Психологічний запор у дитини відрізняється від фізіологічної проблеми наявністю внутрішніх переживань і страхів. За такої причини тривалої відсутності дефекації звичайні способи позбавлення від запору неефективні.
Зміст
- Зв’язок психосоматики і запору у дітей
- Причини і симптоми психологічного запору
- Методи лікування закрепів у дітей різних вікових груп
- Лікування психологічного запору у дітей
- Можливі ускладнення та профілактика
Зв’язок психосоматики і запору у дітей
Психосоматика – наука, що вивчає вплив чинників психологічного характеру на стан здоров’я людини, виникнення захворювань і їх перебіг.
Психосоматичну основу захворювання у дитини патологія має у випадку, коли маленькій людині доводиться стримувати емоції або потреби, боротися зі страхами і побоюваннями самостійно. Накопичені негативні емоції з часом виливаються в фізичну проблему зі здоров’ям.
Недозволений внутрішній конфлікт чинить негативний вплив на функціонування органів і систем дорослої людини. Дитина відрізняється податливою, нестабільною психікою, яка формується на те, що він бачить, чує, відчуває. Якщо малюк зіткнувся з неприємними фізичними відчуттями або соціальними проблемами під час випорожнення, надалі він буде намагатися всіляко уникати повтору ситуації. Внаслідок цього дитина пригнічує позиви до спорожнення кишечника, утриманий кал твердне в прямій кишці, формуючись у міцну пробку з калових мас.
Запор, що виник на тлі психологічного впливу на дитячий організм, стає черговою ланкою в ланцюжку проблем, перетворюючи їх в замкнуте коло: отриманий стрес — страх пережити його знову — стримування позивів до спорожнення — запор — стрес від нової проблеми.
Причини і симптоми психологічного запору
Психосоматика запорів не спостерігається у дітей грудного віку. Немовлята, якщо страждають запорами, то проблема має фізіологічну природу. Психологічна причина затримки дефекації характерна для малюків старше 2 років. Причиною відсутності стільця можуть бути:
- пережитий стрес;
- емоційна травма;
- почуття сорому;
- знак протесту;
- фізична біль.
Внаслідок набутого негативного досвіду походу в туалет у малюка на психологічному рівні формується взаємозв’язок між дефекацією і болем (психологічним тиском, неприємним відчуттям, соромом).
Викликати небажання у крихти випорожнитись можуть:
- насильницькі дії батьків при привчанні до горщика;
- покарання за твір дефекації в штани;
- больові відчуття під час стільця з причини запору фізіологічного характеру;
- почуття сорому за надмірну і надмірну опіку з боку батьків;
- протест проти різних обстановок в сім’ї;
- глузування з боку ровесників у дошкільному або шкільному закладі;
- неприємні спогади, пов’язані з походом в туалет;
- сором і відчуття дискомфорту, які нерідко пов’язані з необхідністю відвідувати громадські туалети в дитячому саду або школі.
Психологією хвороби може бути небажання дитини ділитися, віддавати, а батьки наполегливо вчать малюка бути щедрим.
Симптоми констипации, має соматичну основу, мало чим відрізняються від запорів фізіологічного характеру. Часто батьки довго не можуть зрозуміти причину затримки стільця і повторюють свої помилки, які спровокували і посилюють проблему.
Варто звернути увагу на особливості поведінки малюка, що поєднуються з характерними ознаками запору:
- дитина наполегливо відмовляється сідати на горщик;
- відчуває сором ходити в туалет під наглядом батьків;
- виражає страх перед горщиком або унітазом;
- вередує, плаче, кричить при прояві наполегливості дорослими посадити дитину на горщик для справляння потреби за великим, але при цьому без проблем може зробити сечовипускання;
- вперто не погоджується випорожнитись в дитячому садку;
- спостерігається млявість;
- порушується сон;
- знижується апетит;
- живіт стає великим і твердим;
- з’являється відрижка, біль у животі, часте випускання газів;
- при тривалої затримки калу в кишечнику може піднятися температура, з’явитися нудота, головний біль, скарги на дискомфорт в області серця.
Методи лікування закрепів у дітей різних вікових груп
Щоб впоратися з проблемою, важливо розібратися в причині, що викликала таку реакцію і знайти відправну точку, з якої почався замкнуте коло.
Батькам важливо проявити увагу і терпіння. Боротися з відсутністю стільця тільки медикаментозним методом або налагодженням живлення в цьому випадку не завжди ефективно. Необхідно допомогти маленькій людині позбутися від сорому, перестати боятися:
Завантаження …
Лікування психологічного запору у дітей
Іноді батькам не вдається впоратися з затримками дефекації у малюка самостійно. Тоді необхідно звернутися за допомогою до фахівця. Педіатр дасть пораду стосовно правильного харчування для маленького пацієнта, при необхідності призначить проносне.
В раціон дитячого харчування потрібно включити продукти, що сприяють швидкому випорожненню:
- чорнослив;
- курага;
- сухофрукти;
- стиглі банани;
- абрикоси;
- сливи;
- відварну буряк.
Відмінним помічником у боротьбі з запором є ківі. Вживати плоди потрібно щодня по 1-2 шт.
В якості медикаментозного методу лікування використовують препарати Форлакс, Микролакс, Прелакс, ректальні гліцеринові свічки, Дюфалак, Рекицен-РД.
Можна зробити очисну клізму, але процедурою не варто захоплюватися. Часті клізми здатні порушити мікрофлору малюка.
Щоб вилікувати психологічний запор, іноді доводиться вдаватися до комплексної терапії, де необхідне проведення копрограми, консультація психолога, виконання фізичних вправ.
Поради психолога:
Справлятися з відсутністю дефекації можна за допомогою ранкової гімнастики. Комплекс вправ включає:
Можливі ускладнення та профілактика
Тривала констипація загрожує розвитком захворювань товстої кишки, органів ШКТ, появою тріщин у задньому проході, інтоксикацією організму з підвищенням температури.
Щоб уникнути ускладнень, рекомендується лікувати складності зі стільцем відповідно до рекомендацій спеціаліста, дотримуватися запропоновану дієту, включити в раціон продукти, що містять пектин і клітковину, надати дитині емоційну підтримку.
Профілактикою послужать рухливі ігри, гімнастика, вживання достатньої кількості рідини.
Подолати сором’язливість і страх допоможуть дитячі психологи. Такі фахівці є в кожному дошкільному закладі та навчальному закладі.