Слова на поминках рідних – це траурні промови в пам’ять про покійних родичів. Виголошуються членами сім’ї за столом для вираження любові, скорботи. Складаються самостійно заздалегідь на основі спогадів, достовірних фактів.
Як написати промову на поминки самому
Слова про рідних пишуть до поминок, зміст вибирають довільно.
Дотримуються плану:
У висновку висловлюють слова вдячності долі за прожиті з загиблим родичем миті, співчуття товаришам, обіцянка пам’ятати.
Повторні виступи на поминках рідних скорочують. Досить дати характеристику значущих якостей небіжчика, підтвердити реальною життєвою історією.
Слова для поминок рідних вибирають ретельно. Якщо конкретних правил, традицій немає, то текст складають відповідно до вимог:
- достовірність;
- логічність, точність;
- стислість, змістовність;
- щирість, передача почуттів, емоцій;
- коректність, шанобливе ставлення;
- поминальний характер.
Виступ на поминках може викликати сльози, містити красиві слова, висловлювання. Зміст фраз повинен бути зрозумілий слухачам. Припустимо звернення до душах рідних, одягнені у форму сумного і зворушливого листа.
Слова пишуть в спокійній обстановці. На чернетці можна скласти план, прописати утримання пунктів. Засновувати виступу треба на спогадах, власних думках про рідних.
Чорнову мова для поминок потрібно прочитати 2 або 3 рази, виправити помилки, замінити двозначні слова, скоротити обсяг. Остаточний варіант переписати на чистий аркуш, переконавшись в коректності.
Скласти текст для поминок можна з допомогою зразків промов знаменитостей в прозі.
Приклади пам’ятних слів про померлого близькому
Приклади текстів для поминок потрібно використовувати з обережністю. Треба пам’ятати: вони присвячені рідним інших людей. Бездумне копіювання чужих слів може спровокувати конфлікт.
Потрібну мову варто проаналізувати на відповідність образу покійного родича, зайві слова видалити, замінити невідповідні висловлювання.
Використовувати на поминках, похоронах текст, який повністю адаптований під рідних небіжчиків.
Брату, сестрі
Слова скорботи за померлим братові на поминках виражають любов і смуток. Схожі на посвяту рідних людей другу:
«Дорогі друзі. Я – сестра (ім’я небіжчика). Він пішов (з дня смерті) назад. Пам’ятаю: втратила дар мови, коли дізналася про загибель брата. Довго думала, що це помилка і він повернеться додому. Зізнаюся, чекаю дива досі.
(Ім’я) був надійним тилом, опорою, підтримкою сім’ї. Допомагав словами, справою рідним, товаришам. Проблеми йшли, коли він з’являвся. Тонке почуття гумору змушувало знову братися за справу.
Коли я поступила в університет, брат оплатив курси, знайшов роботу. У боротьбі з поганим настроєм піднімав з ліжка на пробіжки. Він казав: «Шлях без перешкод нікуди не веде». Досі згадую ті слова. Цитую дітям, у яких на столі стоїть фото дядька.
Хай буде в тебе, улюблений братик, все добре. Прощай».
Відкоректований текст може використовувати чоловік.
Приклад слів для поминок за рідним сестрам:
«Шановні гості! Я – брат (ім’я небіжчиці). Після смерті пройшло (час з дня смерті). Біль не вщухає. Руки німіють, меркне світло, як в день, коли вона померла. Погано від думок про те, що не повернеться сестра додому.
Спогади приносять і радість, і печаль. Радість із-за того, що щастя було. Печаль – що більше немає і не буде. Сестра була сонячним промінчиком, дарувала сміх, посмішки.
Коли на роботі трапилися проблеми, вона допомогла не впасти духом. Запропонувала поділити складності навпіл, як піклування рідних батьків. Сестра навчила не здаватися, доводити справи до кінця. Повторювала: «Шлях без перешкод веде в нікуди». Тепер ці слова – мій девіз.
Треба прощатися, сестра, але я не стану. Буду згадувати, любити».
Мова може використовувати жінка після внесення змін.
Матері, батькові
Слова в пам’ять про померлого батька для поминок наповнені любов’ю, сумом, повагою, пошаною. У виступі сина можна використовувати мова:
«Дорогі друзі, родичі. Я – син людини, вшанувати пам’ять якого зібралися. З дня смерті батька минуло (час з дати смерті). Спогади і гіркоту втрати живі, як на похороні.
Приклади пам’ятних слів, які промовляючи:
Тато був добрим, мудрим, розсудливим людиною. Ніколи не лаяв, не кривдив і не ображався на рідних людей. Знаходив виправдання всьому. Любив нас з мамою, хотів ще дочка.
Коли почалися проблеми з однокласниками, батько запропонував ігнорувати глузування, продовжувати старанно вчитися. Сказав: життя все розставить по місцях. Виявився прав: тепер нікому не приходить в голову зло жартувати зі мною.
В кінці виступу хочу прочитати слова:
Пішов батько. Не повернути.
Закінчений смертю славний шлях.
В серці смуток і порожнеча.
Зцілити може пам’ять і роки».
Можливе використання скоригованого тексту дівчиною на поминках.
Для мам від рідних дочок підійдуть інші слова:
«Шановні гості. Ми зібралися, щоб згадати ім’я небіжчиці) – мою матір. Пройшло (час з дати загибелі), як вона померла. На серце, як і раніше рана. Згадую, як земля пішла з-під ніг після дзвінка з лікарні.
Мати була суворим, сильним, але рідною людиною. Не прощала слабкості, дурниці. Відхиляла виправдання, змушувала шукати рішення. Наші досягнення – її заслуга.
Коли не здала математику в університеті, вона жорстко, відверто поговорила зі мною. Запропонувала план дій, допомогла реалізувати. Сказала слова: «Не можеш вирішити завдання – роби все, щоб за тебе її вирішували інші люди». Підрахунками тепер займаються співробітники моєї фірми.
Мама, я тебе люблю. Ти навічно в серці».
Виправлений текст може виголосити на поминках молодий чоловік.
Бабусі, дідусеві
Добрі слова про бабусі на поминки схожі з траурними промовами про маму. Якщо рідним онукам не знайома прародителька, текст можна змінити:
«Здрастуйте, гості. Ми поминаємо нашу бабусю, якій немає (час з дня смерті). Коли дізналася про те, що трапилося, стало сумно: не встигла поспілкуватися. Все думала: наступного разу…
Я рідко бувала у неї, але з дитинства пам’ятаю душевне тепло, любов, турботу. По святах вона дзвонила, надсилала листівки, передавала шкарпетки, рукавиці, шапки, шарфи і варення. Засмучувалась, коли розуміла, що знову не приїду.
Пробач, бабусю, що не встигла обійняти, розповісти, як люблю. Тепер залишається тільки пам’ятати».
Аналогічні слова вимовляють рідні в пам’ять про дідуся на поминках:
«Шановні родичі, друзі. Згадуємо мого діда, який помер (час від дня смерті) назад. Дні проходять, залишається гіркота. Вона виникла в день смерті і не пропадає.
Ми рідко бачилися з дідом, але в дитинстві він навчав рубати дрова, розпалювати багаття, ловити рибу. Було весело. Потім почалися шкільні дні. Ми зустрічалися з свят, іноді розмовляли по телефону.
Тепер від дідуся залишилося фото. Хочу повернути час, побути поруч, але залишається тільки згадувати. Дід, ти навічно в серці».
Чоловікові, дружині
Слова померлому чоловікові в прозі для поминок мають аналогічну структуру. У них схоже зміст:
«Дорогі друзі. Поминаємо дружина (ім’я небіжчика), який помер (дата смерті). Зізнаюся, до похорону думала: це жарт, помилка. Чекала днями, що повернеться. І зараз мрію про зустріч, чекаю дзвінка.
Чоловік був добрим, щасливим людиною. Веселив людей, допомагав друзям. Мріяв про дім, рідних дітей. Завжди говорив: «Вчинки нас творять». Я повторюю ці слова, подумки повертаючись до минулого моментів. Від спогадів стає тепло, радісно на душі.
Ти назавжди в серці і моїй голові, (ім’я). Вічна пам’ять».
Мова можна використовувати на поминках рідних дружин після корекції із збереженням змісту.
Слова на поминках вимовляють в знак пам’яті, смирення зі смертю. Короткий виступ допомагає усвідомити, розділити зі слухачами втрату рідних. Щирий текст дарує надію, підтримку, наділяє силою жити.
