, і починає шкодувати про те, що прожила своє життя без дїла, зробила багато помилок і гріхів, у яких не покаялася за життя. Вона з трепетом очікує дев’ятого дня.
Дев’ятий день після смерті
З його настанням Бог наказав Ангелам привести душу на поклоніння Йому, після якого Господь буде судити її. Суд буде проводитися відповідно до того, що написано в Слові Божому – відповідала життя людини того, що написано в Біблії. У ній написано, що Слово буде судити. У кожної людини при земному житті багато разів надається можливість покаятися у своїх гріхах і почати вивчати Писання для того, щоб слідувати йому і привести свою життя і думки в згоду з тим, що в ньому написано. В цей день родичі покійного особливо посилено моляться за нього, просячи Бога про милосердя і прощення для душі їх родича, щоб їй встановити в рай.
Але в цей день доля душі ще не вирішиться. Її доля не зрозуміла ще до сорокового дня. У цей проміжок часу важливо не тільки молитися, а й згадувати про померлого тільки з хорошої сторони. Можна накрити стіл, але без спиртного. Не веселитися, сидячи за ним, а розуміти, що зараз вирішується доля душі близької людини. В цей час вона згадує все те погане, що накоїла, кається, сподівається на милосердя. Якщо згадувати її поганим словом, то їй буде ще болючіше.
У проміжок між дев’ятим і сороковим днем Ангели показують душів пекло, щоб та подивилася на муки тих, хто відмовився покаятися, визнати Ісуса Христа сином Божим і прийняти Його жертву за свої гріхи, щоб вони не лежали важким тягарем на неї і не впливали на Божий вердикт. Всі ці дні душа знаходиться в пеклі, бо родичі на землі, повинні вести себе спокійно і лагідно.
В цей час душа померлого, згідно з церковним уявленням, повинна пройти 20 поневірянь, які схожі 20-ти смертних гріхів. Тільки після цього стане ясно, вона гідна того, щоб перебувати в раю. Щоб полегшити муки, родичі повинні не тільки молитися, але й постити, щоб допомогти цим душі покійного. Поневіряння мають рівні, від менш тяжкого до більш болісного:
- Пристрасть до надмірної балаканині і порожнім ловах (празднословие).
- Обман навколишніх для того, щоб отримати для себе вигоду (брехня).
- Розпускання чуток і неправдивої інформації про людей (наклеп).
- Надмірне вживання їжі (обжерливість).
- Постійне бездіяльність і лінь (неробство).
- Привласнення чужого майна (крадіжка).
- Надмірна любов до матеріальних цінностей (сріблолюбство).
- Використання нечесного шляху для добування цінностей (хабарництво).
- Бажання поступати нечесно (неправда в справах і вчинках).
- Прагнення володіти тим, що є у інших (заздрість).
- Шанування себе розумнішими і вище інших (гординя).
- Небажання стримувати свій гнів і дратівливість (гнів і лють).
- Спрага помститися кривдникові (злопам’ятство).
- Позбавлення життя іншої людини (вбивство).
- Тяга до магія (чаклунство).
- Статеві зв’язки, здійснювані безладно (блуд).
- Зрада чоловікові (перелюб).
- Бажання мати близькість з людиною такого ж статі (содомія).
- Заперечення того, що Бог є (єресь).
- Серце, яке не сприйнятливе до чужого горя (жорстокість).
Тільки пройшовши ці митарства і розкаявшись у них, можна сподіватися на те, що душа знайде спокій в раю. Вважається, що випробування, яке душа не пройшла, буде постійно мучити її в пеклі. Біси будуть терзати її вічність.
Сороковий день після смерті
На 40 день неприкаяна душа нарешті-то знає, куди потрапить в пекло або в рай. Вона вже нічого не згадує ні про що не журиться, бо вічно буде знаходитися там, де визначив їй перебувати Господь. Після прийняття Божої волі настає забуття і спокій. Так відбувається в тому випадку, якщо душа потрапляє в рай. Потрапивши ж у пекло, вона більше ніколи не зможе заспокоїтися, шансу покаятися перед Господом більше не буде. Залишиться лише терпіти нескінченні муки і журитися про те, що земне життя пройшла і не була підвладна Богу.
Поминки на сороковий день важливі – необхідно з усією серйозністю поставитися до їх проведення, не можна радіти і веселитися. Тому що Бог у цей день вибирає ту вічність, в якій опиниться душа після суду.
Правильне поминання
Знаючи те, що душа людини 9 і 40 день постає перед Богом, родичам покійного необхідно знати, як правильно поминати померлого родич – що можна робити, а що категорично заборонено. Потрібно з співчуттям поставитися до душі, яка чекає своєї долі, полегшити його ношу, допомогти їй. Для цього необхідно знати:
- На похороні не потрібно припадати до труни померлого або його могилі з криками і риданнями. Роблячи так, люди не розуміють, що доставляють душі ще більше страждань і мук. Сумувати краще в думках, перебуваючи в сокрушення і молячись про те, щоб Бог був милостивий до душі, яка незабаром побачить Його.
- Так як 9 день є початком Божого шляху, а 40 – його кінцем, коли Господь визначає місце, де вона буде перебувати вічність, на поминках не можна лихословити людини, говорити про нього погано, пригадувати його гріхи. Застілля має бути скромним і вдумливим.
- Під час цього категорично забороняється розпивати спиртні напої – це не час для веселощів. І на могилі залишати стопку горілки з шматочком хліба теж не варто, бо це привертає увагу волоцюг.
На третій або дев’ятий день можна зварити кутю – кашу з насіння пшениці з додаванням меду або цукру. Насіння символізують реінкарнацію, коли душа покидає тіло і перебуває в іншому статусі. А мед або цукор «говорять» про те, щоб в іншому світі у душі була солодка життя, а не пекельні муки. Кутю повинні спробувати всі, хто прийшов на поминки, хоча б одну ложку.
Чому сороковий день?
Багатьом віруючим не дає спокою питання, яке стосується сорокового дня поминок. Чому саме цей день? Про що говорить число 40? Чому цей день обрано днем визначення долі душі і її долі? Відповіді на ці питання треба шукати в Біблії:
- На сороковий день Ісус був піднесений до Батька після того, як прийшов до своїх учнів і сказав Хомі, щоб той подивився на Його рани і переконався, що Господь живий (до цієї події Фома не вірив цьому і сперечався з тими учнями, які стверджували, що Ісус Христос воскрес);
- Мойсей в сорокарічному віці був покликаний Господом для того, щоб позбавити свій народ від рабства єгипетського, де його примушували багато працювати, зводячи будівлі та міста. До цього часу Мойсей був принцом Єгипту і не думав про те, що виявиться по іншу сторону від своєї прийомної матері-єгиптянки.
Це лише великі події, пов’язані з цифрою 40, але якщо уважно читати Писання, можна виявити ще масу прикладів.
Душа дитини і людини, яка вбила себе
Вважається, що дитина до 14 років не може нести відповідальності за свої вчинки, тому після смерті його душа потрапляє на небо, де їй не потрібно перебувати в пеклі, бачити муки грішників і чекати Божого приречення для неї. На небі такої дитини зустрічається один з його родичів. Якщо дитина занадто малий, то перші два дні, поки він ще знаходиться на землі, він не розуміє, чому його смерть приносить батькам і родичам стільки горя. Адже він просто повертається туди, звідки прийшов. Душа дитини, який помер в материнській утробі (важкі пологи, викидень, аборт), не мучиться і не страждає, як вважають багато. Деякі віруючі вважають, що поки жінка, що зробила аборт, не покається у вбивстві свого немовляти, його душа перебуває в муках і очікуванні цього каяття. Але це не так. Немовля не несе відповідальності за гріх своєї мами, тому його душа відразу ж потрапляє в рай.
Щодо самогубців, Бог не дозволяє людині позбавляти себе життя, тому що не він дарував її собі. Бог створив людину і лише Йому вирішувати, коли закликати своє творіння на суд. Існує думка про те, що самогубці відразу ж потрапляють в пекло. Це помилково. Душа, відділившись від тіла, прагнути потрапити на небо, але його брами зачинені. Після чого вона бажає повернутися в тіло, але і це, на жаль, неможливо. Тоді їй нічого не залишається, як чекати часу своєї смерті, яка сталася б по Божій волі. До цього часу може пройти кілька десятиліть. Такий підвішений стан болісно для душі, тому що вона не може знайти спокою.
Варто думати про смерть?
Думки про смерть не є гріховними. І готуватися до відходу в інший світ потрібно, особливо тим, хто відчуває, що йому залишилося небагато часу. Зазвичай це літні люди. В сучасний час організація похорону завдає чимало клопоту і фінансових витрат, тому підготуватися до них заздалегідь потрібно. У цьому питанні важливо одне – не передбачати день смерті, не звертатися до ворожок для того, щоб дізнатися дату останнього дня життя. Це вважається гидотою для Бога. В Писанні чітко йдеться про те, щоб не звертатися до чародіїв і не слухати їх.
Отже, в 3 день душа покидає землю і постає перед Богом. Шість наступних днів вона насолоджується небом і неземною красою. На 9 день душа знову постає перед Богом і відправляється Їм в пекло для того, щоб протии через 20 поневірянь. Після чого Господь визначає – в раю чи буде перебувати вічність душа або ж у пеклі.
