На 40 днів після смерті на кладовищі потрібно прочитати молитву за упокій померлого, в цей період вирішується його подальша доля. Звичаї і забобони часто вводять в оману, краще попросити поради у священика.
Чи потрібно на 40 день після смерті ходити на цвинтар
Відвідування кладовища в сорок днів з настання смерті людини – складова ритуалу поминання. 40 день – останній рубіж, майбутній пройти душі померлого Божий суд. Визначається, чого заслужив новопреставлений – пекельних мук або райської благодаті. Після винесення вироку, душі дається можливість повернутися до землі, відвідати рідні місця, побачити близьких.
Детальніше дізнатися, потрібно на 40 днів ходити на цвинтар після смерті родича або немає, можна у настоятеля.
Квіти на могилу на 40 днів
Носити квіти на цвинтарі після смерті близької людини – традиція, яка закріпилася давно. За допомогою букета родичі померлого виражають скорботу, любов, спогад.
Біля могили прийнято покладати парна кількість квітів. Вважається, що одна квітка призначається для небіжчика, інший – для Бога. Для країн зарубіжжя кількість рослин не принципово.
Немає різниці, яку кількість кольорів несуть до могили на 40 днів. Все залежить від уподобань, фінансових можливостей.
У слов’ян велике значення надають традицій з днями смерті родича. Рослини підбирають відповідно:
Приносять квіти, які за життя любив покійний. Заборонено покладати букети, подаровані живому родичу померлого на торжество. Повір’я говорять, що передача подарунка призведе до життєвих проблем, хвороб. Церква до таких висловлювань ставиться скептично.
Нести живі або штучні квіти на цвинтарі на 40 днів вирішувати кожному індивідуально. Для похорону актуальні вінки зі штучних рослин. Коли настають знаменні чи важливі дати (9, 40 днів після смерті, день народження, річниця) – прийнято покладати живі квіти. Для звичайних відвідувань підходять штучні, обмежень немає. Штучна зелень довговічніше, не створює захаращеності біля могили, вважається актуальною для кладовища.
Правила поминання покійного на цвинтарі на 40 днів
Проводи сороковин вважаються у християн важливою подією поминання покійного. Проведення поминок гарантує спокій, умиротворення душі.
Щоб гідно проводити душу рідної людини в шлях, належить слідувати релігійними канонами, правилами.
Традиційними складовими поминання, при настанні 40 днів після смерті, виступає:
- молитва;
- відвідування храму;
- відвідування кладовища;
- поминальний обід.
Священики наголошують, що для сороковин з дня смерті важлива своєчасна молитва, а інші атрибути обряду можна розподіляти за іншим датам.
Замовляють панахиду на цвинтарі
Молитва – важливий атрибут поминання покійного сороковин. Чим більше живі моляться за померлої людини, тим більше у нього шансів для заспокоєння та отримання Божої благодаті. Панахида або заупокійна літія замовляється священнослужителю. Потрібен сорокоуст, зазвичай читається з дня смерті і до настання 40 дня. Частіше його повторюють по пришестю сороковин.
Панахиду проводять в церкві або на цвинтарі. Другий варіант зустрічається рідше, буває, що священнослужитель зайнятий проведенням служби, але принципової різниці в місці проведення немає.
Обряд панахиди після природної смерті близької проводиться перед священним столом – передднем, де розташовуються пожертви для церковних потреб, в пам’яті про померлого.
Які предмети нести з собою
До могил на кладовищі на 40 днів після смерті потрібно нести церковну свічку і квіти. Люди приносять їжу, солодощі, щоб роздати зустрічним за упокій душі. Під час прощання померлої людини, родичі покладають квіти, запалюють свічку, кажуть траурну промову. Головне, щоб біля могили панував мир і спокій. Гучні розмови, сміх, неприємне поведінка недоречні, ображають пам’ять покійного.
Заборонено приносити алкоголь, сигарети, залишати їх у могили.
Дії не схвалюються церквою, виглядають наругою над тілом після смерті.
Можна трапезувати на кладовищі
Православна церква забороняє трапези серед могил. На 40 днів після смерті на кладовище поминати – язичницька традиція, яка не має до християнства відносини, але міцно закріпившись в культурі. Накривати столи стравами, алкогольними напоями, серед надгробків – гріховно. Церква забороняє встановлювати біля могили лавки, столи.
Подібна поведінка на кладовищі ображає пам’ять про померлого, приносить тяжкість його душі. Поминальні обіди проводять вдома, в кафе або ресторанах.
На столи накривають скромні страви. Обов’язковою стравою виступає кутя (коливо), з напоїв – компот, сік, вода.
Чи можна не відвідувати могилу покійного на 40 днів після смерті
Бувають випадки, коли з якихось причин родичі не можуть відвідати могилу померлої людини через 40 днів. Наприклад, взимку замело дорогу або доводиться їздити здалеку. Православна церква не вважає це гріхом. Основним атрибутом поминання виступає щира молитва. При неможливості відвідування кладовища, родичам слід відвідати храм, замовити панахиду, помолитися, поставити свічку за упокій душі. Якщо ж відвідати храм не представляється можливим, моляться вдома.
Цвинтар – місце поховання тіла. Безсмертна душа більше потребує підтримки і пам’яті близьких. Йти до могили можна в будь-який час.
Якщо у людини виникли додаткові питання, що робити в 40 день з моменту настання смерті, потрібно проконсультуватися зі священиком, щоб правильно пом’янути.
