Види онкомаркерів шлунково-кишкового тракту

Останнім часом все частіше стали діагностуватися ракові захворювання органів травної системи. На жаль, виявити недугу на ранній стадії розвитку дуже важко. Перші два ступені завжди протікають безсимптомно. Але щоб не ускладнювати собі життя, необхідно своєчасно проходити профілактичні обстеження і здавати кров на онкомаркери шлунково-кишкового тракту.

Зміст

  • 1 Поняття про онкомаркери
  • 2 Види онкомаркерів
  • 3 Аналізи на онкомаркери: особливості і поради при здачі
  • 4 Показання до проведення аналізу
  • 5 Захворювання при перевищенні онкомаркерів

Поняття про онкомаркери

Під онкомаркерами прийнято розуміти білки певного типу, гормональні та ферментні сполуки, які виділяють злоякісні та доброякісні клітинні структури при виникненні пухлиноподібного процесу в організмі.

Ці компоненти починають виділятися відразу ж після формування новоутворення. Після чого вони потрапляють в кров. Тому виявити їх наявність на ранній стадії ще можливо, якщо вчасно здати аналізи.

В медицині відомо більше 200 таких сполук, які належать до даної групи. Але найціннішими з них вважаються лише 20-30 штук.

Щоб визначити місце розташування пухлини, слід пройти додаткове обстеження. Воно передбачає проведення гастроскопії, узд, рентгенографії та інших процедур.

Види онкомаркерів шлунково кишкового тракту

Види онкомаркерів

Онкомаркери на кишечник можна виявити в будь частою або державній клініці. І чим раніше це зробити, тим буде краще для майбутнього здоров’я пацієнта.

Їх поділяють на кілька видів.

  • СА-242. Такий тип речовини виділяється в кров при раковому освіту в підшлунковій залозі, прямій кишці або товстому кишечнику. До всього цього, цей тип онкомаркера є в різних карцинома. Його кількість може підвищуватися або знижуватися в залежності від виду процесу: запального, доброякісного, злоякісного. Нормальними значеннями прийнято вважати об’єм від 0 до 30 МО/мілілітр.
  • СА 19-9. Даний тип онкомаркерів виробляється у дорослих людей в травному тракті або бронхах. У плоду вони формуються в епітеліальному шарі печінки або підшлункової залози. Підвищення відбувається при розвитку раку в шлунку, прямої кишці, жовчному міхурі, товстій кишці. Нормою вважається кількість до 40 МО/мілілітр. У деяких пацієнтів з аналізу діагностується невелике перевищення. Це теж сигналізує про травних захворюваннях у вигляді цирозу, жовчнокам’яної хвороби, гепатиту, холециститу, панкреатиту.
  • Раково-ембріональний антиген. Цей компонент виробляється у ще ненароджених дітей під час активного внутрішньоутробного росту в травній системі. У дорослих людей синтезування речовини різко знижується, в деяких випадках повністю пригнічується. Незначний вміст можна виявити в тонкій кишці, підшлунковій залозі, бронхах, молочних залозах. Якщо значення перевищує норму в 8нг/мілілітр, то прийнято говорити про онкології в прямій кишці або шлунку. Незначне підвищення показників відбувається при хворобах аутоімунного характеру, при кистообразованиях у яєчниках і молочних залозах, захворюваннях дихальних органів. Також таке явище діагностується і у завзятих курців.
  • СА-125. Онкомаркери кишечнику виробляються у плода. У дорослих виділення речовин відбувається дихальної системи. Рівень піднімається не тільки при ракової пухлини в яєчниках, але і в підшлунковій залозі. Якщо діагностику провести в комплексі, то високе значення може виникати при хворобах сигмовидної і прямої кишки, печінки і шлунка. Нормальними показниками вважаються онкомаркери шлунково-кишкового тракту в межах від 0 до 30 МО/мілілітр. Незначне підвищення до 40 МО/мілілітр зустрічається на етапі виношування, при цирозі печінки, гепатит, панкреатит або ниркової недостатності. У жіночої половини населення це свідчить про запальний процес в області яєчників або ендометрія.
  • СА 72-4. Ці онкомаркери для кишечника вважаються небезпечними. У великій кількості утворюються при формуванні карциноми підшлункової залози, товстому відділі кишкового тракту, шлунку. Нормальними межами вважаються значення до 6,9 МО/мілілітр. Найчастіше аналіз на цей маркер проводиться одночасно з СА 19-9, СЕА і СА 125. Невелике перевищення відбувається при деяких захворюваннях у вигляді доброякісних утворень молочних залозах, легенях, печінці та яєчниках. Нерідко їх кількість піднімається на етапі виношування.
  • СА 15-3. Цей тип речовини вважається специфічним і виявляється при ракових утвореннях в молочних залозах. При комплексному діагностуванні визначається рівень не тільки з’єднання, але і інших. Нормою вважається від 22 до 30 МО/мілілітр. При загальному аналізі можна визначити патологію в печінці, підшлунковій залозі та шлунку. Незначне підвищення показників виникає при болях ревматичного характеру, на етапі виношування, при Сніді, ниркової недостатності, патології в дихальних органах.
  • ХГЛ. Розшифровується як хоріонічний гонадотропін людини. Цей вид гормону, який визначається під час вагітності. За цим показником можна визначити термін у тижнях, протягом вагітності. ХГЛ забезпечує захист плода від імунітету мами. Якщо проводити комплексний аналіз, то за показниками можна виявити певні види пухлин печінки, товстої і тонкої кишці, шлунку. Підвищення цього показника спостерігається при вагітності, кистообразованиях в яєчнику, міомі і на етапі менопаузи. Нормою вважаються показники до 5 МО/мілілітр.
  • Альфа – фетопротеїн. Цей компонент виробляється желточным мішечком у плода. Також можна виявити у дорослих і дітей в печінці. Вказують такі онкомаркери на рак шлунка і кишечника, печінки і підшлункової залози. Якщо діагностується невелике підвищення, то можливо у пацієнта виник гепатит, ниркова недостатність або цироз. Нормальними показниками є межі від 5 до 10 МО/мілілітр.
  • Не тільки показуються онкомаркери при раку кишечника. Незначне перевищення значень може вказувати на розвиток запальних процесів у дорослих, так і у дітей. Варто відзначити, що їх кількість кожен раз підвищується з віком. Щоб поставити точний діагноз і упевнитися в правильності значень, слід повторно здати аналізи через 2-3 місяці. Після цього призначається додаткове обстеження.

    Види онкомаркерів шлунково кишкового тракту

    Аналізи на онкомаркери: особливості і поради при здачі

    Показувати перевищення може не завжди при наявності недуги. Вплинути на значення можуть різні фактори: стрес, вживання спиртного, солодкої, жирної їжі. Щоб все пройшло успішно, здавати кров на онкомаркери шлункового тракту треба, дотримуючись деяких порад.

  • Забір рідини відбувається тільки з відня в ранкові години. При цьому пацієнт повинен прийти на голодний шлунок. Останній прийом їжі припадає на 8 годин вечора.
  • На здачу аналізу людина має прийти абсолютно здоровим. Якщо він за кілька днів до цього переніс яке-небудь захворювання, то варто перенести дату як мінімум на тиждень.
  • Запам’ятайте, перший аналіз ні про що не говорить. Він може показати як нормальні, так і перевищені значення. Щоб упевнитися в своє здоров’я, потрібно пройти процедуру ще кілька разів через певні проміжки часу.
  • Дає оцінку результатам тільки лікуючий лікар, виходячи з особливостей організму хворого.
  • При позитивному результаті не варто піднімати паніку. Необов’язково в організмі є пухлина. Пацієнту необхідно перездати аналіз через кілька місяців, а також пройти додаткові методи діагностики.
  • Якщо діагноз підтверджується, то лікар призначає комплексне лікування.

    Види онкомаркерів шлунково кишкового тракту

    Показання до проведення аналізу

    Збором крові займаються різні клініки. Однією з таких є Інвітро, яка є в різних містах. При здачі матеріалу треба обов’язково вказати назву процедури.

    Необхідність у здійсненні аналізу з’являється не у всіх випадках. У деяких випадках лікарі, таким чином, намагаються упевнитися в правильності діагнозу, інші здають чисто для себе, щоб знати ризики.

    Виділяють кілька основних показань у вигляді:

    • передракового стану: поліпів у шлунку, жовчному міхурі, дистальних ділянок кишкового каналу;
    • підозр на онкологічні освіти в травних органах;
    • скринінгового дослідження після висічення пухлини оперативним методом;
    • необхідність моніторингу ефективності медикаментозної терапії;
    • адекватного прогнозування перебігу онкологічного або іншого запального процесу;
    • виявлення доклінічного метастазування з пухлиноподібного вогнища в інші області.

    Якщо людина проводити самодіагностику, то правильно розшифрувати результат не завжди виходить. Тому може знадобитися допомога лікаря-онколога.

    Захворювання при перевищенні онкомаркерів

    Підсумкові показники при здачі аналізів на онкомаркери в різних клініках можуть відрізнятися. Але існують усереднені значення, які вважаються нормою:

    • СА 242 повинен знаходитися в межах від 0 до 30 МО/мілілітр;
    • СА 19-9 не повинен перевищувати 40 МО/мл;
    • РЕА знаходиться в межах до 8 МО/мілілітр;
    • СА 72-4 в нормі показує від 22 до 30 МО/мілілітр;
    • СА 125 становить приблизно 6,9 МО/мілілітр;
    • ХГЛ при вагітності перевищує 10 МО/мілілітр. При її відсутності значення не повинні перевищувати 5 МО/мілілітр. В менопаузу доходить до 10 МО/мілілітр;
    • АПФ коливається в межах від 5 до 10 МО/мілілітр;
    • СА 15-3 знаходиться в межах від 22 до 30 МО/мілілітр.

    При незначному перевищенні можливий розвиток запальних процесів або доброякісних утворень. Вони не несуть особливої загрози для життя хворого, але вимагають дотримання певних рекомендацій.

    При постановці діагнозу необхідно опиратись і на симптоми хвороби.

    Якщо у людини перевищено антиген РЕА, то прийнято говорити про виникнення цирозу чи гострого панкреатиту та хронічного характеру.

    Якщо перевищує значення онкомаркер СА 72-4, то це вказує на цироз печінки, виразкові ураження шлунка, пневмонію, бронхіт гострого або хронічного типу.

    Коли у хворого виявляється онкомаркер під назвою М2-РК, то, швидше за все в його організмі активізувалися бактеріальні агенти, які впливають на роботу кишкового тракту і шлунка. Також це вказує на ревматизм або нефропатию діабетичного типу.

    На холецистит вказує антиген під назвою СА 19-9.

    А показник ХГЛ не завжди говорить про розвиток вагітності.

    Однозначно судити про показники не варто. Варіантів існує безліч, тому орієнтуватися тільки по одному показнику нелогічно. Поставити точний діагноз може тільки лікар виходячи з ознак хвороби, скарг хворого та результатів додаткових обстежень.

    Настанова - Корисні поради