Французький досвід: як за кордоном лікують дитячий нежить?

Французький досвід: як за кордоном лікують дитячий нежить?

Я живу у Франції майже 3 роки. Моя дочка народилася в Москві, і, коли їй було трохи більше півтора років, ми з чоловіком прийняли рішення переїхати.

Донька завжди вважалася в Росії часто хворіє дитиною. ГРВІ нас відвідували як мінімум раз на місяць. При цьому я, як зразкова матуся, дуже відповідально підходила до лікування свого чада – виклик лікаря, прийняття різних ліків, сидіння вдома до повного одужання. Але тут, у Франції, на той момент мене б ніхто не зрозумів…

Якщо придивитися до дітей, які тут живуть, то практично кожен чхає, покашлює (або сильно кашляє), витирає (або не витирає зовсім) соплі. При цьому всі бадьорі, веселі, грають на майданчику, ходять в гості, в басейн, на гімнастику, школу і дитячий сад. Контактують з іншими дітьми, як якщо б були абсолютно здорові. Ну і взагалі, на такого роду нездужання мало хто звертає увагу. А в народі їх називають «маленький нежить», «маленький отит», «температура» і т. д.

Якщо ж дитина з якихось причин вяленький (варіант норми – привести дитину з температурою в дитячу установу), то кажуть про нього, що він «втомився»…

Згадую, як перший раз привела доньку до лікаря. Не до педіатра, терапевта. Він лікує і дорослих, і дітей. “Скарги, мадам?” – запитує він, оглядаючи моєї дитини. – “Висока температура, кашель, закладений ніс”.

Призначення – промивання носа морською водою, жарознижувальний сироп у разі температури. І… все. Незвично… Я йому: «доктор! Їй так погано, у неї закладений ніс, температура вище 39!» «Розслабтеся, мадам, через 5 днів вона видужає». Я не вгавала: «Скажіть, а вона у мене нормальна? Ну, в сенсі – здорова в цілому? А то так часто хворіє!» – “Абсолютно нормальна. Всі діти хворіють, мадам. На те вони і діти. Вони люблять ділитися між собою мікробами. Всього доброго! Наступний!»

Читайте також:  Як можна дізнатися свою долю по натальній карті: рекомендації

Перший час я перебувала в шоці. Приходиш до лікаря з «хворим» дитиною – лікар ніякого особливо лікування не призначає. Невелика зняття симптоматики, і тільки. Дзвониш в швидку, коли у дитини під 40 – кажуть, роздягніть його, обітріть теплою водою. Швидка не приїжджає на такі виклики. Вважається, що температуру, якщо вона тримається не більше трьох днів, батьки в змозі збити вдома самостійно. Ну, в крайньому випадку, можна викликати лікаря додому.

Приїжджаєш в госпіталь з зневодненим дитиною після трьох днів сильної блювоти, проносу, температури 40 – призначають пити водно-сольовий розчин і відправляють додому. Але зате заспокоюють. В лікарню ніхто вас в такому разі не покладе, не просіться! «Це вірус, мадам, наберіться терпіння. Через 3-5 днів все пройде само собою». А в результаті, дійсно, через кілька днів дитина одужує. І поступово до мене почало доходити…

У Франції досить спокійно ставляться до вірусів і різного роду інфекціям. «Маленький ринофарингіт» (як висловлюються доктора) – це звичайне явище, і, якщо дитина бадьорий і веселий, то він може ходити в школу, відвідувати секції, в тому числі басейн.

Якщо ж «вяленький» – потрібно просто поспостерігати. Лікування як такого від ГРВІ немає, противірусних препаратів (наприклад, на основі інтерферону) у Франції не існує, судинозвужувальні краплі в продажу зовсім заборонені (досі замовляю їх з Росії, не можу без них переборювати нежить). Якщо ж дитині все гірше і гірше – призначають антибіотики.

Теж, власне, за словами лікарів, нічого страшного. Вони адаптовані і ефективні.

Джерело

Настанова - Корисні поради
×
Тисни «Подобається», щоб читати нас на Facebook
Дякую, я вже з Вами!