Як поминають покійних в день смерті і в інші дні: правила проведення поминок

Похоронні обряди – це частина християнської традиції відправляти покійного в світ інший. Проведення поминок супроводжують спогадами про покійного, його добрих справах. Ритуальний обряд здійснюють через 3, 9, 40 днів, півроку після смерті,в Родителськую суботу, Радоницу, спеціальні терміни, відведені в православному календарі.

Як поминають померлих на кладовищі

Тіло покійного після проведення церемонії переміщують на кладовищі. На місці поховання роблять пагорб, ставлять хрест на знак перемоги над смертю. Це символізує те, що тіло поховане, а душа відправляється на небо.

Могилку прибирають від забруднень, очищають від бур’янів. Віруючому встановлюють дерев’яний або металевий хрест після поминок. Гранітний надгробок – данина традиціям. Його встановлюють, щоб показати свою любов, повагу до померлим. Читання молитви дозволить умилостивити Бога і прийняти душу покійного.

Правила проведення поминок на кладовищі:

Скорботні запалюють свічку, читають молитву.

Прибирають могили, залишають квіти, думають про минуле.

Біля могили після проведення обряду не їдять. Лити алкоголь – ображати душу покійного.

Не можна після поминок залишати чарку горілки, накриту скоринкою хліба.

Молитва за спочилого сильніше, якщо християнин причаститися в храмі. Ставити пам’ятник на місці поховання можна в 1-ю річницю, через рік після смерті.

Правила проведення поминок

Душа людини живе доти, доки про неї пам’ятають. Живі називають добрі вчинки, вчинені пішли за життя. Це повір’я збереглося до нашого часу. Традиція поминати покійних склалася в стародавні часи.

Обов’язковий етап проведення ритуалу – накривати стіл, запрошувати гостей. Церква дозволяє замовляти стіл в ресторані, кафе, якщо родичі покійного не можуть підготувати трапезу будинку. Ритуальні агентства, кафе допоможуть з організацією, поки близькі займаються похоронами.

Перед проведенням поминок варто подумати про ритуальних піснях, ознайомитися з повір’ями, пов’язаними з обрядом поховання.

Запрошення близьких

Першу скорботну трапезу проводять через 3 дні після похорону. На 40 день після смерті приходять родичі, друзі покійного.

Запросити на поминки можна:

• колег по роботі;
• сусідів померлого;
• людей, з якими покійний проводив час;
• наставників або учнів.

У списку варто включати тих, з ким у покійного були хороші стосунки, хто до нього добре ставився. Якщо за життя з небіжчиком були розбіжності, під час проведення поминальної процедури потрібно попросити вибачення у покійного.

Організація обіду

При підготовці і проведенні обіду продумують меню, розсадку гостей. Перші місця займають родичі померлого. У центр сідають:

• вдова (вдівець);
• діти покійного;
• батьки – мама, тато;
• брати, сестри.

Сім’я на проведення ритуалу поминок розміщується поруч з тим місцем, де сидів покійний, як данина пам’яті. Гості займають місця за старшинством, родинним зв’язкам. Між чоловіками сідає жінка, подружжя – окремо. Якщо виникли утруднення з розстановкою, не створюйте шуму. Це турбує душу покійного.

Місце, яке займав пішов, залишають порожнім, на стіл ставлять його портрет. Поряд розміщують склянку з горілкою, накритий шматком чорного хліба. Іноді цей етап пропускають при проведенні поминок. У християнській вірі не допускається вживання алкоголю.

Меню складається скромне, щоб не перетворювати обряд у святкове застілля. Основний продукт – кутя (відварений рис, пшоно з медом). Зерна – символ воскресіння, доданий мед означає, що в іншому світі пішла буде солодко. Можна подавати млинці, кисіль.

В якості гарячих страв на поминках подають домашні супи. З парою в небо відправляється душа покійного. Якщо проведення ритуалу співпало з Великим постом, страви не включають їжу з м’яса.

У холодні закуски входять салати з овочів:

• огірків;
• помідор;
• редису.

У сезон зими на поминки готують вінегрет, оселедець під шубою. З солодощів подають печиво, цукерки. Допускається дріжджова випічка – пиріжки з начинкою з картоплі, ягід. Не рекомендують при проведенні трапези ставити тістечка. З напоїв використовують домашній компот, квас, медово-лимонний напій.

Оздоблення столу просте, посуд, прилади вибираються буденні. Виделки, ножі не кладуть під час поминок: вони «колють» душу небіжчика. Скатертина накривається однотонна.

За церковним порядком, записку з запрошенням на проведення обряду дають вранці 9, 40 дня. Панахиду справляють до настання вечора, сімейне поминання покійних після смерті здійснюють днем.

Під час ритуалу називають родовід покійного, померлих родичів.

Для вимови мови встають, усі гості замовкають, перестають їсти. Зразки текстів не варто шукати в мережі – нехай слова йдуть від душі.

Поминальні пісні

Музика на похороні при правильному проведенні церемонії не грає. Церковний хор виконує Псалми, молитви.

Часто звучать нарікання:

• «Плач удови по чоловікові»;
• «Отче наш»;
• молитва Святому духу та інші.

Співаються поминальні пісні. На 9, 20, 40 дні збираються групи близькі, читають молитви, строчки для спочинку покійного. Вірші виконують з 19 до 21 вечора. Під час проведення ритуалу душі померлих приходять в будинок.

Обряд потребує моральної стійкості, організованості. Процедура забезпечує спокійне відправлення християнської душі в потойбічний світ.

Обряди і повір’я про поминках

Проведення похоронних ритуалів овіяне прикметами, повір’ями, забобонами. Дотримуватися їх або ігнорувати – справа персональне. Щоб уберегтися від неприємностей, рідні дотримуються правил.

Народні звичаї, прикмети при проведенні поминальних дій:

У момент смерті людині страшно, необхідно прочитати молитву, заспокоїти душу. Для обряду відспівування кличуть священика.

За християнською традицією, вмираючий просить вибачення у всіх, з ким спілкувався і сам відпускає образи.

З покійного знімають прикраси з срібла. Матеріал використовують для боротьби з нечистою силою. Це завадить упокоєння душі небіжчика.

Після смерті тіло обмивають, використовують теплу воду. Прийнято довіряти це літнім жінкам. Читають молитву «Господи помилуй». Проведення ритуалу здійснюється від сходу до заходу Сонця напередодні поминок. Воду зливають подалі від житлових приміщень, засипавши землею. Рідину можна нікому віддавати. Відьми можуть вживати її для магічних ритуалів: пристріту, прокльонів.

Після проведення обмивання на померлого одягають чистий одяг, хрест.

Постільна білизна покійного виносять в курник, залишають на 3 ночі. За повір’ями, за цей термін повинен «відспівати» півень 3 рази.

На лоб новопреставленого кладуть віночок. Його видають в храмі після поминальної служби

Їжу від ритуалу не зберігають вдома. Її роздають бідним.

Якщо покійний був католиком, нехрещеним, загинув з причини суїциду, у храмі не читають молитов, не проводять відспівування. Родичі можуть отримати благословення у батюшки, прочитати молитву вдома за обідом. Якщо загиблий іншої віри, в пам’ять про нього роздають милостиню.

Поминають вбивць. Для цього проводять обряд їх каяття напередодні.

У 40 день після смерті в кутку будинку вішають рушник. Душа, повернувшись додому, зможе обтертися, відпочити.

Як вести себе на поминках і що приносити

Обряд часто відвідують люди старшого віку. Вони знають звичаї, етапи процедури. Дорослі не завжди обізнані з правилами проведення ритуалу, траурним етикетом.

Поведінка на ритуальному обряді:

Процес проходить без розмов, жартів, сміху.

Під час застілля не сперечаються, не сваряться.

Згадують хороші моменти з життя пішов, його добрі вчинки.

Не можна обговорювати під час проведення поминальної трапези буденні проблеми.

Одяг вибирають темну, чорні відтінки. Жінки надягають строгі сукні, чоловіки – костюми, краватки без візерунків. З прикрас дозволяється обручку.

У приміщенні знімають верхні головні убори.

Не слід брати з собою сумки, портфелі.

Приносять на поминки домашні пироги і хліб.

Алкоголь п’ють, не цокаючись.

По завершенні проведення обряду йдуть не прощаючись, висловлюючи співчуття.

Смерть – неминучий етап життєвого циклу. Організація поминок – можливість висловити скорботу за померлим, провести його в потойбічний світ. Дотримуючись християнський ритуальний звичай, рідні допомагають душі покійного упокоїтися.