Привіт, впізнав? — Привіт, так.

Привіт, впізнав? — Привіт, так.

— У мене розмова до тебе. — Який?

— Я вагітна. — Роби аборт!

— Не можу. — Чому?

— Це ж наша дитина, Леш!

— А мені то що? Я не буду його виховувати! І у мене інша!

Вона кинула трубку. Через 5 місяців…

Привіт, впізнав? — Привіт, так.

 

— Дівчина, давайте я вам допоможу!

— Величезне спасибі.

— А де ж ваш чоловік?

— Нема його і не було.

— А як вас звуть?

Пройшло 5 років…

як вона мене дістала! Додому зовсім не хочеться!-подумав молодий чоловік сідаючи на лавку в парку. Раптом він побачив двох близнюків бігають по парку. А як же моя дитина живе?-несподівано подумав чоловік.

— Мамо!- з цими словами діти кинулися в бік. І тут він побачив її.

— Привіт

— здрастуй

— Це мої діти?

— твої?

Раптом малюки закричали тато і кинулися в його бік. Чоловік був у нестямі від радості. Але діти пробігли повз і повисли на незнайомому чоловікові.

— Мила а це хто? Запитав він

— запитав де найближчий магазин. Після цих слів вона повернулася і пішла вперед.

— Дядько, магазин за рогом – вигукнув один з хлопчаків, йдучи з чоловіком за матір’ю.

Джерело

Настанова - Корисні поради